Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №202/999/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №202/999/26

Суддя: Михальченко А. О.

Справа № 202/999/26

Провадження № 2/202/2698/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/999/26

за позовом

ОСОБА_1

До

Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району

Донецької області

про визнання права власності в порядку спадкування за законом

за участю:

представника позивача – адвоката Григор`єва Д.В. (в режимі ВКЗ)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

02.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.12.2011.

Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла, оскільки на момент його смерті проживала разом з ним та була зареєстрована з ним за однією адресою.

24.11.2025, з метою оформлення своїх спадкових прав, вона звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Другої кам`янської державної нотаріальної контори, але 09.01.2026 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона не надала нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки через бойові дії у м. Новогродівка вони були втрачені.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 як за заповітом, так і за законом немає.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.02.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, суд витребував копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.

12.03.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

21.05.2026 до суду надійшли витребувані документи.

Представник позивача – адвокат Григор`єв Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був чоловіком позивача – ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб від 30.08.1986 № НОМЕР_1 , яке видане Новогродівською міською радою м. Селидове Донецької області.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.12.2011. Право власності зареєстроване 16.12.2011, що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав №32530692. Реєстраційний номер 35541764.

Спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_1 прийняла, оскільки на момент його смерті проживала разом з ним та була зареєстрована з ним за однією адресою, що підтверджено листом Новогродівської МВЦА Покровського району Донецької області №1159/02-14 від 28.11.2025.

З матеріалів спадкової справи № 632/2025, які надані на вимогу суду Другою кам`янською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, суд установив, що 24.11.2025, з метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Другої кам`янської державної нотаріальної контори, але 09.01.2026 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона не надала нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки через бойові дії в м. Новогродівка вони були втрачені. (Постанова державного нотаріуса Астахової О.С. від 09.01.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.)

Відомостей щодо інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, як за заповітом, так і за законом, судом не встановлено, а матеріалами спадкової справи підтверджено, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У цій справі суд встановив, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка у встановлений законом строк, але позбавлена можливості оформити свої спадкові права, оскільки втратила оригінал правовстановлюючого документа на квартиру, і з цієї підстави їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином, установлено, що ОСОБА_1 не може належним чином реалізувати свої правомочності власника, і в неї відсутній інший шлях захисту своїх спадкових прав, окрім звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 3259783714160) після смерті чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 01.06.2026.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua