Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №133/3587/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року

м. Київ

справа № 133/3587/25

провадження № 61-13679св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Агроплюс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Л- Агро+», ОСОБА_35 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Агроплюс» на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року), постановлену у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Панасюка О. С., та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року), постановлену у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Агроплюс» (далі - ТОВ «Л-Агроплюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Л- Агро+» (далі - ТОВ «Л- Агро+»), директора ТОВ «Л-Агро+» ОСОБА_41 , ОСОБА_42 про визнання недійсним протоколу загальних зборів, угод про дострокове розірвання договорів оренди та договорів оренди земельних ділянок і застосування наслідків недійсності правочину.

Одночасно з позовом ТОВ «Л-Агроплюс» подало заяву, відповідно до якої просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки відповідачів та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, органам місцевого самоврядування та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація права власності, поділ, об`єднання, відчуження, обтяження тощо) щодо земельних ділянок відповідачів.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року, постановленою суддею Дем`яновою Ж. М., заяву ТОВ «Л-Агроплюс» про забезпечення позову у справі за позовом ТОВ «Л-Агроплюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ТОВ «Л- Агро+», директора ТОВ «Л-Агро+» ОСОБА_41 ,ОСОБА_42 про визнання недійсним протоколу загальних зборів, угод про дострокове розірвання договорів оренди та договорів оренди земельних ділянок і застосування наслідків недійсності правочину повернуто заявнику.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції встановив, що заявник не сплатив судовий збір, тому згідно з частиною десятою статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановлю ухвалу.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року, постановленою суддею Дем`яновою Ж. М., позовну заяву ТОВ «Л-Агроплюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ТОВ «Л- Агро+», директора ТОВ «Л-Агро+» ОСОБА_41 ,ОСОБА_42 про визнання недійсним протоколу загальних зборів, угод про дострокове розірвання договорів оренди та договорів оренди земельних ділянок і застосування наслідків недійсності правочину повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивач об`єднав позовні вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, вимога про визнання недійсними угод про дострокове розірвання договорів оренди та договорів оренди земельних ділянок і застосування наслідків недійсності правочину обґрунтована лише обставинами, які є підставами першої основної вимоги, що належать розглядати в порядку господарського судочинства, тобто самостійної підстави позов не містить. Тому позов за правилами пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачу.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року залишено без руху.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції надав строк протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надати апеляційну скаргу в новій редакції, вказавши відомості про місце проживання відповідачів та надати належні докази надсилання їм апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року залишено без руху.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції надав строк для усунення зазначених недоліків, а саме: надати апеляційну скаргу в новій редакції, вказавши відомості про місце проживання відповідачів та надати належні докази надсилання їм апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заявник лише частково усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки щодо частини відповідачів заявник зазначив, що позивачу невідомі повні адреси проживання (місцезнаходження) усіх відповідачів, оскільки єдиним джерелом інформації були договори оренди, які не містять таких відомостей, та послався на положення частини третьої статті 185 ЦПК України. Оскільки ТОВ «Л-Агроплюс» недоліки апеляційної скарги не усунув, подану ним апеляційну скаргу визнав неподаною і повернув заявнику.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заявник лише частково усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки щодо частини відповідачів заявник зазначив, що позивачу невідомі повні адреси проживання (місцезнаходження) усіх відповідачів, оскільки єдиним джерелом інформації були договори оренди, які не містять таких відомостей, та послався на положення частини третьої статті 185 ЦПК України. Оскільки ТОВ «Л-Агроплюс» недоліки апеляційної скарги не усунув, подану ним апеляційну скаргу суд визнав неподаною і повернув заявнику.

Спростовуючи доводи заявника про те, що деякі відповідачі у справі як абоненти обслуговуються мобільними відділеннями поштового зв`язку, суд апеляційної інстанції вказав, що це стосується лише способу доставки та жодним чином не нівелює вимогу ЦПК України зазначати адресу отримувача. Заявник стверджує, що деякі відповідачі отримали відправлення в селі Флоріанівка без зазначення номера будинку, однак апеляційний суд зауважує, що це є виключенням з правил, а як уже зазначалося вище, ряд відповідачів проживають у містах Козятин, Вінниця, їхні повні адреси позивачем не зазначені.

Короткий зміст касаційної скарги

У жовтні 2025 року ТОВ «Л-Агроплюс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року) та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року), в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В. , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_47, Луспеник Д. Д.

На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_47, 11 листопада 2025 року сформовано протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В.

12 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року, витребувано її матеріали із Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У листопаді 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права.

Заявник стверджує, що виконав вимоги пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України, вказав у новій редакції апеляційної скарги ту інформацію про відповідачів, яка йому була відома та використав вичерпний перелік доступних способів отримання інформації, що свідчить про добросовісне здійснення процесуальних прав та обов`язків.

Вказує, що суд першої інстанції має виконати вимоги частин шостої, восьмої і дев`ятої статті 187 ЦПК України, тобто вчинити дії для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачів, про що зазначив Верховний Суд у постановах від 18 березня 2021року №207/1186/20(провадження №61-18152св20), від 12 травня 2022 року у справі № 552/3486/20 (провадження № 61-19159св20), однак суд апеляційної інстанції не врахував такі висновки під час постановлення оскаржуваних ухвал.

Посилається на дотримання принципу правової визначеності.

Стверджує, що суд апеляційної інстанції мав урахувати, що пересувне відділення «Укрпошти» у с. Журбинці Хмільницького району Вінницької області забезпечує вручення кореспонденції без потреби в точній адресі проживання. Направлення повідомлень відповідачам таким чином забезпечить їх право на доступ до правосуддя.

Заявник стверджує, що він виконав вимоги, викладені в ухвалах суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, якими були повернуті позовна заява та заява про забезпечення позову повністю.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» залишено без руху з двох причин:

- позивач не зазначив повних відомостей щодо місця проживання чи перебування усіх відповідачів, а саме: ним вказано лише назву населеного пункту, в якому мешкає відповідач та не зазначено назву вулиці, номери будинків, квартир щодо відповідачів: ОСОБА_42 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_44 ;

- апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» подало через систему «Електронний суд», до неї додані докази надсилання її копій з документами іншим учасникам справи, однак з накладних про відправку вбачається, що вони адресовані вищевказаним відповідачам також на адреси, в яких не вказані вулиці, номера будинків, квартир (до прикладу: « ОСОБА_45 , м. Вінниця»; « ОСОБА_14 , м. Козятин»).

На виконання вимог цієї ухвали 24 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Л-Агроплюс» про усунення недоліків щодо відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , позивач вказав їх місце проживання (перебування) у відповідності до вимог ЦПК України та надав докази надсилання їм апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Проте щодо інших відповідачів у заяві зазначено, що позивачу не відомі повні адреси проживання (місцезнаходження) усіх відповідачів, оскільки єдиним джерелом інформації були договори оренди, які не містять таких відомостей щодо відповідачів: ОСОБА_42 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_37 , ОСОБА_46 .

Крім того, позивач зазначив, що частина адресатів проживає у населених пунктах, де діють пересувні поштові відділення, тому кореспонденція доставляється без потреби зазначення точних адрес.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» залишено без руху з двох причин:

- позивач не зазначив повних відомостей щодо місця проживання чи перебування усіх відповідачів, а саме ним вказано лише назву населеного пункту, в якому мешкає відповідач та не зазначено назву вулиці, номери будинків, квартир щодо відповідачів: ОСОБА_42 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_44 ;

- апеляційну скаргу ТОВ «Л-Агроплюс» подало через систему «Електронний суд», до неї додані докази надсилання її копій з документами іншим учасникам справи, однак з накладних про відправку вбачається, що вони адресовані вищевказаним відповідачам також на адреси, в яких не вказані вулиці, номера будинків, квартир (до прикладу: « ОСОБА_45 , м. Вінниця»; « ОСОБА_14 , м. Козятин»).

На виконання вимог цієї ухвали 17 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Л-Агроплюс» про усунення недоліків щодо відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , позивач указав їх місце проживання (перебування) у відповідності до вимог ЦПК України та надав докази надсилання їм апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Однак щодо інших відповідачів у заяві зазначено, що позивачу невідомі повні адреси проживання (місцезнаходження) усіх відповідачів, оскільки єдиним джерелом інформації були договори оренди, які не містять таких відомостей щодо відповідачів: ОСОБА_42 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_37 , ОСОБА_46 .

Крім того, позивач зазначив, що частина адресантів проживає у населених пунктах, де діють пересувні поштові відділення, тому кореспонденція доставляється без потреби зазначення точних адрес.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Л-Агроплюс» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону ухвали суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Частиною другою статті 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. (частина шоста статті 357 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Отже, пункт 3 частини 2 статті 356 ЦПК України щодо зазначення в апеляційній скарзі повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) - це юридичне правило поведінки, яке є обов`язковим для виконання і не допускає жодних відхилень чи змін (імперативна норма).

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 29 ЦПК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Тобто адреса проживання фізичної особи - це житловий будинок, квартира чи інше приміщення, де людина постійно або тимчасово проживає (понад 6 місяців на рік).

У свою чергу зареєстроване місце проживання - адреса, яка внесена до паспорта або офіційного реєстру, з якою пов`язані офіційні зобов`язання (сплати податків, отримання пошти, виборча адреса).

У справі, яка переглядається, апеляційний суд, постановляючи ухвали про визнання апеляційних скарг неподаними та повернення її заявнику, правильно виходив із того, що у встановлений судом строк заявник частково усунув недоліки, подав апеляційні скарги в новій редакції, однак не виконав вимоги пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України, оскільки повністю не вказав місце проживання чи перебування частини відповідачів, обмежившись зазначенням населених пунктів та індексів цих населених пунктів.

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що місто Козятин Вінницької області має населення чисельністю більше 20 тисяч людей, а місто Вінниця має населення чисельністю більше 350 тисяч людей, а тому вказувати місцем проживання особи (відповідача) лише назву міста без зазначення вулиці, будинку, квартири - означає завідомо створювати ситуацію неможливості належного повідомлення відповідача про наявність у суді позову до нього.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції мав урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 березня 2021 року № 207/1186/20 (провадження № 61-18152св20 ), від 12 травня 2022 року у справі № 552/3486/20 (провадження № 61-19159св20) які роз`яснюють порядок застосування абзацу 2 частини першої та дев`ятої статті 187 ЦПК України, колегія суддів спростовує.

Стаття 187 ЦПК України регламентує порядок відкриття провадження у справі, натомість відкриття апеляційного провадження визначено статтею 359 ЦПК України, яка не містить обов`язку суду апеляційної інстанції звертатися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо відповідача, який не є суб`єктом підприємницької діяльності, для надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).

Більше того, саме у позивача є процесуальний обов`язок виконати вимоги процесуального закону (стаття 356 ЦПК України), аби апеляційну скаргу апеляційний суд міг розглянути.

Зазначені процесуальні дії апеляційного суду не є проявом надмірного формалізму, а є вимогою до учасників справи дотримуватися процедур, чітко зрозумілих і визначених нормами ЦПК України, нехтування якими призводить до суттєвих негативних наслідків, а саме: до неможливості апеляційного суду взагалі розглянути справу, не повідомивши відповідачів про дату судового засідання, не направивши їм інші процесуальні документи суду. Наслідком може бути порушення їхніх прав, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і, як результат, це призведе до обов`язкового скасування будь-якого судового рішення суду апеляційної інстанції.

Натомість права позивача не порушені, оскільки згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Верховний Суд установив, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень суду апеляційної інстанції, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Агроплюс» залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року) та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року (щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк