Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №373/570/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/570/26

Провадження № 2/373/966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Залеської А.О.

за участі секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики,

встановив:

18.02.2026 представник позивачів ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву, в якій просив: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за позикою в розмірі 6500,00 доларів США; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за позикою в розмірі 10000,00 доларів США. Також просив стягнути з відповідача на користь позивачів сплачений ним судовий збір у загальній сумі 7123,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2022 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено письмовий договір позики, за яким позивач надав відповідачу під розписку 10000,00 доларів США позики строком користування до 25.10.2022. У визначену дату відповідач кошти не повернув та лише 14.07.2024 віддав частину боргу - 5000 доларів США. Отже за договором позики від 25.08.2022 у відповідача існує заборгованість в сумі 5000 доларів США.

Також, 14.07.2024 відповідач звернувся до ОСОБА_1 з проханням позичити кошти для комерційних потреб. Сторони дійшли домовленостей і позивач надав відповідачу позику в сумі 10000,00 доларів США на строк до 29.07.2024, про що була складена боргова розписка, яку ОСОБА_3 підписав власноруч. Упродовж 2024-2025 років відповідач здійснював повернення коштів частинами та усього повернув 8500 доларів США. Залишок неповернутих коштів за розпискою складає 1500 доларів США.

Крім цього, відповідач ОСОБА_3 10.06.2024 позичив кошти у ОСОБА_2 в сумі 10000,00 доларів США на строк до 10.08.2024, про що також була складена боргова розписка. Однак за цим договором позики відповідач не повернув навіть частини коштів, а тому його борг перед позивачкою ОСОБА_2 складає 10000 доларів США.

На претензії позивачів від 18.12.2024 та досудові вимоги повернути кошти від 09.12.2025, що були надіслані йому за місцем проживання, відповідач не відреагував.

04.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання. 10.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з`явився та 19.05.2026 надіслав суду письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник позивачів в судовому засіданні надав пояснення по суті спору у відповідності до обставин, викладених у змісті позову. Просив прийняти визнання позову відповідачем відносно обох позивачів та задовольнити вимоги повністю. Повідомив, що відсотки за позикою позивачі не вимагають від відповідача також не висувають вимогу про стягнення з нього понесених витрат на правову допомогу.

Письмові матеріали справи свідчать про наступне.

25.08.2022 між ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець) укладено письмовий договір позики №25/08, за яким сума позики, що передається позикодавцем позивальнику складає 10000,00 доларів США готівкою (п.п. 2.1, 2.2 договору). За змістом договору сторони визначили плату за користування коштами – 2 відсотка від суми позики щомісячно. Позичальник зобов`язався повернути позику 25.10.2022 шляхом передачі коштів в готівковій формі (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Отримання відповідачем від позивача коштів (позики) в сумі 10000 доларів США за договором №25//08 від 25.08.2022 підтверджується борговою розпискою позичальника ОСОБА_3 від 25.08.2022, що є додатком №1 до договору позики.

На борговій розписці від 25.08.2022 міститься власноручний запис позичальника від 14.07.2024 про повернення коштів в сумі 5000 доларів США. Отже неповернута сума позики за договором від 25.08.2022 складає 5000,00 грн

Також 14.07.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов ще одного договору позики на суму позики 10000,00 доларів США, які відповідач отримав від позивача готівкою, на підтвердження чого надав йому боргову розписку, в якій зобов`язався повернути кошти у такій самій сумі до 29.07.2024.

За цією розпискою відповідач повернув позивачу ОСОБА_1 8500 доларів США, що визнається сторонами. Отже неповернута сума за борговою розпискою від 14.07.2024 складає 1500,00 доларів США.

10.06.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо умов притаманних договору позики на суму 10000 доларів США, які відповідач отримав від позивачки готівкою, на підтвердження чого надав їй боргову розписку, в якій зобов`язався повернути кошти до 10.08.2024.

За вказаною борговою розпискою відповідач кошти не повернув, а отже має заборгованість перед позивачкою в сумі 10000 доларів США.

Оригінали усіх трьох боргових розписок з власноручним підписом відповідача до дня звернення з позовом до суду зберігалися у позивачів та надані суду на підтвердження невиконаного/не належно виконаного грошового зобов`язанням.

18.12.2024 позивачі направили на адресу відповідача письмові претензії з вимогами повернути позичені грошові кошти в повному обсязі, на що відповідач не відреагував.

09.12.2025 позивачі направили відповідачу письмові досудові вимоги по кожному договору позики та боргових розписках, де вказали суму боргу, яку вимагають повернути у строк не пізніше 7 календарних днів: за договором позики від 25.07.2022 – 5000 доларів США; за борговою розпискою від 14.07.2024 – 1500 доларів США; за борговою розпискою від 10.06.2024 – 10000 доларів США.

Таким чином, суд встановив, що між сторонами існує спір, що виник з договірних відносин, притаманних договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України в частині позики (§1.Позика Глави 71), а також загальними положеннями про зобов`язання та договір.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз.1 ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.ч.1-3 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У даній справі відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги повністю, що є підставою для задоволення позову, оскільки суд з`ясував, що таке визнання позову відповідає вимогам закону, є добровільним, не суперечить фактичним обставинам справи та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що між позивачами та відповідачем фактично було укладено три договори позики (письмово та усно) з одночасним наданням боргових розписок від 25.08.2022, від 14.07.2024 та від 10.06.2024. Відповідач отримав від позивачів грошові кошти в борг у сумах, що вказані в розписках, однак свої грошові зобов`язання повернути позику у визначену дату відповідач належним чином не виконав.

За своєю суттю розписка про отримання від фізичної особи грошових коштів під зобов`язання повернути їх надавачу коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, чим підтверджується договірні відносини сторін та засвідчується наявність грошового зобов`язання у боржника перед позикодавцем.

Встановлені в суді обставини ґрунтуються на доказах, поясненнях представника позивача, а також на визнанні відповідачем позову та дають підстави для висновку про наявність у ОСОБА_3 простроченого (невиконаного) грошового зобов`язання перед позивачем ОСОБА_1 у сумі – 6500,00 доларів США, що є неповернутою позикою за договором та борговими розписками від 25.08.2022 та 14.07.2024, а перед позивачкою ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_3 має невиконане грошове зобов`язання у сумі 10000,00 доларів США, що є неповернутою позикою за договором, оформленим борговою розпискою від 10.06.2024.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі, 2806,05 грн, а позивачкою ОСОБА_2 сплачено 4317,00 грн судового збору, що підтверджується платіжними інструкціями «ПриватБанк» та виписками про зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету. Сума сплаченого судового збору відповідає ставкам у ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (1% від заявленої суми стягнення).

Сплачені суми судового збору кожним з позивачем суд стягує з відповідача у відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Заходи забезпечення позову не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за позикою в розмірі 6500,00 (шість тисяч п`ятсот) доларів США та судовий збір в розмірі 2806,05 грн (дві тисячі вісімсот шість гривень 05 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за позикою в розмірі 10000,00 (десять тисяч) доларів США та судовий збір в розмірі 4317,00 грн (чотири тисячі триста сімнадцять гривень).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ; проживає: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя А.О. Залеська