Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №908/122/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 м.Дніпро Справа № 908/122/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1 (доповідач),

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар судового засідання: ОСОБА_4

представники учасників провадження:

від скаржника: не з`явився

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 (повна ухвала складена 08.04.2026) суддя ОСОБА_5

у справі про банкрутство № 908/122/26

Кредитор – Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”, Запорізька область, м. Бердянськ

Боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, м. Запоріжжя

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2026р. відкрито провадження у справі № 908/122/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 (свідоцтво № 107 від 04.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ); попереднє засідання суду призначено на 12.03.2026.

До господарського суду 07.04.2026 через систему “Електронний суд” надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про витребування у керівника боржника оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника тощо.

Клопотання обґрунтовано тим, що згідно з Податковим кодексом України (пп. 78.1.7), порушення провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податків.

Податковий орган зафіксував (акт від 11.03.2026), що ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” відсутнє за своєю податковою адресою. Через це посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не змогли вручити наказ про перевірку та фактично розпочати її.

Податкова направляла запити щодо надання документів на адресу керівника боржника та розпорядника майна (від 10.03.2026), проте документи надані не були, а проведення перевірки не забезпечено.

Метою перевірки є повне та достовірне формування грошових вимог держави до боржника. Без первинних документів неможливо встановити схему фінансово-господарських відносин та повноту сплати податків.

За результатами перевірки можуть бути виявлені ознаки фіктивного банкрутства або недоброчесної поведінки боржника та кредиторів. Зокрема, існують сумніви у реальності кредиторських вимог та здійснених господарських операцій.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.04.2026 у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_6 про витребування у керівника боржника оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду, через систему “Електронний суд” ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_7 з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 по справі №908/122/26 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №908/122/26 задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Податкового кодексу України, порушення провадження у справі про банкрутство є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків. Податковий орган самостійно визначає підстави та час проведення такої перевірки.

Скаржник зазначає, що за результатами виїзду за податковою адресою боржника було встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб. Це унеможливило вручення наказу про перевірку та її початок.

Апелянт наголошує, що без первинних фінансово-господарських документів неможливо провести перевірку, яка є обов`язковою для достовірного формування грошових вимог до боржника та отримання статусу кредитора. Відмова суду у витребуванні документів фактично обмежує державу в реалізації її економічних інтересів.

Процедура банкрутства має на меті не лише задоволення приватних вимог, а й захист публічного інтересу, що полягає у недопущенні фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства. Проведення перевірки є механізмом такого захисту.

Згідно з нормами ЦК України та КУзПБ, ліквідатор зобов`язаний забезпечити надання документів податковим органам для проведення перевірок. Скаржник посилається на практику Верховного Суду, згідно з якою ліквідатор може бути примушений судом до виконання цих обов`язків.

Скаржник вважає помилковим твердження суду про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 було достатньо часу для перевірки. Скаржник стверджує, що звернення до суду було зумовлене саме відсутністю боржника за адресою та ненаданням документів на попередні запити.

Скарга ґрунтується на тому, що ухвала суду першої інстанції перешкоджає контролюючому органу у здійсненні його законних обов`язків, що суперечить завданням господарського судочинства та принципам процедур банкрутства.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву та пояснень на апеляційну скаргу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 (доповідач), суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.04.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 у справі № 908/122/26 залишено без руху зазначено, що апелянт протягом 10 днів з дня отримання ухвали має усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

- надати докази направлення скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”;

- уточнити прохальну частину апеляційної скарги.

27.04.2026 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 20.04.2026 надійшла заява про усунення недоліків скарги із доказами сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Також апелянтом зазначено, що ТОВ з іноземними інвестиціями “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” має зареєстровану юридичну адресу у м. Бердянськ, Запорізької області. На даний час це окупована територія України з якою не здійснюється поштовий зв`язок, при цьому вказаний кредитор не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. З огляду на вказане ІНФОРМАЦІЯ_1 через військову агресію за наявності факту окупації деяких територій України не має урегульованих чинним законодавством можливостей направити стороні копію апеляційної скарги.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 26.05.2026. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи (оскарження) № 908/122/26, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

08.05.2026 матеріали оскарження справи №908/122/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

У судове засідання 26.05.2026 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

26.05.2026 в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_7 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та мотиви судового рішення

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2026р. відкрито провадження у справі № 908/122/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 (свідоцтво № 107 від 04.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ); попереднє засідання суду призначено на 12.03.2026.

До господарського суду 07.04.2026 через систему “Електронний суд” надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про витребування у керівника боржника оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника тощо.

Мотиви ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 у справі № 908/122/26, якою було відмовлено у витребуванні документів у боржника на запит податкового органу, ґрунтуються на таких правових позиціях.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталося з заявою про визнання кредиторських вимог і не набуло статусу учасника справи про банкрутство. Оскільки податкова не є стороною (кредитором або боржником), вона не має процесуальної дієздатності звертатися до суду з будь-якими клопотаннями процесуального характеру в межах цієї справи.

Суд зазначив, що податковий орган не дотримався вимог Податкового кодексу України (ПКУ) щодо початку перевірки. Так, відсутнє належне повідомлення. Податкова здійснила лише один вихід за адресою боржника, а акт не містить даних про повторні спроби. Невиявлення посадових осіб не звільняє орган від обов`язку надіслати наказ про перевірку рекомендованим листом. На момент подання заяви до суду (07.04.2026) термін проведення перевірки, визначений наказом (5 робочих днів), уже минув. При цьому обов`язок платника надавати документи виникає лише після початку перевірки, а в даному випадку вона фактично не була розпочата.

Скаржник просив витребувати оригінали документів, що суперечить нормам ПКУ. За загальним правилом, під час перевірок податкова має право отримувати лише належним чином завірені копії документів. Вилучення (виїмка) оригіналів можливе лише у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, а не в межах звичайної податкової перевірки чи справи про банкрутство.

Суд підкреслив, що ні ПКУ, ні Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) не наділяють податковий орган правом звертатися до суду з клопотанням про примусове витребування документів для проведення перевірки.

Якщо платник не надає документи, ПКУ передбачає інші наслідки: наприклад, такі документи вважаються відсутніми на час складення звітності, що дає право податковому органу провести перевірку на основі наявної інформації.

Суд наголосив, що здійснення процедури банкрутства не залежить від можливості проведення перевірки податковим органом. Неможливість провести перевірку не є перешкодою для завершення справи про банкрутство чи ліквідації суб`єкта.

Обставини справи, додатково встановлені апеляційним судом

З метою проведення позапланової документальної перевірки боржника з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 17.03.2026 йому скаржником було направлено запити від 10.03.2026 №8544/6/08-01-07-04-04 на адресу керівника та на адресу розпорядника майна №8546/08-01-07-04-04.

Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2026 року №327-п, з 28.11.2025 року необхідно було розпочати документальну позапланову виїзну перевірку боржника, з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.07.2019 по 17.03.2026.

Відповідно до ІКС “Податковий блок” боржник знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та має стан “ 4” - порушено провадження у справi про банкрутство.

З метою розпочати виїзну перевірку, вручити наказ від 28.11.2025 №2024-п, 28.11.2025 року скаржником здійснено вихід за податковою адресою боржника.

У результаті виходу було з`ясовано, що боржник за адресою реєстрації відсутній. У зв`язку з цим, було складено Акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за податковою адресою від 11.03.2026 № 619/08-01-07-07/40920500.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких мотивів.

Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Висновок про неможливість проведення виїзної перевірки зроблений, у зв`язку із відсутністю посадових осіб боржника за місцезнаходженням за результатом одного виходу представників податкової. Акт не містить інформації про повторний вихід (у інший робочий час).

Апеляційним судом також встановлено, що до заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано доказів надіслання або вручення керівнику боржника до початку проведення перевірки наказу №327-п від 11.03.2026 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника суду не було надано.

Вказаним вище наказом визначено період для проведення перевірки боржника тривалістю 5 робочих днів, який станом на день подання заяви до суду (07.04.2026) минув.

На час прийняття податковим органом наказу №327-п від 11.03.2026 року у справі № 908/122/26 тривала судова процедура розпорядження майном, що була введена на підставі ухвали суду від 03.02.2026., арбітражний керуючий ОСОБА_6 виконує повноваження розпорядника майна, і відповідно до положень КУзПБ (п. 10 ст. 44) розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Варто, також зазначити, що відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).

Із наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 документів вбачається, що позапланова виїзна документальна перевірка господарської діяльності ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” не розпочалась.

При цьому, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.

Згідно пункт 85.8 статті 85 ПК України Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У поданій заяві податкова просила суд витребувати оригінали документів, що не передбачено вищезазначеними нормами ПК України.

Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 означеної статті платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Водночас, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Апеляційний суд, звертає увагу, на норми підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України на які спирається ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на підставу для звернення з заявою про витребування у керівника боржника оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів в межах справи №908/122/26 про банкрутство ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”

Так, нормами підпункті 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що податковий орган, має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Податковим кодексом України.

Згідно пункту 85.5 статті 85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування кримінального провадження щодо несплати податків боржником та звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 до господарського суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів в межах цього кримінального провадження.

У постанові від 14 березня 2023 року у справі №640/5814/21 Верховний Суд зазначає наступне: “У Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами. Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 160 Кримінально - процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 Кримінально - процесуального кодексу України).

Отже у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.

Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.

З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.

Також частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше.

При цьому Суд звертає увагу, що надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки”.

Отже, норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов`язання (витребування) платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи.

Проведення процедури банкрутства суб`єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Кодексу України з процедур банкрутства, якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Кодексу України з процедур банкрутства, ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство – банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв`язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, пов`язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу банкрутства господарюючого суб`єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав для того.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та не містять належних доказів на підтвердження наявності у ліквідатора документації, яку податковий орган просить витребувати.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 у справі № 908/122/26 - без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 3, 13, 74-80, 129, 269, 270, 275 – 284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.04.2026 у справі № 908/122/26 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.04.2026 у справі № 908/122/26 – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 01.06.2026

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3