Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №552/2617/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2617/26

Провадження 2-а/552/50/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – Борзовець Олександр Володимирович,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача – Скриль Олександр Володимирович,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

представник відповідача – Шутько Андрій Володимирович,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 01 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1537 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Зазначав, що правопорушення ним не вчинялося, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, оскаржувана постанова ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.

Тому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1537 від 01 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 30 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано семиденний термін на усунення недоліків.

07 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві посилався на те, що відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Вказував, що позивачу була надіслана повістка №3615481 рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої ОСОБА_1 повинен був з`явитись 05 червня 2025 року о 14:00 для уточнення облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак в зазначений час не з`явився, про причини неявки не повідомив. За інформацією, розміщеною на офіційному сайті АТ «Укрпошта», рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК», який надіслано позивачу, повернуто з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин, у відповідності до Порядку №560, повістка все одно вважається офіційно врученою.

Станом на дату, вказаної у повістці, позивач не мав оформленої у встановленому порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не був заброньований за підприємствами, установами чи організаціями, а також відомості щодо місця роботи, сімейного стану, проходження військово-лікарської комісії, наявності у нього інвалідності були відсутні.

Зазначав, що відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак без поважних причин не виконав покладений на нього обов`язок щодо прибуття у визначений час та не повідомив про причини неявки у встановлений законодавством строк. Таким чином, у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1537 від 01 серпня 2025 року є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування оскаржуваної постанови або задоволення позовних вимог не вбачається.

На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, а постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1537 від 01 серпня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення — залишити без змін.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 також надав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві зазначив, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень можуть не бути юридичними особами, в зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_6 є належним відповідачем по справі.

Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.

ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, а тому вважає, що безпідставно залучений судом до участі в цій судовій справі як другий відповідач.

Відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно до п.28 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядку №560) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Повістка вважається офіційно врученою: коли її фізично отримали і поставили підпис у відповідному документі про вручення або не забрали, тобто не отримали її протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику в ТЦК та СП з поміткою. Підпис про отримання повістки за Постановою № 560, не є обов`язковим якщо не забрали повістку з Укрпошти вчасно вона все одно вважається офіційно врученою.

Позивачу була надіслана повістка № 3615481 рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої повинен був з`явитись 05 червня 2025 року, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився про причини неявки не повідомив.

За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення та 05 червня 2025 року повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що у разі якщо військовозобов`язаний не забрав, тобто не отримав повістку протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику в ТЦК та СП з поміткою, то підпис про отримання повістки за Постановою №560, не є обов`язковим в разі не отримання військовозобов`язаним повістки з Укрпошти вчасно, вона все одно вважається офіційно врученою.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначає, що відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Тому, надіслана повістка це не привід для роздумів, а чітка вимога Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення не складався.

У зв`язку з чим, за вчинене адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було винесено постанову № 1537 за справою про адміністративне правопорушення.

Постанова № 1537 від 01 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята за наслідком повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, прийнята уповноваженою на те особою в межах компетенції та відповідно до закону, з дотриманням встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв`язку чим відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити. Також просив відмовити в частині стягнення з відповідача усіх судових витрат, у тому числі за правничу допомогу, понесених позивачем.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 від 01 серпня 2025 року за № 1537 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 05.06.2025 року не з`явився за повісткою №3615481 для уточнення даних. Про поважну причину неявки повідомлено також не було. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ «УКРПОШТА» рекомендованим повідомленням. Своїм діянням порушив п.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст. 201-1 КУпАП. Обставини, що пом`якшують відповідальність відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 201-1 КУпАП.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання примірника постанови в присутності двох свідків.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування вказаної постанови, суд виходить з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вказана норма відсилає до інших нормативно-правових актів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Так, відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із пунктом 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року встановлено, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 05.06.2025 року.

Проте, відповідачами до матеріалів справи долучено копію повістки № 3615481 від 26.05.2025 року, направленої ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , згідно якої вбачається що позивача дійсно було викликано на 05.06.2025 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних.

Також відповідачами надано опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення за № 0610255473029 про направлення на ім`я ОСОБА_1 повістки від 26.02.2025 року, номер документу 3615481. Згідно трекінгу поштового відправлення № 0610255473029 з сайту АТ «Укрпошта» відомо, що станом на 01.08.2025 року поштове відправлення 05.06.2025 року повернуто відправнику з відміткою про «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що відповідачами доведено факт направлення на адресу позивача повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до п.41 Порядку № 560 від 16.05.2024 року повістка № 3615481 від 26.05.2025 року є підтвердженням належного оповіщення позивача ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачі у відзивах на позов вказують, що постанова № 1537 від 01 серпня 2025 року прийнята за наслідком повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, з дотриманням встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідачів.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Зі змісту постанови № 3615481 від 26.05.2025 року вбачається, що після розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, позивач від отримання примірника зазначеної постанови відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач вказує, що розгляд справи було проведено за його відсутності (або взагалі не було проведено), що позбавило можливості реалізувати його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з цим, відповідачами не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки судом встановлено порушення норм закону відповідачем на стадії розгляду справи та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови з направленням адміністративної справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01 серпня 2025 року № 1537, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 29.05.2026.

Головуючий О.А.Самсонова