Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №137/656/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/656/26

29 травня 2026 р. 3/137/300/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, фізичної особи - підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 о 14 год 55 хв на 346 + 870 м. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ТОYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 не був, уважним, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та відповідно не реагував на її зміну, під час наближення до службового транспортного засобу поліції TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, з увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору, який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр розвороту, створив йому перешкоду для руху, та не дав йому дорогу, чим не забезпечив безперешкодного проїзду службового транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 3.2, 2.3.(б) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У судовому засіданні особа, якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 30.04.2026 рухався автомобілем TOYOTA CAMRY у напрямку з м. Вінниці до м. Хмельницького лівою смугою руху (напрямку м. Хмельницький 2 смуги руху, а у напрямку м. Вінниці – одна). Попереду у правій смузі рухався службовий автомобіль поліції TOYOTA COROLLA з увімкненими проблисковими маячками синього кольору. За його словами, під час руху службовий автомобіль поліції раптово розпочав маневр розвороту з правої смуги, одночасно увімкнувши проблискові маячки червоного кольору. ОСОБА_1 зазначив, що рухався зі швидкістю близько 110–115 км/год та, побачивши маневр службового автомобіля, не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом зупинки транспортного засобу. З метою уникнення більш тяжких наслідків він, додавши "газу" виїхав на смугу зустрічного руху, однак зіткнення уникнути не вдалося, внаслідок чого службовий автомобіль здійснив удар у праву бокову частину його автомобіля. Також повідомив, що після ДТП на місці події перебував свідок, який залишив свої контактні дані, а дії працівників поліції щодо оформлення дорожньо-транспортної пригоди викликали у нього сумніви щодо об`єктивності встановлення її обставин. Вважав, що причиною ДТП стали дії водія службового автомобіля поліції під час виконання маневру розвороту.

24.05.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Мамедов А.В. через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх доводів зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 3.2 та 2.3(б) ПДР України, а обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені неповно та однобічно. Посилався на висновок судового експерта, згідно з яким у діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідності зазначеним вимогам Правил дорожнього руху, натомість причиною виникнення аварійної обстановки стали дії водія службового автомобіля поліції під час виконання маневру розвороту. Також захисник звертав увагу на відсутність відеозаписів, які б фіксували обставини ДТП до моменту зіткнення, суперечності між поясненнями учасників пригоди, неналежність схеми місця ДТП для встановлення механізму події та недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 і настанням дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з наведеним просив закрити провадження у справі на підставі відсутності складу адміністративного правопорушення (а.с. 39-42).

Заслухавши покази ОСОБА_1 , водія службового автомобіля ОСОБА_2 , дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, надані докази, надавши їм оцінку приходжу до наступних висновків.

На підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано наступні докази.

Так, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653806 від 30.04.2026 (а.с. 1) зафіксовано наступна обставина, що 30.04.2026 о 14 год 55 хв на 346 + 870 м. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ТОYOTA CAMRY , д.н.з. НОМЕР_2 не був, уважним, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та відповідно не реагував на її зміну, під час наближення до службового транспорного засобу поліції TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, з увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору, який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр розвороту, створив йому перешкоду для руху, та не дав йому дорогу, чим не забезпечив безперешкодного проїзд службового транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.04.2026(а.с. 3), вбачається, що ДТП сталася за участю транспортних засобів TOYOTA CAMRY , державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , та службового автомобіля поліції TOYOTA COROLLA, державний номерний знак НОМЕР_3 . Схемою зафіксовано місце пригоди, напрямки руху транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, а також наявність механічних пошкоджень, отриманих у результаті ДТП. Зазначені відомості узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та не заперечуються учасниками ДТП.

З письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 4) вбачається, що ДТП сталася за участю службового автомобіля поліції TOYOTA COROLLA та автомобіля TOYOTA CAMRY під керуванням ОСОБА_1 внаслідок їх зіткнення.

З письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 5) вбачається, що 30.04.2026 під час керування автомобілем TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_4 , він рухався у напрямку м. Хмельницький, де відбулося зіткнення із службовим автомобілем поліції TOYOTA COROLLA під час виконання останнім маневру розвороту.

Наслідки ДТП та розташування транспортних засобів після ДТП зафіксовані матеріалами фототаблиці (а.с. 6-13).

Стороною захисту з власної ініціативи надано висновок експерта № 141/26 від 20.05.2026 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП. Відповідно до зазначеного висновку експерт дійшов висновку, що в даній дорожній обстановці водій службового автомобіля TOYOTA COROLLA ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 3.1 ПДР України, однак у його діях вбачається невідповідність зазначеним вимогам. Водночас експерт зазначив, що водій автомобіля TOYOTA CAMRY ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.6(г), 12.9(б), 12.3 ПДР України, при цьому у його діях вбачається невідповідність лише вимогам п. 12.9(б) ПДР України. Разом з тим експерт вказав на відсутність у діях ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.п. 12.3, 12.1, 3.2 та 2.3(б) ПДР України. Також експертом зроблено висновок, що у причинному зв`язку з виникненням ДТП перебувають як дії водія службового автомобіля TOYOTA COROLLA ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 3.1 ПДР України, так і дії водія автомобіля TOYOTA CAMRY ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п. 12.9(б) ПДР України (а.с. 46-54).

Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який міститься на компакт-диску в матеріалах справи, файл «export-fc1u5» (а.с. 72) та був безпосередньо досліджений у судовому засіданні за участю сторін, вбачається фіксація розвитку дорожньої ситуації безпосередньо перед та в момент ДТП. Зокрема, з 00:29 хв. відеозапису встановлено, що службовий транспортний засіб рухається з увімкненою передачею (третя передача МКПП), після чого водієм здійснюється зниження швидкості, увімкнення покажчика повороту, а з 00:31 хв. - активація проблискового маячка червоного кольору із одночасним поданням спеціального звукового сигналу. Надалі, на 00:35 хв., зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів. На 00:46 хв. відеозапису додатково відображено кінцеве положення транспортних засобів та розташування уламків, з яких вбачається значна дистанція їх розкиду від місця первинного контакту, що дає можливість побачити наслідки від динамічності та силу удару, а також подальше переміщення автомобіля TOYOTA CAMRY під керуванням ОСОБА_1 після зіткнення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 (водій службового транспортного засобу TOYOTA COROLLA) пояснив, що під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у складі екіпажу патрульної поліції та виконував службові завдання. Рух здійснювався у напрямку м. Хмельницький, після виконання завдань екіпаж повертався до службового поста. Зазначив, що рухався у крайній правій смузі з увімкненими проблисковими маячками синього кольору зі швидкістю близько 70 км/год. Приблизно за 1 км до місця ДТП, за його словами, переконався у відсутності транспортних засобів у дзеркалах заднього виду та розпочав маневр перестроювання у ліву смугу руху, увімкнувши покажчик повороту. Після перестроювання, рухаючись лівою смугою, він увімкнув проблискові маячки червоного кольору та розпочав маневр розвороту з метою повернення у зворотному напрямку до місця несення служби. Перед початком маневру, як пояснив ОСОБА_2 , він повторно переконався у безпеці руху та відсутності інших транспортних засобів як у попутному, так і у зустрічному напрямку. Під час виконання розвороту, за його словами, раптово з`явився автомобіль TOYOTA CAMRY , який рухався з великою швидкістю та допустив зіткнення зі службовим автомобілем. Швидкість руху зазначеного автомобіля він оцінив орієнтовно у 130–140 км/год. Також повідомив, що після зіткнення негайно зупинив транспортний засіб, а його напарник вийшов для організації безпеки дорожнього руху та виставлення дорожніх конусів. Сам ОСОБА_2 здійснював виклик додаткових екіпажів та заходи з фіксації події. На запитання учасників процесу підтвердив, що службовий автомобіль перебував у справному стані, а проблискові маячки використовувалися відповідно до службової необхідності.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася наприкінці квітня 2026 року у другій половині дня, під час руху автомобільною дорогою у напрямку м. Хмельницького. Зазначив, що після проїзду блокпоста поблизу м. Літин рухався зі швидкістю приблизно 70–80 км/год у правій смузі руху. Попереду нього у тому ж напрямку рухався автомобіль поліції, який перед цим перебував на узбіччі з увімкненим синім проблисковим маячком. Приблизно за 300 метрів після блокпоста поліцейський автомобіль почав рух та продовжив рух у правій смузі. Свідок пояснив, що під час подальшого руху він бачив автомобіль TOYOTA CAMRY чорного кольору, який рухався позаду та здійснив випередження (обгін) поліцейського автомобіля. Перед початком маневрів службовий автомобіль поліції, за його словами, увімкнув проблискові маячки червоного кольору та розпочав виконання маневру розвороту з правої смуги руху без попереднього перестроювання у ліву смугу. Під час виконання зазначеного маневру відбулося зіткнення між автомобілем TOYOTA CAMRY та службовим автомобілем поліції. Після удару транспортні засоби були розвернуті, після чого вони зупинилися на проїзній частині. Після ДТП свідок зупинився, підійшов до місця події, переконався у відсутності постраждалих та спостерігав за оформленням дорожньо-транспортної пригоди. Обмінявся контактними даними з учасниками події. Повідомив, що працівники поліції уточнювали наявність відеореєстратора та здійснювали фотозйомку транспортних засобів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Заєць Б.В. повідомив, що з доводами поліцейського можна було б погодитися лише у разі, якби службовий автомобіль TOYOTA COROLLA, рухався у лівій смузі руху та за умови, що службовим автомобілем поліції завчасно було увімкнено проблисковий маячок червоного кольору. Водночас, на думку захисника, з пояснень учасників справи вбачається, що службовий автомобіль поліції рухався у правій смузі руху та одночасно із включенням проблискових маячків червоного кольору розпочав виконання маневру розвороту з правої смуги. Захисник зазначив, що працівники поліції, виконуючи невідкладне службове завдання, могли відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише за умови увімкнення спеціальних світлових сигналів та забезпечення безпеки дорожнього руху. На його думку, такі умови дотримані не були, оскільки водій службового автомобіля не переконався у відсутності транспортного засобу, який рухався позаду у попутному напрямку. Також захисник вказав, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є виконання маневру розвороту з правої смуги руху службовим автомобілем поліції, тоді як перевищення швидкості руху автомобіля ОСОБА_1 , на його думку, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП. Окремо зазначив, що наявність увімкнених проблискових маячків синього кольору лише надає перевагу у русі за умови її реалізації без створення небезпеки для інших учасників дорожнього руху, тоді як проблисковий маячок червоного кольору має використовуватися виключно за умов реальної необхідності. Вважав, що у даному випадку така необхідність була відсутня. Захисник дійшов висновку, що відповідальність його підзахисного у цій дорожньо-транспортній пригоді виключається, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мамедов А.В. зазначив, що посилання поліцейського на нібито виконання невідкладного службового завдання є необґрунтованими, оскільки, на його думку, фактичних підстав для відступу від загальних вимог Правил дорожнього руху не існувало. Також захисник звернув увагу на показання, надані у попередньому судовому засіданні щодо оцінки швидкості руху транспортного засобу (130–140 км/год), та зазначив, що такі висновки оціночні та мають характер припущень. На його думку, сам факт візуального сприйняття автомобіля виключає можливість точного визначення швидкості у момент виникнення небезпеки, а тому такі показання не можуть вважатися достовірним доказом. Окремо захисник вказав на висновок експерта, зазначивши, що методика визначення швидкості руху у даній справі є недостатньо обґрунтованою, оскільки базується на неповних вихідних даних. На його думку, відсутність технічних даних з місця події, зокрема з відеореєстраторів або інших засобів фіксації, унеможливлює встановлення об`єктивної швидкості руху автомобіля ОСОБА_1 до моменту зіткнення. Захисник також наголосив, що за відсутності повного комплексу вихідних даних будь-які висновки щодо швидкості руху транспортного засобу мають імовірнісний характер та не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи. Крім того, звернув увагу на зміст відеозапису з місця події, на якому зафіксовано репліку «Куди, куди ти розвертався?», що, на його думку, свідчить про раптовість виникнення дорожньої ситуації та відсутність у водія ОСОБА_1 можливості уникнути зіткнення. У підсумку захисник підтримав позицію про відсутність у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі.

28.05.2026 представником УПП у Вінницькій області Ковальчуком Д.О. надано додаткові пояснення у справі, якими він вважає висновок експерта № 141/26 є таким, що викликає сумніви щодо його допустимості, повноти та об`єктивності, оскільки складений з істотними порушеннями вимог ст. 102 КПК України (відсутні повні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України та не зазначено місце проведення дослідження), а також містить неповне та однобічне дослідження обставин ДТП, зокрема без належного врахування всіх елементів дорожньої обстановки, траєкторій руху, моменту виникнення небезпеки та поведінки всіх учасників, без системного аналізу вимог пунктів 3.1, 3.2 та 3.4 ПДР України у їх взаємозв`язку та спеціального правового режиму руху оперативного транспортного засобу; висновки щодо швидкості руху ґрунтуються на припущеннях і неперевірених розрахунках без належного обґрунтування методики, вихідних даних та похибок, а сліди гальмування не відокремлені від наслідків зіткнення; не досліджено альтернативні сценарії розвитку події та технічну можливість уникнення ДТП, не надано належної оцінки показанням свідків і відеозаписам; також не встановлено належним чином причинно-наслідковий зв`язок між діями учасників події, що в сукупності свідчить про неповноту та однобічність дослідження, у зв`язку з чим вважає, що висновок не може вважатися належним і допустимим доказом у справі (а.с. 85-88).

Згідно адміністративного матеріалу ОСОБА_1 інкримінується порушення наступних правил дорожнього руху:

- 12.1. - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- 3.2. - У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів);

- 2.3. «б» - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У свою чергу відповідно до пунктів 12.1 та 12.3 ПДР України Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Аналізуючи матеріали справи, показання учасників та свідків ДТП, а також відеозапис із нагрудної камери поліцейського, встановлено, що водій автомобіля TOYOTA CAMRY ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 12.1, п. 12.3, п. 3.2 та п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України. Зокрема, з пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він рухався з його слів зі швидкістю близько 110-115 км/год, при цьому не врахував дорожню обстановку, яка існувала - рух службового автомобіля поліції з увімкненими проблисковими маячками та подальший маневр розвороту. Показання свідка ОСОБА_3 підтверджують, що службовий автомобіль поліції рухався попереду з увімкненими спецсигналами, після чого почав виконувати розворот, а водій TOYOTA CAMRY продовжив рух без належного реагування та допустив зіткнення. Відеозапис із нагрудної камери поліцейського додатково підтверджує, що перед моментом ДТП службовий автомобіль здійснив зниження швидкості, увімкнув покажчик повороту та спеціальні світлові сигнали, після чого майже одразу відбулося зіткнення. Також встановлено, що ОСОБА_1 не виконав обов`язку надати дорогу транспортному засобу з увімкненими проблисковими маячками та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Вказані дії перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП, оскільки саме невиконання вимог безпечної швидкості (90 км/год), неуважність до дорожньої обстановки та ігнорування переваги оперативного транспортного засобу призвели до зіткнення. За вказаних обставин, вина водія ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та спричиненні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною сукупністю досліджених доказів.

Щодо клопотання захисту про закриття провадження у справі у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Зокрема посилання на нібито недоведеність порушень п.п. 12.1, 3.2 та 2.3(б) ПДР України не відповідає фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, оскільки з показань учасників події, свідка ОСОБА_3 та відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що службовий транспортний засіб з увімкненими проблисковими маячками здійснював рух у межах дорожньої обстановки та виконував маневр, тоді як водій ОСОБА_1 , рухаючись швидкістю орієнтовною 100 км/год не врахувавши зміну дорожньої ситуації, не виконав обов`язку забезпечити безпечний рух і надати дорогу оперативному транспортному засобу. Твердження про неповноту та однобічність встановлення обставин є безпідставними, оскільки механізм ДТП відтворений на підставі сукупності взаємопов`язаних доказів, які узгоджуються між собою. Посилання на висновок експерта як підставу для закриття провадження не є вирішальним, оскільки він оцінюється у сукупності з іншими доказами та не спростовує фактичних даних, отриманих під час судового розгляду. Доводи щодо відсутності належної відеофіксації та недопустимості матеріалів справи також не підтверджені, оскільки в матеріалах наявний відеозапис, який фіксує розвиток події до моменту зіткнення та узгоджується з іншими доказами. Таким чином, твердження захисту не спростовують встановлених обставин та не дають підстав для закриття провадження у справі.

Посилання сторони захисту на те, що ДТП є наслідком виключно маневру поліцейського, є безпідставними, оскільки суперечать як показанням свідка, так і відеофіксації, з яких вбачається, що службовий автомобіль здійснював керований маневр у межах дозволеної дорожньої ситуації з увімкненими сигналами, тоді як саме невиконання водієм ОСОБА_1 обов`язку дати дорогу, зменшити швидкість та забезпечити безпечний інтервал стало визначальною причиною зіткнення. Таким чином, доводи захисту не спростовують встановлених доказів, не узгоджуються з механізмом ДТП та не впливають на висновок про наявність у діях ОСОБА_1 порушень ПДР, які перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Разом з тим, враховуючи досліджені у судовому засіданні матеріали справи, а також характер встановлених обставин дорожньо-транспортної пригоди, вважаю за необхідне звернути увагу на дії водія службового транспортного засобу ОСОБА_2 у контексті дотримання ним вимог п. 3.1 Правил дорожнього руху під час виконання маневру в умовах руху та застосування спеціальних світлових сигналів. З огляду на це, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин події, а також перевірки правильності дотримання вимог нормативних актів, копію постанови слід направити до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для проведення відповідної службової перевірки дій ОСОБА_2 у межах наданих повноважень.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , інших учасників провадження, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Копію постанови направити до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010) для відома та вирішення питання щодо перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди та дій інспектора Бешлея М.В. у межах наданих повноважень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.