Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №171/1709/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/1709/26

Номер провадження 1-кп/171/629/26

ВИРОК

Іменем України

26.05.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026048090000020 від 08.05.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійну (професійно-технічну) освіту, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 03 травня 2026 року приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 перебував поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник прямий умисел, спрямований на порушення недоторканості житла, шляхом незаконного проникнення до приміщення вказаного будинку, право власності на який зареєстровано за померлою ОСОБА_4 , та який перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_5 , де остання фактично проживає та зареєстрована.

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, шляхом незаконного проникнення до приміщення будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , 03 травня 2026 року приблизно о 11 годині 22 хвилин, в порушення статті 30 Конституції України, статті 12 Загальної декларації з прав людини, статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла та іншого володіння, діючи умисно, протиправно, без згоди власника, усвідомлюючи, що не має законного права проникати до приватного будинку, рукою витягнув металевий засов, який забезпечував утримання хвіртки в зачиненому стані, та відкривши хвіртку, пройшов на територію зазначеного вище домоволодіння, після чого підійшов до вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 та потягнув на себе ручку вхідних дверей, які відчинились.

У подальшому, 03 травня 2026 року приблизно о 11 годині 23 хвилини, продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, спрямованого на незаконне проникнення до житла, шляхом незаконного проникнення до приміщення житлового будинку, що перебуває у володінні іншої особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого, діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 скориставшись не зачиненими на замок вхідними дверима, незаконно проник до приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , та пройшов у спальну кімнату, тим самим незаконно проник до житла, яке перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_5 де остання фактично проживає та зареєстрована.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Крім того, 03 травня 2026 року приблизно о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебував у будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де між ним та потерпілою ОСОБА_5 виникла словесна сварка в ході якої на фоні раптово никнувши неприязних відносин у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на завдання фізичного болю потерпілій ОСОБА_5 із мотивів гострої особистої неприязні.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, переслідуючи мету спричинення ОСОБА_5 фізичного болю, з мотивів гострої особистої неприязні до потерпілої ОСОБА_5 , приблизно о 11 годині 35 хвилин того ж дня, перебуваючи в приміщенні коридору будинку АДРЕСА_2 , стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_5 , наніс їй один удар лівою ногою в область пальців лівої ноги та один удар лівою ногою в область пальців правої ноги, чим завдав ОСОБА_5 фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпіла ОСОБА_5 надала суду письмову заяву, в якій зазначила свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження вироку згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у відношенні ОСОБА_3 у суді в спрощеному провадженні без її участі.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваного було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Судом, у відповідності до ч.2 ст.381 КПК України, визнано можливим розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, на підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 міститься склад кримінальних правопорушень (проступків), передбачених за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та ч. 1 ст. 126 КК України як умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, на утримані малолітніх дітей чи інших осіб не має, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 126 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 75 КК України.

Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370,374,381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеженні волі;

- за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (одного) року обмеженні волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1