Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №922/3717/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/3717/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№676Х/2) Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі №922/3717/25 (повний текст ухвали складено та підписано 06.11.2025 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою фізичної особи-підприємця Ходєєвої Ольги Олексіївни, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елат», м.Харків,

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець Ходєєва Ольга Олексіївна звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Елат», оскільки боржник має перед кредитором заборгованість на загальну суму 3752381,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 прийнято заяву кредитора ФОП Ходєєвої О.О. про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат» до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання без застосування автоматизованої системи з відбору арбітражних керуючих, у зв`язку з поданням ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (свідоцтво № 341 від 26.02.2013), а також поданням арбітражним керуючим Безпалим С.О. заяви на участь у даній справі, боржника зобов`язано надати суду відзив на заяву кредиторів та документи, які свідчать про фінансовий стан товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Елат», код ЄДРПОУ 32446326. Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в загальній сумі 3752381,80 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви до суду в розмірі 30280,00 грн, суму авансового внеску в розмірі 72000 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (свідоцтво 341 від 26.02.2013, код іпн НОМЕР_1 , поштова адреса: 61045, м.Харків, вул.Шекспіра, 12а, літ. А-5) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Елат» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що внесено на депозитний рахунок господарського суду. Ухвалено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника ТОВ «Елат». Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 15.12.2025. Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 04.01.2026. Попереднє засідання господарського суду призначено на 13.01.2026 о(б) 10:00 год. у приміщенні Господарського суду Харківської області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, господарський суд виходив з того, що ініціюючим кредитором подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка відповідає вимогам ст.34-39 Кодексу України з процедур банкрутства, до якої додано необхідні документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника ТОВ «Елат» перед заявником –ФОП Ходєєвою О.О. на загальну суму 3752381,80 грн. Господарський суд встановив, що вимоги кредитора ґрунтуються на договорі №29041 про поставку товару від 29.04.2025, укладеного між ТОВ «Елат» та ФОП Ходєєвою О.О. Відповідно до видаткової накладної №5051 від 05.05.2025 постачальник поставив, а покупець прийняв товар, загальна вартість зазначеного товару складає 3752381,80 грн. Постачальник виставив на оплату замовнику рахунок №29041 від 29.04.2025 на суму 3752381,80 грн, який не було оплачено. Отже, ТОВ «Елат» свої зобов`язання перед ФОП Ходєєвою О.О. за договором №29041 про поставку товару від 29.04.2025 не виконало в повному обсязі. Також господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), розглянувши заяву арбітражного керуючого Безпалого С.О., зазначив, що його кандидатура відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим призначив арбітражного керуючого Безпалого С.О. розпорядником майна боржника ТОВ «Елат».

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат» оприлюднено на веб-сайті судової влади за №77600 від 06.11.2025.

12.11.2025 ПрАТ «Харкіенергозбут» подало до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2840769,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2026 у даній справі визнано вимоги конкурсних кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Елат», зокрема, ПрАТ «Харківенергозбут» у сумі 2840769,07 грн (4 черга) та 4844,80 грн (1 черга).

ПрАТ «Харківенергозбут» подало на ухвалу від 04.11.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі про банкрутство ТОВ «Елат», якою відкрито провадження у справі №922/3717/25, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу, допустивши формальний підхід при вивченні документів, які нібито підтверджують кредиторські вимоги, не звернувши уваги на об`єктивні ознаки фіктивної кредиторської заборгованості. На думку ПрАТ «Харківенергозбут», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство суд в обов`язковому порядку має здійснити перевірку вимог кредитора на наявність ознак фіктивності. Як стверджує заявник, договір постачання від 29.04.2025 №29041 за своїм змістом не відповідає вимогам законодавства щодо укладення поставки, оскільки не містить погоджених сторонами істотних умов, зокрема, щодо предмета договору, кількості, номенклатури та ціни товару. Передбачене договором визначення таких умов у майбутніх рахунках не може вважатися належним погодженням істотних умов, оскільки на момент укладення договору вони залишаються невизначеними, що суперечить правовій природі договору поставки та вимогам законодавства. Крім того, відсутність у договорі специфікацій або інших невід`ємних додатків, які б конкретизували предмет поставки, виключає можливість встановлення дійсного обсягу зобов`язань сторін та свідчать про його формальний характер. На думку заявника, договір постачання не може вважатися належною правовою підставою для виникнення грошового зобов`язання, на якому ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора. Відтак, заявлені вимоги не є належним чином обґрунтованими, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат». Щодо видаткової накладної, то вона не містить посад та прізвищ осіб, що підписали видаткову накладну з обох сторін, відповідальних за здійснення господарської операції, відтак не містить необхідних реквізитів, крім того, стороною не надано додаткових документів щодо здійснення операції, що виключає можливість визнання її належним доказом. До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, крім договору постачання, рахунку на оплату та видаткової накладної, не додано інших документів, які б вказували на реальність укладеного договору, а саме: документи на постачання вказаного товару ФОП Ходєєвою О.О., специфікація товару (найменування товару, виробник, технічні характеристики товару, рік виробництва і ін.), у разі доставки товару – ТТН. Відсутність зазначених документів ставить під сумнів сам факт укладення договору, не дає змоги пересвідчитись у реальній ринковій вартості товару, що є підґрунтям штучного завищення вартості товару. Також реальність укладеного договору ставить під сумнів сам факт укладення договору і у зв`язку з відсутністю доказів проведення претензійно-позовної роботи з повернення грошових коштів ФОП Ходєєвою О.О., адже до матеріалів справи не додано жодного документу, який би свідчив про наміри кредитора стягнути грошові кошти з боржника, не зважаючи на суттєвість суми заборгованості. Процедура банкрутства не може використовуватись як спосіб вирішення спору про право або як альтернатива позовному провадженню. Також заявник вважає сумнівним та зайвим укладення договору поставки товару на суттєву суму у той період, коли підприємство-боржник не в змозі виконати судове рішення у справі №922/1907/24 від 28.11.2024 про стягнення заборгованості на користь ПрАТ «Харківенергозбут». Натомість укладення вказаного договору боржником завдає збитків реальному кредитору боржника – ПрАТ «Харківенергозбут», оскільки визнання ФОП Ходєєвою О.О. кредитором у справі №922/3717/25 про банкрутство ТОВ «Елат» та набуття вказаним кредитором контролю над комітетом кредиторів боржника значно ускладнює або навіть унеможливлює погашення вимог ПрАТ «Харківенергозбут» у межах процедури банкрутства ТОВ «Елат». Сторони діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно уклавши договір без мети його реального виконання. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам – реальним кредиторам, зокрема, ПрАТ «Харківенергозбут», що у розумінні ст.13 Цивільного кодексу України є зловживанням правом.

Разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання (вх.№3826) про долучення доказів, в якому просить суд долучити до матеріалів справи у якості доказу виписку по рахунку ТОВ «Елат».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3717/25 та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/3717/25.

16.04.2026 матеріали справи №922/3717/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі №922/3717/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі №922/3717/25. Розгляд скарги призначено на 29.04.2026 о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 28.04.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву іншим учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 28.04.2026 для подання заяв, клопотань тощо, з доказами їх надсилання іншим учасникам справи. Зобов`язано кредитора - ПП «Чебуратор», зареєструвати електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Ухвалено, що всі заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.

Також 28.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Елат» надійшов відзив (вх.№4791 від 29.04.2026) на апеляційну скаргу, в якому зазначає про дію презумпції правомірності правочину, який є дійсним допоки його дійсність не спростовано. І фіктивний, і фраудартоний правочини є оспорюваними, отже, їхня недійсність має бути встановлена судом. У даній справі договір поставки не оскаржувався, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду через фіктивність правочину. Також зазначає, що на виконання договору поставки реально було передано майно: кутик, труба профільна, круг, профнастил, саморізи. У цей період (травень 2025 року) на базі відпочинку (основні фонди боржника) тривали ремонтно-відновлювальні роботи. Загальновідомий факт – це перебування бази на території, яка в 2022 році була окупована. Після деокупації і наразі, приміщення комплексу будівель бази були передані у безкоштовне використання відповідним особам, відтак, споживалась електроенергія, і зношувались приміщення. Так само за ці роки неодноразово база була атакована РФ, що призвело до необхідності відновлювальних робіт. Якщо на виконання правочину майно реально передано, такий договір не може бути кваліфікований як фіктивний. Твердження апелянта про відсутність істотних умов у договорі постачання №29021 від 29.04.2025 не відповідають дійсності. ТОВ «Елат» не укладало низку договорів в «підозрілий період». Помилковим є і твердження апелянта про те, що укладення договору поставки товару на суттєву суму відбулась у той період, коли підприємство не в змозі виконати рішення суду, адже паралельно розглядалась судова справа щодо компенсації витрат ТОВ «Елат» за споживання електроенергії. Апелянт мав можливість так само ініціювати процедуру банкрутства ТОВ «Елат». Завдання збитків кредитору боржника –ПрАТ «Харківенергозбут» шляхом ускладнення погашення вимог останнього у межах процедури банкрутства ТОВ «Елат» є передчасним припущенням, суб`єктивним помилковим судженням. ТОВ «Елат» має у власності об`єкт нерухомості приблизною вартістю понад 12 мільйонів гривень, боржник вважає, що майна вистачить повністю на погашення вимог усіх кредиторів. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Харківенергозбут» на ухвалу від 04.11.2025 Господарського суду Харківської області у даній справі.

28.04.2026 арбітражний керуючий боржника Безпалий Сергій Олександрович через підсистему «Електронний суд» подав відзив (вх.№4997 від 29.04.2026) на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на норми ст.265-271 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин), 712 Цивільного кодексу України, зазначає, що з видаткової накладної №5051 від 05.05.2025 убачається, що сторонами врегульовано предмет договору та поставлено визначений у накладній товар, отже, твердження апелянта про відсутність предмету договору не відповідають дійсності. Відповідно до пункту 2.1 договору кількість, номенклатура та ціна визначається у рахунках. У видатковій накладній визначена ціна за кожну одиницю товару. Також договір містить умови щодо строків його укладення, відтак, твердження апелянта про відсутність істотних умов договору постачання №29041 від 29.04.2025 не відповідають дійсності. Крім того, апелянт не наводить суттєвих тверджень або доказів, що господарська операція між ТОВ «Елат» та ФОП Ходєєвою О.О. є фіктивною чи не створює реальних наслідків. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Харківенергозбут» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі №922/3717/25.

29.04.2026 через підсистему «Електронний суд» представником ФОП Ходєєвої О.О. подано відзив (вх.№4808 від 29.04.2026) на апеляційну скаргу, в якому просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ФОП Ходєєва О.О. дізналась про відкриття апеляційного провадження 28.04.2026, ознайомившись з апеляційною скаргою, вважає за необхідне подати відзив.

Згідно з частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз клопотання свідчить, що заявник не наводить обґрунтування поважності пропущення причин строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, лише зазначає, що про відкриття апеляційного провадження кредитор дізналась 28.04.2026, однак ухвала Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 17.04.2026, в якій, зокрема, встановлено сторонам строк до 28.04.2026 на подання відзиву на апеляційну скаргу, надійшла до електронного кабінету ФОП Ходєєваої О.О. 17.04.2026 о 19.34 год., тобто сторони були повідомлені судом заздалегідь, натомість ФОП Ходєєва О.О. не наводить обставин неможливості подання відзиву на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом – до 28.04.2026, тому у суду відсутні підстави продовжувати пропущений ФОП Ходєєвою О.О. процесуальний строк на підставі ст.119 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 відкладено розгляд справи на 20.05.2026 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено учасників справи.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.05.2026 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

У судовому засіданні 20.05.2026 представники ПрАТ «Харківенергозбут» підтримали заявлене в апеляційній скарзі клопотання про долучення доказів та просили суд його задовольнити. Представники боржника – ТОВ «Елат», кредитора –ПП «Чебуратор» та арбітражний керуючий Безпалий С.О. проти задоволення вказаного клопотання заперечували.

Колегія суддів, розглянувши клопотання (вх.№3826) про долучення доказів, зазначає таке.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

В обґрунтування неможливості подання нових доказів ПрАТ «Харківенергозбут» зазначає, що вказаний доказ не був поданий раніше, оскільки на момент прийняття судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат» та подальшого розгляду справи, ПрАТ «Харківенергозбут» не було залучено до участі у справі та не мало процесуальної можливості подати відповідні докази. Статус кредитора/учасника справи набуто лише після відкриття провадження у справі про банкрутство, що об`єктивно унеможливило подання цього доказу раніше. У зв`язку з необхідністю повного, всебічного об`єктивного розгляду справи апелянт подає додатковий доказ, який має істотне значення для правильного вирішення спору. Зазначений доказ не є таким, що отриманий з порушенням закону, оскільки був отриманий апелянтом у межах виконавчого провадження №79381341, як його стороною, та подається виключно з метою захисту порушених прав у судовому процесі.

Відповідно до ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст.269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед, судів.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Сталий правовий висновок стосовно того, що неіснування доказів на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом виключає можливість прийняття їх судом апеляційної інстанції, сформовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.01.2026 у справі №922/407/23.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доказ, який заявник просить долучити, є новим, адже листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24.12.2025 за вих.№20.1.0.0.0/7-251224/50017-БТ на запит державного виконавця Кудряшова Д.В. щодо рахунків ТОВ «Елат» станом на 24.12.2025 не існувало на момент ухвалення оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 04.11.2025.

Відтак, у задоволенні клопотання заявника апеляційної скарги про долучення нового доказу слід відмовити.

У судовому засіданні 20.05.2026 представники ПрАТ «Харківенергозбут» вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представники боржника, ПП «Чебуратор» (кредитор), арбітражний керуючий Безпалий С.О. проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Інші учасники справи про банкрутство у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень частини 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частинами 2 та 3 ст.8 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зокрема, частинами 1 та 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Отже, завданням першого судового засідання у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (підготовчого засідання) є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Відповідно до положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Тобто, законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких виникають грошові зобов`язання боржника перед кредиторами. Такими підставами можуть бути укладені боржником договори (правочини), грошові зобов`язання зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До грошових зобов`язань боржника законодавець також відносить будь-які виражені у грошовій формі зобов`язання, які виникають в силу інших підстав, передбачених законодавством, за винятком неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій, визначених на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, що виникли з такої участі (абзац 5 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка: обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності або відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).

Господарським судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Елат» перед кредитором - ФОП Ходєєвою О.О., на загальну суму 3752381,80 грн виникла на підставі неналежного виконання умов договору № 29041 про поставку товару від 29.04.2025, укладеного між ТОВ «Елат» та ФОП Ходєєва О.О.

Відповідно до пункту 1.1 договору покупець (ТОВ «Елат») доручає, а постачальник (ФОП Ходєєва О.О.) бере на себе зобов`язання поставити товар (або обладнання) відповідно до заявок замовника. Замовник (ТОВ «Елат») зобов`язується товар прийняти та оплатити.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що кількість, номенклатура та ціна визначається у рахунках, які виставляє постачальник за заявками покупця.

Загальна сума договору складається з суми усіх рахунків (пункт 2.2 договору).

Датою поставки вважається дата отримання товару, зазначена покупцем у видатковій накладній (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.4 договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю, відображеній у видатковій накладній.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору покупець здійснює оплату наданих товарів у відповідності до рахунку-фактури по факту надання послуг протягом до 10 календарних днів.

Пунктом 12.5 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.

Згідно з пунктом 12.6 договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

29.04.2025 постачальник виставив на оплату замовнику рахунок №29041 згідно з умовами договору №29041 від 29.04.2025 за товар у відповідній кількості, зазначеній у рахунку, на загальну суму 3752381,80 грн (а.с.5, том 1), який не оплачено.

Відповідно до видаткової накладної №5051 від 05.05.2025 постачальник поставив, а покупець прийняв товар: кутик 50х50х4 у кількості 30000 кг за ціною 41,56 грн на суму 1246800,00 грн, труба профільна 50х50х4 у кількості 16860 кг за ціною 46,98 грн на суму 792082,80 грн, круг діаметром 16 ст.45 у кількості 373 кг за ціною 63,00 грн на суму 23499,00 грн, профнастил 8 0.45*1205/1160*1,5 м зелений у кількості 6000 м2 за ціною 275,00 грн на суму 1650000,00 грн, саморіз покрівельний по металу 4,8х19 RAL у кількості 50000 шт. за ціною 0,80 грн на суму 40000,00 грн, загальна вартість зазначеного товару складає 3752381,80 грн (а.с.4, том 1).

Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень заявника про те, що суд першої інстанції без належної перевірки відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елат», не з`ясувавши ознак його неплатоспроможності та належності доказів, які підтверджують грошові вимоги ініціюючого кредитора. Скаржник також посилається на фіктивність заборгованості, узгодженість дій кредитора і боржника та передчасність відкриття провадження.

Відхиляючи наведені доводи ПрАТ «Харківенергозбут», колегія суддів виходить з такого.

Господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про відсутність між ініціюючим кредитором і боржником «спору про право», який відповідно до частини 6 Кодексу України з процедур банкрутства міг би бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки боржник -ТОВ «Елат» у відзиві на заяву кредитора визнав заборгованість перед ФОП Ходєєвою О.О. та не заперечує проти відкриття провадження у справі про його банкрутство.

Доводи заявника апеляційної скарги про фіктивність заборгованості та узгодженість дій кредитора й боржника, є безпідставними та підлягають відхиленню, оскільки не ґрунтуються на жодних належних або допустимих доказах.

Натомість, як свідчать матеріали справи №922/3717/25 (922/3718/25) за позовом про стягнення заборгованості за електричну енергію, що розглянутий у межах даної справи про банкрутство ТОВ "Елат", на підставі договору №1 безкоштовного використання від 01.11.2022, приміщення комплексу будівель (база відпочинку), що належать ТОВ "Елат", були передані у безкоштовне використання за вказаним договором, чим підтверджуюються доводи боржника про те, що на базі споживалась електроенергія, і зношувались приміщення, що свідчить про реальність господарської операції між боржником та ініціюючим кредитором з поставки матеріалів, необхідних для відновлювальних ремонтних робіт.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують недійсність договору постачання №29041 від 29.04.2025, на підставі якого виникли грошові вимоги ініціюючого кредитора ФОП Ходєєвої О.О. до боржника- ТОВ «Елат».

Суд апеляційної інстанції керується тим, що діє встановлена у статті 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину, що узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, яка ґрунтується на правовій позиції, що викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.05.2022 у справі №904/5314/20, від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21 та згідно з якою під час розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

Доводи заявника апеляційної скарги про формальний характер договору через відсутність у договорі специфікації або інших невід`ємних додатків колегія суддів вважає безпідставними, адже умовами пункту 2.1 договору передбачено, що кількість, номенклатура та ціна визначається у рахунках, які виставляє постачальник за заявками покупця, а пунктом 3.4 договору передбачено, що кількість товару, що поставлятиметься відображається у видатковій накладній.

Колегія суддів вважає, що наявність передбачених договором рахунку на оплату, видаткової накладної свідчить про реальність заборгованості та про те, що така заборгованість не була погашена до моменту звернення із заявою про банкрутство.

Щодо посилання заявника на те, що до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором на підтвердження своїх вимог крім договору, рахунку на оплату та видаткової накладної не надано інших документів, то колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду про те, що покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Крім того, колегія суддів бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23 та постанові від 11.03.2025 у справі №903/439/24 зокрема, про те, що суд не наділений на стадії розгляду заяви ініціюючого кредитора правом дослідження та оцінки укладених правочинів на предмет їх фіктивності або на предмет наявності обставин, які свідчать про те, що такі правочини є фраудаторними (фіктивними), оскільки положеннями Кодексу України з процедур банкрутства прямо передбачено «інструменти» (стаття 42, частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства тощо), які надають учасникам провадження у справі про банкрутство оскаржити такі правочини або притягти винних осіб до відповідальності за їх вчинення та мінімізувати негативний вплив як на окремих учасників провадження у справі про банкрутство, так і на таке провадження вцілому вже після його відкриття.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої Кодексу України з процедур банкрутства, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).

Щодо ознак неплатоспроможності, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність означає неспроможність боржника виконати після настання строку свої грошові зобов`язання інакше, ніж через застосування процедур, передбачених Кодексом.

Положеннями частини 3 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу). Метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених Кодексом, є саме задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено господарським судом, ТОВ «Елат» свої зобов`язання перед ФОП Ходєєва О.О. за договором №29041 про поставку товару від 29.04.2025 не виконало у повному обсязі.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Таким чином, ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримано вимоги ст.1, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Доводи скаржника про передчасність відкриття провадження та необхідність додаткової перевірки фінансового стану боржника (за твердженням заявника укладення договору поставки товару на суттєву суму у той період, коли підприємство не в змозі виконати судове рішення у справі №922/1907/24 від 28.11.2024) не мають правового підґрунтя, оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство не вимагає проведення комплексного аналізу активів чи аудиту боржника, оскільки така перевірка здійснюється на наступних етапах - після введення процедури розпорядження майном та подання звітів арбітражного керуючого.

Отже, суд першої інстанції діяв у межах і спосіб, визначених статтями 1, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а доводи скаржника не містять обґрунтованих підстав вважати ухвалу від 04.11.2025 незаконною чи передчасною.

Колегія суддів дійшла висновку, що на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції діяв у межах своєї компетенції, перевіривши заяву ініціюючого кредитора, відповідність поданих доказів вимогам закону та наявність критеріїв, визначених статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, обґрунтованим є висновок господарського суду про відсутність передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Елат».

У частині призначення кандидатури арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича розпорядником майна боржника ТОВ «Елат» апеляційна скарга не містить жодних доводів в обґрунтування незгоди з вказаною кандидатурою арбітражного керуючого.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вони не підтверджуються належними доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, постановлена ухвала є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі №922/3717/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 01.06.2026.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов