Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №367/2143/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/2143/25

Провадження № 2/369/3454/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 367/2143/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту самостійного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з вказаною позовною заявою.

26 лютого 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу №367/2143/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту самостійного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

24 березня 2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у цивільній справі.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1189 від 18.11.2025 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 367/2143/25 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В.

19.11.2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 367/2143/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту самостійного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - прийнято суддею Янченко А.В. до свого провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

09.03.2026 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача адвокат Індюкова Т.В. через підсистему Електронний суд направила клопотання про розгляд справи без участі Позивача та представника, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка засобами поштового зв`язку направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку направив до суду пояснення у справі, у якому проти задоволення позовних вимог не заперечував, розгляд справи просив проводити без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, та у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитини ОСОБА_3 .

Надалі шлюб між сторонами було розірвано, та дитина сторін залишилася проживати разом з батьком, де проживає по теперішній час, тобто після розірвання шлюбу сторін. ОСОБА_3 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 , який самостійно без участі матері займається його вихованням та утриманням, дитина перебуває на повному фінансовому утриманні Позивача, оскільки мати дитини аліменти на утримування дитини ніколи не сплачувала і не сплачує на теперішній час, тому встановлення факту самостійного утримання повнолітнього ОСОБА_3 , який навчається необхідно для отримання пільг або виплат від держави ОСОБА_3 в разі загибелі батька – ОСОБА_1 передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки Позивач є молодшим лейтенантом медичної служби та постійно перебуває на військовій службі, тому в останнього виникла потреба у встановленні зазначеного факту.

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) в період з 2006 по 2010 роки знаходився в шлюбі з ОСОБА_4 (надалі - Відповідач).

Від шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Широчанською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області від 26.12.2006 р., серії НОМЕР_1 .

Шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 22.10.2010 р., серії НОМЕР_2 .

Після розірвання шлюбу сторін, ОСОБА_3 залишився проживати з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом №1179 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, Актом обстеження умов проживання від 12 серпня 2024 року виданого Службою у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 2676 від 02.06.21 р.

Відповідно до Висновку Виконавчого комітету як органу опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області затвердженого рішенням Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №338 від 06.11.2024 року підтвердив факт самостійного утримання та виховання дитини батьком без участі матері, а саме неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Новоолександрівської сільської ради» Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини №421 від 07.08.24 року в якій зазначено, що «за період спостереження та на момент огляду, дитина охайна, стан здоров`я задовільний, постійно контролюється. Медичний супровід, вакцинація згідно календаря щеплень та рекомендацій. Дитина на прийомі завжди в супроводі батька ОСОБА_1 ».

Відповідно до характеристики ДТЕЛ №61 ДМР в якому навчався ОСОБА_3 з першого по дев`ятий клас, зазначено, що «лише батько та бабуся приділяли належну увагу вихованню сина. Цікавилися його навчанням та поведінкою, відвідували класні та загальношкільні батьківські збори».

Відповідно до довідки №234XXIV /зо від 18.01.2025 року ОСОБА_3 навчається в комунальному закладі «Дніпровський базовий фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради на ІІІ курсі фельдшерського відділення з 01.09.2022 року, його забезпеченням та утриманням як студента займається саме батько ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки № 1665/4671 від 17.08.2024 року, вбачається, що молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до Довідки № 88 від 18.05.2018 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно в період з 16.08.2017 року по 26.09.2017 року, з 21.12.2017 року по 19.01.2018 року, з 31.01.2018 року по 26.04.2018 року безпосередньо брав участь а антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності , суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Відповідачка проживає в с. Михайлівка –Рубежівка, Бучанкого району, Київської області, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/009526329 від 09.08.24 р.

Відповідно до наданих письмових пояснень по справі ОСОБА_3 , останнім зазначено та підтверджено, що після розлучення батьків, коли він був малим залишився проживати разом з батьком ОСОБА_5 та проживає і надалі за адресою : АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_3 зазначив, що весь час та наразі перебуває повністю на утриманні свого батька, оскільки позивач не звертався до суду про стягнення аліментів на його утримання.

Відповідачка добровільно не бере участі в його житті, не допомагає матеріально, проживає окремо в Київській області.

Оскільки ОСОБА_3 навчається з 2022 року в Дніпровському базовому фаховому коледжі ДОР, тому саме батько ОСОБА_1 забезпечує дитині належне навчання в навчальному закладі, забезпечує ОСОБА_3 харчуванням, лікуванням, додатковим розвитком.

Згідно з частиною 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.

У п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до приписів постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових чи немайнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку не є вичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав дитини в майбутньому, який наразі перебуває на утриманні батька. Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

Тому, суд прийшов до висновку, що встановлення даного факту не суперечить закону і жодним чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб, тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 259, 263-265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Встановити факт самостійного утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , повнолітньої дитини яка навчається – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 01.06.2026 року.

Суддя А.В. Янченко