Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №905/169/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Харків Справа № 905/169/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.

за участю представників сторін,

апелянта – не з`явився;

кредиторів- не з`явився;

арбітражного керуючого - не з`явився;

боржника – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 792Д)

на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2026 постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 23.03.2026 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25, постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 01.04.2026

за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 , місто Покровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ”, місто Краматорськ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 у справі № 905/169/25 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу, якою визнав грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в інтересах якого діє адвокат Трун О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 55937,93 грн.; в решті вимог – відмовив.

Ухвалою від 30.03.2026 Господарський суд Донецької області визнав кредиторами у справі № 905/169/25 по відношенню до боржника, - Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” (код ЄДРПОУ 32281519), низку осіб, які мають право вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів боржника. Суд, серед іншого, зобов`язав розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів, встановив час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний Суд” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.03.2026, яка оскаржується разом з ухвалою від 30.03.2026, в частині відмовлених вимог, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права судом першої інстанції та ухвалити нове рішення, у відповідній частині яким грошові вимоги кредитора, про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити у повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед працівником має довести саме роботодавець. ТОВ «Краснолиманське» зазначає, що розрахунок заборгованості ними проведено на підставі первинних бухгалтерських документів, особових рахунків працівників та відомостей нарахувань заробітної плати. Однак до пояснень таких документів не надано, тому суд першої інстанції безпідставно прийняв їх до уваги.

ТОВ «Краснолиманське», проігнорувало, як адвокатський запит, щодо надання розміру заборгованості заявника та ухвалу у справі №199/8012/24 від 03.01.2025, якою, зокрема, витребувано докази про заборгованість по заробітній платі.

Апелянт наголошує, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суду, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, суд може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

У справі відсутнє підтвердження повноважень Чеботенка Вадима Олександровича, діяти від імені ТОВ «Краснолиманське». До пояснень ТОВ «Краснолиманське» надано довіреність видану на Чеботенка В.О., водночас, частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Оскільки матеріали справи не містять свідоцтва на права зайняття адвокатською діяльністю, Чеботенко В.О., позбавлений можливості діяти від імені ТОВ «Краснолиманське».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею – доповідачем у справі визначено суддю Жельне С.Ч. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського сулу від 13.04.2026 у справі витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/169/25.

Ухвалою від 16.04.2026 Східний апеляційний господарський суд відклав вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд” (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи за засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

20.04.2026 на адресу суду з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/169/25 про банкрутство.

Ухвалою від 23.04.2026 Східний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу № 905/169/25 до розгляду на "01" червня 2026 р. о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №117.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, у зв`язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Представники учасників справи про банкрутство в судове засідання 01.06.2026 не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник апелянта - адвокат Трун О.В., боржник та арбітражний керуючий були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку процесуальних документів до Електронного кабінету. Явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Східний апеляційний господарський суд 27.04.2026 склав акт про те, що ухвала від 23.04. 2026 не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 85040, 85302 в умовах воєнного стану.

Таким чином, на території місцезнаходження ОСОБА_1 поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ “Укрпошта”.

Крім того, учасники справи про банкрутство повідомлялися шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Східного апеляційного господарського суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про банкрутство про хід розгляду судової справи.

Оскільки явка представників учасників справи про банкрутство в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази їх належного повідомлення дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (частина 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Суд першої інстанції встановив такі обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” (№ 75623 від 26.03.2025).

23.04.2025, тобто в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, подано заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 246.666,58 грн. (вх.№ 2751/25 від 24.04.2025), що складається з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 04.03.2024 по 04.09.2024, в тому числі компенсація за невикористану відпустку.

На підтвердження вимог надано наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, паспортні дані та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , виписки АТ “Ощадбанк” по картковому рахунку ОСОБА_3 , довідка, сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 08.10.2024, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 року по справі №199/8012/24 (провадження №2/199/598/25), витяг з трудової книжки.

ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” подано до Господарського суду Донецької області 10.11.2025 в системі “Електронний суд” додаткові пояснення про результати розгляду між іншим заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 01-41/10518/25), в яких вказує, що частково визнає грошові вимоги на суму 55569,44 грн. (заборгованість по заробітній платі), а заявлена кредитором сума у розмірі 246666,58 грн. значно перевищує фактичну заборгованість.

Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), в якому зазначено, що частково визнано грошові вимоги кредитора на загальну суму 55569,44 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі.

Оскаржувані ухвали Господарський суд Донецької області постановив відповідно 23.03.2026 та 30.03.2026, з підстав викладених вище.

Заслухавши доповідь головуючого у справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом. (абзац шостий частини другої статті 45, частина 7 статті 45 КУзПБ).

Згідно з частиною 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 по справі № 199/8012/24 (провадження №2/199/598/25) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське” про стягнення заборгованості по заробітній платі – задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2024 по червень 2024 включно в розмірі 34885,50 грн та компенсацію за невикористані дні відпустки в загальному розмірі 21052,43 грн. (суми визначені після утримання податків і обов`язкових платежів). Зобов`язано ТОВ “Краснолиманське” здійснити нарахування заробітної плати за період з липня 2024 по вересень 2024 року та виплатити заборгованість по заробітній платі з урахуванням виплачених сум за вказаний період. Стягнуто з ТОВ “Краснолиманське” на користь держави судовий збір в розмірі 447,56 грн.

У вказаному рішенні судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ “Краснолиманське” у період з 04.03.2024 по 04.09.2024, що підтверджується записами у трудовій книжці. 04.09.2024 позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України щодо даних про нараховану заробітну плату від 08.10.2024, за період з березня 2024 по червень 2024 включно відповідачем нарахована заробітна плата у розмірі 196722,27 грн. (без утримання обов`язкових платежів та зборів). Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське” за розрахунком суду перераховано позивачу заробітну плату у розмірі 123475,93 грн.

Розраховуючи суму заборгованості по виплаті заробітної плати, суд виходив з офіційних даних про заробітну плату ОСОБА_1 , які містяться у довідці форми ОК-5 від 09.01.2025 та сукупно за березень - червень 2024 року включно становить 196722,27 грн., з необхідним вирахуванням з вказаної суми ПДФО (18%) в розмірі 35410,01 грн. та військового збору (1,5%) в розмірі 2950,83 грн., що в загальній сумі становить 38360,84 грн. Згідно виписки по банківському рахунку позивач ОСОБА_1 за період березень - червень 2024 року отримав заробітну плату в розмірі 56992,43 грн. Сума заборгованості по заробітній платі за період березень-червень 2024 року становить 101369,00грн. (158361,43 грн. - 56992,43 грн.). Як вбачається з виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 від 05.10.2024 позивачу за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року була перерахована заробітна плата в розмірі 66483,50 грн., а отже, заборгованість по виплаті заробітної плати за період березень - червень 2024 року становить 34885,50 грн. (101369,00 грн. - 66483,50 грн.). Оскільки відомостей про нарахування заробітної плати позивачу за період з липня 2024 року по вересень 2024 року матеріали справи не містять, водночас, за період з липня 2024 року по серпень 2024 року позивачу було сплачено заробітну плату в сумі 66483,50 грн., що підтверджено випискою з банку, міський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про зобов`язання відповідача ТОВ “Краснолиманське” здійснити нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з липня 2024 по вересень 2024 включно та здійснити виплату заборгованості по заробітній платі, з урахуванням виплачених сум, що відповідає відповідним наявним обставинам справи та положенням ч.2 ст.5 ЦПК України.

Також, у рішенні судом було встановлено, що у позивача наявні дні не використаної відпустки у кількості 19 днів. Згідно розрахунку позивача, розмір компенсації невикористаної відпустки складає 404 428,27 : 365 х 19) = 21052,43грн. У матеріалах справи відсутні докази, які б спростували правильність розрахунку позивача, так як відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав витребувані ухвалою суду докази, тому суд прийняв до уваги розрахунок позивача.

Вказане рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 по справі № 199/8012/24 (провадження №2/199/598/25) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 по справі № 199/8012/24 (провадження №2/199/598/25), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Боржником не надано до матеріалів справи доказів повного чи часткового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 по справі № 199/8012/24 (провадження №2/199/598/25), не подано належних доказів відсутності заборгованості перед заявником.

До заяви з кредиторськими вимогами заявником не надано нових доказів та не наведено нових обставин, крім тих яким вже надана була оцінка судом під час вирішення цивільної справи № 199/8012/24, не наведено детального обґрунтованого розрахунку заборгованості по заробітній платі помісячно з визначенням вихідних даних.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, сукупність документів та заяв по суті, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, свідчать про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 55937,93 грн заборгованості по заробітній платі. В іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що неможливість подання належного розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати була зумовлена ненаданням ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” відповіді на адвокатський запит та невиконанням ухвали у справі №199/8012/24 від 03.01.2025 про витребування доказів щодо заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України саме учасник справи несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій, а обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.

Самий лише факт ненадання боржником відповіді на адвокатський запит або невиконання ухвали іншого суду про витребування доказів не звільняє заявника від обов`язку належного обґрунтування та підтвердження заявлених кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Посилання апелянта на те, що у разі неподання учасником справи витребуваних доказів суд може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ доведеною не звільняє заявника від обов`язку обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Норми процесуального законодавства покладають обов`язок доказування саме на учасника справи, який заявляє відповідні вимоги, тоді як витребування доказів судом є правом суду.

Окрім того, колегія суддів не погоджується з аргументами апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував пояснення боржника без надання первинних бухгалтерських документів, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції визнав грошові вимоги апелянта у відповідній частині саме з підстав їх підтвердження належними доказами, при цьому відмовив у решті вимог через відсутність належного доказового підтвердження їх розміру та підстав виникнення.

Отже, на думку судової колегії, сам по собі факт надання боржником пояснень без додання первинних документів не вплинув на правильність вирішення спору, оскільки суд не поклав такі пояснення в основу відмови у задоволенні вимог, а виходив із оцінки доказів, поданих самим заявником.

Фактично доводи апелянта зводяться до довільного тлумачення мотивів судового рішення та не містять посилань на конкретні обставини, які б свідчили про неправильність висновків суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що Чеботенко В.О. позбавлений можливості діяти від імені ТОВ “Краснолиманське”, оскільки матеріали справи не містять свідоцтва на права зайняття адвокатською діяльністю, не приймаються судовою колегією, оскільки згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Чеботенко Вадим Олександрович є представником ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ” (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, Подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи).

Верховний Суд у своїх постановах звернув увагу, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом. Вказана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 у справі № 280/8728/20, від 28 квітня 2022 у справі № 160/9003/21, від 04 серпня 2022 у справі № 640/12628/21.

Окрім того, Верховний Суд у своїх постановах дотримується єдиної й послідовної позиції щодо належності й достатності як доказу наявності повноважень в особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва Витягу з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (постанова Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 320/7566/23).

Усі інші доводи, обґрунтування, посилання враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції викладених у постанові. Отже, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвал суду першої інстанції.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до положень статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.06.2026.

Головуючий суддя С.Ч. Жельне

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов