Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №703/602/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/602/26

2/703/1073/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретар судових засідань Тимошенко Д.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

встановив:

02 лютого 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, які стягувалися на підставі судового наказу №703/6137/23, 2-н/703/787/23 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області виданого 27 грудня 2023 року, за період з червня 2024 року по 20 квітня 2025 року в сумі 30108 грн. 38 коп.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21 листопада 2010 року між ним та відповідачем був зареєстрований шлюб, який заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2020 року був розірваний.

Від спільного проживання в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2023 року №703/6137/23, 2-н/703/787/23 наказано стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 грудня 2023 року і до досягнення дитини повноліття.

В провадженні ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з 18 січня 2024 року перебуває на виконанні судовий наказ №703/6137/23, 2-н/703/787/23 виданий 27 грудня 2023 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх спільний син ОСОБА_5 проживав з матір`ю ОСОБА_3 .

В 2021 році ОСОБА_3 виїхала на роботу до Республіки Чехія, де проживала та з собою забрала сина ОСОБА_6 .

На виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, ОСОБА_2 сплачувалися кошти в якості аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 .

11 червня 2024 року ОСОБА_5 приїздить до України та ОСОБА_3 домовляється із ОСОБА_2 , щоб їх спільний син ОСОБА_5 проживав разом з батьком - ОСОБА_2 , оскільки через роботу вона не має часу достатньо приділяти увагу сину, на що останній погодився.

Згідно розрахунку за виконавчим провадженням № 73891554 заборгованості по аліментах, отриманого з реєстру виконавчого провадження через ідентифікатор доступу до сторінок виконавчого провадження, ОСОБА_2 мав заборгованість по сплаті аліментів станом на березень 2025 року, зокрема в червні 4718 грн. 88 коп., в липня 4573 грн. 13 коп., в серпні 4427 грн. 38 коп.

Оскільки син ОСОБА_5 розпочав проживати разом з батьком, тому він припинив сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 з червня 2024 року, але маючи заборгованість по аліментам на суму 4718,88 грн. та з метою її погашення в червні 2024 року сплатив – 3500 грн., в липні 2024 року сплатив – 3500 грн., в серпні 2024 року сплатив – 3500 грн., але державним виконавцем ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області, не враховано в якості сплати заборгованості за ВП №73891554, а навпаки зарахували їх як аліменти, а заборгованість за червень-серпень 2024 року залишилася.

З червня 2024 року ОСОБА_2 припинив сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 для утримання сина ОСОБА_4 , оскільки малолітній син розпочав проживати разом із батьком за місцем його постійного проживання.

На звернення до ОСОБА_3 , щоб вона добровільно надавала матеріальну допомогу на утримання сина, остання відмовилася пояснивши, що син проживає з ОСОБА_2 , тому він його має утримувати.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року, яке набрало законної сили 02 вересня 2025 року, припинено з 21 квітня 2025 року стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 .

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №73891554 ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно боржника ОСОБА_2 станом на 20 січня 2026 року існує заборгованість із сплати аліментів на суму 30108 грн. 38 коп. станом на квітень 2025 року. Згідно зазначеного розрахунку заборгованості слідує, що за період з вересня 2024 року по квітень 2025 року аліменти ОСОБА_2 не сплачувалися. Невиплата аліментів пов`язана з тим, що син ОСОБА_5 проживає разом із батьком ОСОБА_2 перебуваючи на його утриманні та не проживав з матір`ю ОСОБА_3 і не перебував на її утриманні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 за червень, липень, серпень 2024 року в період проживання сина ОСОБА_6 з ним, сплачена сума аліментів є погашенням заборгованості за минулий період, тому просив його звільнити від заборгованості по виплаті аліментів за період з червня 2024 року по 20 квітня 2025 року на суму 30108 грн. 38 коп.

Ухвалою судді від 09 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду справи була належним чином повідомленою.

Представник третьої особи ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не зявився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, який за заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2020 року, був розірваний (справа №703/2318/20). Вказане рішення набрало законної сили 19 січня 2021 року.

Від спільного проживання в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 21 квітня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області.

Судовим наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2023 року №703/6137/23, 2-н/703/787/23 наказано стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 грудня 2023 року і до досягнення дитини повноліття.

18 січня 2024 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відкрито виконавче провадження №73891554, з виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/6137/23, 2-н/703/787/23.

Згідно розрахунку за виконавчим провадженням №73891554 заборгованості по аліментах, отриманого з реєстру виконавчого провадження через ідентифікатор доступу до сторінок виконавчого провадження, ОСОБА_2 мав заборгованість по сплаті аліментів станом на березень 2025 року, зокрема в червні 4718 грн. 88 коп., в липня 4573 грн. 13 коп., в серпні 4427 грн. 38 коп.

Згідно копії акту житлово-побутових умов від 18 липня 2024 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_2 , 1988 року народження та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даній квартирі створені всі умови для проживання та навчання малолітнього ОСОБА_4 . Дитина проживає разом з батьком ОСОБА_7 , 1988 року народження, мати ОСОБА_3 перебуває за межами території України.

Згідно акту №3 від 21 січня 2026 року складеного ОСББ «Вулик» м.Сміла, за свідченням мешканців житлового будинку АДРЕСА_2 , підтверджено проживання в зазначеній квартирі ОСОБА_2 ,1988 року народження, ОСОБА_4 , 2011 року народження в період з червня 2024 року по травень 2025 року.

З червня 2024 року ОСОБА_2 припинив сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 для утримання сина ОСОБА_4 .

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що ОСОБА_2 , з метою погашення заборгованості по аліментах за минулий період, сплачено аліментів в червні 2024 року – 3500 грн., в липні 2024 року – 3500 грн., в серпні 2024 року – 3500 грн.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року, яке набрало законної сили 02 вересня 2025 року, припинено з 21 квітня 2025 року стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2023 року і по досягнення дитиною повноліття, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 22 грудня 2023 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі №703/6137/23, що підтверджується даним судовим рішенням.

Зазначеним рішенням суду підтверджується факт проживання сина ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_2 та ним припинено стягнення з ОСОБА_2 аліментів з 21 квітня 2025 року, тобто з дня його звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно достатті 8 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, визначальним при вирішенні спору суд визнає гарантоване Конституцією та законами України право дитини на належне повноцінне її утримання.

Так, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Спірні правовідносини регулюються положеннями СК України

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно із нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 не проживав з матір`ю ОСОБА_3 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживав зі своїм батьком позивачем по справі, в період з червня 2024 року по травень 2025 року та перебував на повному його утриманні.

Згідно із ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Аналогічна вимога мається у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де вказано, що суд за передбаченихст.197 СК України умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами - можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.

Дійсно, вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №73891554 Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно боржника ОСОБА_2 станом на 20 січня 2026 року існує заборгованість із сплати аліментів на суму 30108 грн. 38 коп. станом на квітень 2025 року.

Разом з тим, аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, з урахуванням того, що дитина ОСОБА_4 проживав разом з батьком ОСОБА_2 в період з червня 2024 року по травень 2025 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати нарахованої заборгованості по аліментах на утримання дитини у виконавчому провадженні №73891554 у розмірі 30108 грн. 38 коп., оскільки судом встановлено, що дитина постійно проживала в той час з батьком, знаходився на його утриманні, тому дана обставина є такою, що має істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено 1331 грн. 20 коп. судового збору.

За змістом ст.141 ЦПК Українисудовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.

Так, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.180-182, 192, 197 СК України, ст.2, 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості за аліментами – задоволити повністю.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , від сплати заборгованості по аліментам, які стягувалися на підставі судового наказу №703/6137/23, 2-н/703/787/23 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області виданого 27 грудня 2023 року, за період з червня 2024 року по 20 квітня 2025 року в сумі 30108 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в сумі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В. О. Прилуцький