Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №345/2131/26
Суддя: Сухарник І. І.
Справа №345/2131/26
Провадження № 2/345/1902/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2026 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Сухарник І.І.
за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, що 11 березня 1998 року ОСОБА_3 (дідом позивача) був складений заповіт, згідно якого на день відкриття спадщини усе майно що йому належить він заповів позивачу ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 і відповідно до цивільного законодавства України наступив час відкриття спадщини. На день відкриття спадщини, ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Відродження», с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області, розміром 14,42 в умовних кадастрових гектарах, про що підтверджується інформацією начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026 року на адвокатський запит від 20.02.2026 року.
17 жовтня 2025 року позивач звернувся з заявою до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Локатир М.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда, ОСОБА_3 , так як бабуся позивача ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на обов`язкову частку, про що підтверджується заявою до нотаріуса від 17 жовтня 2025 року.
Однак, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Локатир М.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай), заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову від прийняття спадщини не може бути реалізована, оскільки ОСОБА_2 , як спадкоємець на обов`язкову частку, визначену ст.535 Цивільного кодексу УРСР, прийняла спадщину, тому рекомендовано звернутись в суд щодо вирішення питання по суті.
Щодо даної відмови, то позивач пояснює, що дійсно ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ІФ № 009731, площею 14,42 в умовних кадастрових гектарах, про що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026. Даною земельною ділянкою ОСОБА_3 постійно користувався, а після його смерті позивач продовжує користуватися цією ділянкою, вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Щодо заяви ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини, то позивач пояснює, що оскільки ОСОБА_2 (бабуся позивача) є дружиною померлого спадкодавця, яка добровільно відмовилась від реалізації свого права на обов`язкову частку у спадщині, не має наміру набувати спадкове майно, та не заперечує проти переходу всієї спадщини до спадкоємця за заповітом, а нотаріальний порядок оформлення спадщини є неможливим, тому спір підлягає розгляду та вирішенню судом.
У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Відродження», с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області, розміром 14,42 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026 про те, що ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ІФ № 009731 площею 14,42 в умовних кадастрових гектарах.
Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято справу до провадження, провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04.05.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивачки подав суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не прибула, однак подала суду заяву про відмову від реалізації права на обов`язкову частку у спадщині та підтримку позовних вимог. Відповідачка ОСОБА_2 повідомила суд, що за життя її чоловік склав заповіт, відповідно до якого усе належне йому майно заповів ОСОБА_1 . Відповідачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Просить позов задовольнити, розуміє наслідки подання даної заяви.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що 11 березня 1998 року ОСОБА_3 (моїм дідом) був складений заповіт, згідно якого на день відкриття спадщини усе майно що йому належить він заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 і відповідно до цивільного законодавства України наступив час відкриття спадщини (а.с.15).
На день відкриття спадщини, ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Відродження», с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області, розміром 14,42 в умовних кадастрових гектарах, про що підтверджується інформацією начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026 року на адвокатський запит від 20.02.2026 року. В даному повідомленні зазначається, що за інформацією, наданою відділом №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі Відділ) зазначено, що наявній в архіві Відділу Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) с. Перекоси Томашівської сільської ради Калуського району під номером 280 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) серією ІФ № 009731 площею 14,42 в умовних кадастрових гектарах, який видано ОСОБА_3 (копії відповідних сторінок додаються). Додатково зазначено, що відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадилась відповідною районною державною адміністрацією. Сертифікат на право на земельну частку (пай) заповнювався в одному примірнику, який відповідно видавався власнику земельної частки (паю) (а.с.21-22).
Вартість земельної частки (паю) відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 18.03.2026 року, становить - 2202,00 грн. (дві тисячі двісті дві гривні 00 копійок) (а.с.27).
17 жовтня 2025 року позивач звернувся з заявою до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Локатир М.В., що знаходиться в м. Калуші по вул. С. Бандери, 5 Івано-Франківської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда, ОСОБА_3 , так як бабуся позивача ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на обов`язкову частку, про що підтверджується заявою до нотаріуса від 17 жовтня 2025 року. (а.с.19, 6).
Однак, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Локатир М.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай), заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову від прийняття спадщини не може бути реалізована, оскільки ОСОБА_2 , як спадкоємець на обов`язкову частку, визначену ст.535 Цивільного кодексу УРСР, прийняла спадщину, тому рекомендовано звернутись в суд щодо вирішення питання по суті (а.с.5).
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме:
1)якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном;
2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Щодо відмови нотаріуса, то судом встановлено, що ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ІФ № 009731, площею 14,42 в умовних кадастрових гектарах, про що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026.
На день смерті спадкодавця позивач проживав разом із ним, що підтверджується довідкою селищної ради (а.с.14).
Таким чином, позивач вступив в управління та володіння спадковим майном у відповідності до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року.
Крім цього, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 (бабуся позивача) є дружиною померлого спадкодавця (діда прозивача), яка добровільно відмовилась від реалізації свого права на обов`язкову частку у спадщині, не має наміру набувати спадкове майно, та не заперечує проти переходу всієї спадщини до спадкоємця за заповітом, а нотаріальний порядок оформлення спадщини є неможливим, тому спір підлягає розгляду та вирішенню судом. Таким чином, ОСОБА_2 не реалізувала та відмовилась від права на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що стороною позивача надано достатньо доказів, які підтверджують належність спадкодавцю спадкового майна (паю). Також судом встановлено, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті діда. Відповідачка не реалізувала та відмовилась від права на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Відродження», с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області, розміром 14,42 в умовних кадастрових гектарах (що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2026 про те, що ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ІФ № 009731 площею 14,42 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної частки (паю) відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 04.12.2023 року становить - 2202,00 грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua