Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №372/2752/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2752/24

Провадження № 2/362/248/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні м. Василькові Київської області цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця Олександра Андрійовича, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області від Обухівського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа №372/2752/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця О.А., ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 солідарно на його користь 1 041 000,00 грн матеріальних збитків та 200 000,00 грн моральної шкоди, а також судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. позивачем та ОСОБА_4 , він набув право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальним розміром 25,9 кв. м. Квартира придбана за 327840,00 грн. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Соломатіна О.П., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенець О. А. про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння - постановлено визнати недійсною довіреність від імені ОСОБА_5 на ім?я ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. 25.06.2018 року, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за номером 1437; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений від 28.09.2018 року ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 3073; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 53695058 від 20.08.2020 року, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Буглак О.Г., витребувано у власність ОСОБА_5 від ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційна скарга на зазначене рішення залишена без задоволення, а саме рішення залишено без змін. Отже саме в цей день зазначене рішення набрало чинності.

Вказував, що з жодним із учасників зазначеної справи позивач не був знайомий і у відносини щодо набуття у власність квартири АДРЕСА_1 не вступав. Про наявність в провадженні Подільського районного суду цивільного позову про витребування належної мені квартири повідомлений не був. Про наявність такої справи в суді дізнався лише в квітні 2023 року, коли отримав копію рішення від суду. Зазначене рішення Подільського районного суду обґрунтовано тим, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 страждала і страждає психічним захворюванням з дитинства і є інвалідом 3-ї групи загального захворювання. Згідно з висновком судової психіатричної експертизи №647 від 02.11.2022 року, проведеної ДУ «Інститут судових психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України» - « ОСОБА_5 страждала та страждає на легку розумову відсталість (олігофренія в ступеню вираженої дебільності) із вираженим емоційно-вольовим порушенням, що унеможливлювало на той час і унеможливлює на теперішній час здатність усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними» (дослівно з тексту висновку) (справа №758/188/21 m. 2, а.с. 130). І в рішенні суду і у висновку судової психіатричної експертизи, що психічним захворюванням ОСОБА_5 страждає з 1988 року, і з цього ж часу перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері за місцем проживання. 3 описової частини висновку судової психіатричної експертизи, слід прийти до висновку, що ОСОБА_5 практично неграмотна, не здатна нормально ні читати, ні писати, повністю володіє навіть простими побутовими навичками. Неодноразово народжувала дітей, яких у неї відбирали служби захисту дітей, та поміщали в державні дитячі заклади, оскільки вважали її неспроможною піклуватись про них. В рішенні суду також зазначено, що ОСОБА_5 зверталась з заявою до правоохоронних органів про те, що невідомі особи її кудись вивозили, забирали у неї паспорт, але вона нічого не підписувала і продавати квартиру наміру немала. Її заява внесена до єдиного державного реєстру правопорушень.

Крім того, зазначав, що ця інформація свідчить про те, що, або ОСОБА_5 не підписувала доручення на ім?я ОСОБА_2 , або підписувала, але не розуміла значення своїх дій і її волевиявлення не було вільним. Якщо доручення вона підписувала власноручно, то нотаріус не могла не помітити відхилень у її психічному розвитку, чи, принаймні, у нотаріуса не могли не виникнути сумніви в її дієздатності. Але, нотаріус ОСОБА_3 , або внаслідок своєї недбалості, або ж злого умислу, посвідчив правочин від імені особи, яка не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними. ОСОБА_2 зловмисно скористався таким станом ОСОБА_5 , та заволодів належним їй майном всупереч її волі. В результаті, суд захистив права ОСОБА_5 , але права позивача та інтереси були порушені – він був позбавлений майна, право на яке набув на законних підставах. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 року у справі №758/8964/23 його було виселено з квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, в результаті незаконних дій приватного нотаріуса Семенець О.А. та громадянина ОСОБА_2 позивачу було завдано матеріальних збитків, які становлять вартість квартири на теперішній час. Згідно з висновком про оцінку майна № 55/02/24 від 19.02.2024 року, складеним приватним підприємством «Габ?яно» вартість вилученої у нього квартири становить - 1 041 000 (один мільйон сорок одна тисяча ) грн. Крім матеріальних збитків йому спричинено і моральної шкоди, яка виражається у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв?язку з втратою майна. Позивач залишився без житла і без коштів, що призвело до втрати ним душевної рівноваги та порушення звичного укладу його життя, соціальних зв?язків, до витрати часу та коштів на походи до суду, до адвокатів, на подання скарг та заяв, на сам процес виселення та підшукання місця проживання та розміщення майна, яке знаходилось в квартирі. В результаті всі ці події негативно вплинули на стан його здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінив у 200 000 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2024 року справу №372/2752/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця О.А., ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за підсудністю передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області (т.1 а.с.107-108).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця О.А., ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків (т.1 а.с. 118-119).

У встановлений в ухвалі судувід 05 липня 2024 року строк, позивач усунув недоліки позовної заяви(т.1 а.с.122-171).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року прийнято дану цивільну справу №372/2752/24 до свого провадження та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.172).

03.09.2024 року від ОСОБА_2 до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. ОСОБА_2 , заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 , посилався на їх безпідставність та необгрунтованість, оскільки він має жодного відношення до обставин придбання позивачем квартири, відповідач не перебував у будь-яких відносинах з позивачем, позивач не довів будь-якими доказами, що його відповідача поведінка була протиправною та, що існує причинний зв?язок між начебто протиправними діями відповідача та шкодою, яка виникла, вина відповідача у межах даних спірних правовідносинах відсутня, у рішенні Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2023 чи будь-якому іншому рішенні суду не встановлено протиправної поведінки ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2018, зареєстрованого у реєстрі за №3073 та відповідачу не могло бути відомо, що на момент видання довіреності на його ім?я, посвідчену нотаріально, ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки під час оформлення таких документів вела себе розумно та адекватно, також йому не було та не могло бути відомо, що остання страждала якимись психічними хворобами чи розладами (т.1а.с.194-199).

04.09.2024 року від представника приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 – адвоката Поповича В.М. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця О.А. відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилався на те, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Семенець О.А. посвідчував лише угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 3073 від 28.09.2018, відповідно до якої ОСОБА_2 , діючи як довірена особа ОСОБА_5 , відчужив вказаний об`єкт нерухомості на користь ОСОБА_6 . Упродовж 2018-2024 років, об`єкт нерухомості у вигляді вказаної квартири побував у власності щонайменше семи власників:Гапко-Поляруш-Кварацхелія-Циганов-Гапко-Штефан-Глущенко. До інших угод та реєстраційних дій щодо зміни права власності на об`єкт нерухомості відповідач не причетний, у тому числі і щодо посвідчення договору купівлі - продажу і реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Позивачем. Рішенням суду в справі №758/188/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 3073 від 28.09.2018, укладений з ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенцем О.А., зареєстрований в реєстрі за №3073 та витребувано у власність ОСОБА_5 від ОСОБА_1 вказану квартиру. Тому, в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, як приватного нотаріуса, та витребуванням квартири у Позивача на користь ОСОБА_5 . Твердження Позивача про те, що приватний нотаріус, посвідчуючи довіреність від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , не міг не помітити відхилень у її психічному розвитку, вважав безпідставним, оскільки відповідач не є експертом в галузі психіатрії та керувався відсутністю рішення суду про визнання ОСОБА_5 недієздатною. При цьому, недієздатність ОСОБА_5 була встановлена в ході судового розгляду позову останньої в рамках справи №758/188/21. Також зазначав, що Позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого майнового права та інтересу, оскільки останній, у серпні 2020 року, набув у власність квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеного з ОСОБА_4 , яка виступала в статусі продавця, отже позовні вимоги щодо відшкодування майнової та моральної шкоди Позивач повинен заявляти до особи, в якої він придбав об`єкт нерухомості - ОСОБА_4 (т.1 а.с.200-233).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2026 року клопотання представника ОСОБА_3 – адвоката Попович В.М. про долучення доказів залишено без задоволення, закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.46-47).

Представник ОСОБА_1 – адвокат Санжаровська Т.В. у судове засідання не з`явилася та подала до суду заяву, в якій просила розглядати дану справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т.2 а.с.91).

Представник ОСОБА_2 – адвокат Вовчук М.В. у судове засідання не з`явився та подав до суду заяву, якій просив розглядати дану справи без участі відповідача та його представника, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (т.2 а.с.90).

Представник приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця О.А. – адвокат Попов В.М. у судове засідання не з`явився та подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача та його представника, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (т.2 а.с. 89).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи відзиви відповідачів, клопотання представників позивача та відповідачів, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що згідно з копією договору купівлі-продажу квартири (серія НОН №806577), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. та зареєстрованого в реєстрі, 20 серпня 2020 року ОСОБА_4 (Продавець) передала, а ОСОБА_1 (Покупець) прийняв у власність належну Продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 25,9 кв. м, житловою площею 13,1 кв. м. Продаж вчинено за 327 840,00 грн, які Покупець повністю сплатив Продацю до підписання цього договору, Продавець своїм підписом під цим договором підтвердила факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до Покупця ( т.1 а.с.218-219).

На підставі вказаного договору купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2020 року позивач набув на праві власності квартиру АДРЕСА_1 в зв`язку з чим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. було прийнято відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 53695058 від 20.08.2020 року.

Відповідно до наданої позивачем копії рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в справі № 758/188/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Соломатіна О.П., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенець О.А., про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. 25.06.2018 року, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за номером 1437. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 3073 від 28.09.2018, укладений з ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А., зареєстрований в реєстрі за №3073.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 53695058 від 20.08.2020 року 13:10:44, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Буглак О.Г., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Витребувано у власність ОСОБА_5 від ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

З копії зазначеного рішення суду вбачається, що дане рішення набрало законної сили 27.09.2023 року (т.1 а.с.138-142).

Зі змісту рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в справі № 758/188/21 вбачається, що задовольняючи позов ОСОБА_5 , суд першої інстанції встановив наступні обставини.

Згідно із копією довідки УП у Солом`янському районі ГУНП у м. Києві від 12.03.2019, у період часу з травня по серпень 2019 року, невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа паспортом на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в подальшому заволоділа її майном. Вказана подія була зареєстрована до ЄРДР за № 12018100090010561 від 14.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Відповідно до копії довіреності (бланк серія ННІ № 995382) посвідченої приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. від 03.09.2018 ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_7 бути її представником з питань зняття з реєстраційного обліку будь-яких осіб (крім неї) в належних їй квартирах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Термін дії довіреності встановлено 1 (один) рік строком до 03.09.2019.

Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири (Серії ННР № 272477) посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. від 28.09.2018 та зареєстрованого в реєстрі за № 3073, ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_5 , на підставі довіреності за реєстровим № 1437, посвідченої Семенцем О.А., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області 25.06.2018, продав, а ОСОБА_6 купив квартиру під АДРЕСА_2 .

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 235497150 від 04.12.2020 право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано з 20.08.2020 за ОСОБА_1 . Підстава - договір купівлі-продажу, серія та номер 3063, виданий 20.08.2020.

У відповідності до копії посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого УПтаСЗН Солом`янської РДА 09.11.2018, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 3-ої групи за загальним захворюванням.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 647 від 02 листопада 2022 року, ОСОБА_5 , на період підписання довіреності, а також укладання договору купівлі-продажу (25 червня 2018 року та 28 вересня 2018 року) страждала на легку розумову відсталість (олігофренія в ступеню вираженої дебільності) із вираженими емоційно-вольовими порушеннями (згідно з МКХ-10:F 70.1). ОСОБА_5 за своїм психічним станом у період підписання довіреності та укладання договору купівлі-продажу (25 червня 2018 року та 28 вересня 2018 року) не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Відповідно до наданої позивачем копії постанови Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року залишено без змін (т.1 а.с.143-154).

Згідно з наданою позивачем копією постанови Верховного Суду від 13 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року залишено без змін (т.1 а.с.155-165).

Відповідно до наданої позивачем копії заочного рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 року в справі №758/8664/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування квартирою, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, зобов?язання вчинити дії, позов ОСОБА_5 задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 права користування квартирою АДРЕСА_1 . Усунуто перешкоди ОСОБА_5 у користування квартирою, шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_5 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат (т.1 а.с.130-136).

Згідно з наданим позивачем висновком, що міститься у Звіті про оцінку майна №55/02/24, виготовленого ПП «ГАБ`ЯНО», ринкова вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_5 станом на 12.03.2023 року становить 1 041 000 грн (т. 1 а.с. 55-103).

Належних і допустимих доказів про те, що дії відповідачів були неправомірними, між ними і збитками є безпосередній причинний зв`язок та є вина відповідачів, позивач суду не надав, і матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У позовні заяві ОСОБА_1 , посилаючись на наведені обставини та положення статтей 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 солідарно на його користь 1 041 000 грн матеріальних збитків, які становлять вартість вилученої в нього рішенням суду квартири та 200 000 грн моральної шкоди.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яка є релевантною і до норм нового ЦК України, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди (збитків) позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду міститься від 21 вересня 2021 року у справі №910/1895/20).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно із вимогами статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Статтями 12 та 81 ЦПК України також встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Надаючи оцінку обставинам даної справи суд встановив наступне.

20 серпня 2020 року за договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., ОСОБА_1 (Покупець) придбав у ОСОБА_4 (Продавця) належну останній на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , сплативши Продавцю ОСОБА_4 кошти за квартиру за ціною, визначеною цим договором (т.1 а.с.218-219).

На підставі вказаного договору купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2020 року позивач набув на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в справі № 758/188/21 за позовом ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. від 25.06.2018 року, зареєстрованої в реєстрі номером 1437 та договору купівлі-продажу квартири серія та номер 3073 від 28.09.2018, укладеного з ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Семенцем О.А., зареєстрованого в реєстрі за №3073, витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволеним судом, квартиру АДРЕСА_1 витребувано у власність ОСОБА_5 від ОСОБА_1 та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Буглак О.Г про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 53695058 від 20.08.2020 року (т.1 а.с.138-142).

Вказане рішення суду переглядалось апеляційним та касаційним судом, за результатами перегляду якого рішення суду першої інстанції залишено без змін та набрало законної сили (т.1 а.с.143-154, 155-165).

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 року в справі №758/8664/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування квартирою, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, зобов`язання вчинити дії, задоволеним частково, ОСОБА_1 позбавлено права користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення та зобов`язано передати ОСОБА_5 ключі від вхідних дверей зазначеної квартири (т.1 а.с.130-136).

Разом з тим, у вищенаведених рішеннях у справах № 758/188/21 та №758/8664/23, на які позивач посилається як на підставу обгрунтовуючи свої позовні вимоги заявлені до відповідачів, судами не встановлювались обставини наведені позивачем у позові про те, що нотаріус Семенець О.А. саме внаслідок своєї недбалості або ж злого умислу посвідчив правочин від імені ОСОБА_9 , яка не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, а ОСОБА_8 скористався таким станом ОСОБА_10 та заволодів належним їй майном всупереч її волі.

Крім того, судові рішення у вказаних справах не містять встановлених судами обставин та/або фактів, які вказують на те, що дії відповідачів були неправомірними, між ними і збитками є безпосередній причинний зв`язок та є вина відповідачів.

Інших належних і допустимих доказів про те, що дії відповідачів були неправомірними, між ними і збитками є безпосередній причинний зв`язок та є вина відповідачів, які б надавали суду підстави для застосування до відповідачівпередбаченої статтею 1166 ЦК України міри відповідальності, такої як стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, позивач суду не надав, матеріали справи таких доказів не містять, і судом таких обставин не встановлено.

Оскільки за результатами оцінки наявних у її матеріалах доказів з`ясовано недоведеність позивачем наявності складу вищенаведених трьох елементів цивільного правопорушення з боку відповідачів, вказане унеможливлює застосування до останніх цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди відповідно до статтей 1166, 1167 ЦК України, у зв`язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 солідарно на його користь 1 041 000 грн матеріальних збитків та 200 000 грн моральної шкодине можуть бути задоволені судом.

У постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року в справі №726/529/21 міститься такий висновок: «Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 661 ЦК України передбачено, що в разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 08 липня 1986 року у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації. Тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України. У разі якщо позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до його продажу».

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 127/6582/16-ц та від 06 жовтня 2021 року у справі № 460/2694/17.

Отже, позивач не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків в порядку статті 661 ЦК України, звернувшись до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до його продажу.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (стаття 264 ЦПК України).

Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до статті 141 ЦПК України.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідачів не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 16, 22, 23, 627, 661, 1166, 1167 ЦК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Семенця Олександра Андрійовича, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Семенець Олександр Андрійович, адреса, 08601, Київська обл.., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Грушевського, 49-а.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 .

Текст рішення складено 29.05.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко