Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №552/3212/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3212/26

Провадження 2-а/552/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – Серьогіна Ірина Миколаївна,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача - Шутько Андрій Володимирович,

третя особа – ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

представник відповідача – Денисенко Валерія Юріївна,

третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 прийнята постанова № R283624 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Зазначав, що правопорушення ним не вчинялося, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, оскаржувана постанова ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.

Тому позивач просив суд скасувати постанову № R283624 від 05 січня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу просив стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано семиденний термін на усунення недоліків.

21 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві зазначив, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень можуть не бути юридичними особами, в зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_6 є належним відповідачем по справі.

Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертатися з позовом саме до цього органу військового управління.

ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, а тому вважає, що безпідставно залучений до участі в цій судовій справі в якості відповідача.

Вказував, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, відповідно до ч.10 ст.1 Закону №2232-XII, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України.

Відповідно п. 3.2. Наказу №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Згідно п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду. Чоловіки, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов`язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік.

Проте, особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов`язані пройти медичний переогляд. Це пов`язано зі скасуванням даного висновку та обов`язком обмежено придатних пройти повторно ВЛК для встановлення кінцевого висновку про придатність до військової служби.

05.01.2026 року ОСОБА_1 самостійно, в порядку ст. 279-9 КУпАП, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, шляхом використання мобільного застосунку «Резерв+» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому перебував на обліку, із заявою, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, яке полягало у тому, що він не з`явився за повісткою та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

За наслідком поданої заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 була винесена постанова № R283624 від 05.01.2026 року якою позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Тобто, позивач самостійно визнав факт порушення ним правил військового обліку, не заперечував обставини вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, добровільно погодився на притягнення до адміністративної відповідальності, чим фактично підтвердив законність та обґрунтованість прийнятої постанови.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати понесенні на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн, проте вказаний розмір є неспівмірним із виконаною роботою та необґрунтованим, оскільки ця справа є справою незначної складності. Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату робіт адвоката із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом виконаних робіт, часом, необхідним для виконання відповідних робіт з написання позовної заяви, відповідач вважає безпідставною вимогу щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог за ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити. Також просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25000 грн.

Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_6 надала відзив на позовну заяву.

Оскільки згідно ч. 2 ст. 159 КАС заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, долучений до справи відзив ІНФОРМАЦІЯ_4 судом розцінюється як пояснення за обставинами справи.

У поясненнях третя особа щодо позовних вимог заперечила в повному обсязі.

Вказувала, що відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані серед іншого, проходити медичний огляд.

Ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 01.01.2025 передбачає, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Згідно п. 3.2. Положення про військово-лікарську експертизу (Наказ МОУ № 402) повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

В п. 3.8. Наказу МОУ №402 зазначено, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Відповідно до додатків до позовної заяви, а саме військово-облікового документу №220220231396550400145 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , на підставі довідки від 21.04.1997 року був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

У зв`язку з невиконанням позивачем вимог законодавства, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було внесено відповідні відомості про порушення правил військового обліку та звернено повідомлення (E4282730) про доставлення порушника, що здійснено ІНФОРМАЦІЯ_9 у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом із тим, 05.01.2026 року позивач самостійно, в порядку ст. 279-9 КУпАП, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, шляхом використання мобільного застосунку «Резерв+» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому перебував на обліку, із заявою, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, яке полягало у тому, що він не з`явився за повісткою та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

За наслідком поданої заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 була винесена постанова № R283624 від 05.01.2026 якою позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного третя особа просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову.

Інших заяв по суті справи або клопотань учасники справи суду не подавали.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 від 05 січня 2026 року за № R283624 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування вказаної постанови, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані серед іншого: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Порядок №1487) відповідно з пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно п. 3.4. Наказу №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Згідно п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Військовозобов`язані, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився, районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду.

Військовозобов`язані, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов`язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік. Особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов`язані пройти медичний переогляд.

Відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується даними з Єдиного державного призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за стосунок «Резерв +» (а.с. 16).

Також встановлено, що позивач, який відповідно до раніше пройденого ним ВЛК 21.04.1997 року був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, мав самостійно звернутися до 05 червня 2025 року до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, проте не пройшов повторний медичний огляд, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (враховуючи, що діяння вчинене в особливий період) ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Дана обставина позивачем не спростована.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 від 05.01.2026 року подану до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій зазначено, що він не оспорює допущене порушення (а саме: не пройшов (відмовився проходити) ВЛК) та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Вказана заява підписана кваліфікованим електронним підписом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами доведено ту обставину, що позивач є обмежено придатним до військової служби, не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, внаслідок чого порушив вимоги пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист".

Таким чином долученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови № R283624 від 05 січня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на нього та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,

третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м. Полтава, пров. Стешенка, 6, код ЄДРПОУ 34963066.

Повне судове рішення складено 29.05.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова