Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №361/4614/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4614/26

Провадження № 1-кп/361/160/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111130000452 від 13.03.2026, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Білорусь, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не депутат, особа без інвалідності, не одружений, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 10 лютого 2026 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, він перебуваючи у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_6 , звернув свою увагу на мобільний телефон марки «TECNO» моделі «Pova 6 NEO», належний ОСОБА_7 , який знаходився на столі у спальній кімнаті, після чого у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, 10 лютого 2026 року, приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_5 діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-IX, який неодноразово продовжувався та діє на всій території України до цього часу, з метою реалізації свого умислу, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обернення на свою користь, скориставшись відсутністю власника та очевидців, перебуваючи за вказаною вище адресою, а саме: АДРЕСА_3 , діючи таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «TECNO» моделі «Pova 6 NEO», оперативною пам`яттю 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , VC: НОМЕР_3 , D/N: НОМЕР_4 , чорного кольору, вартістю 4091 грн. 67 коп.

Після вчинення крадіжки, разом із викраденим майном ОСОБА_5 вийшов з квартири, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми умисними протиправними діями майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 на суму 4091,67 гривень.

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що дійсно зайшов у кімнату кв. АДРЕСА_2 та здійснив крадіжку мобільного телефону, який потім здав у ломбард. Повністю розкаюється у вчиненому. Просив суд суворо не карати.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Потерпіла ОСОБА_7 належним чином повідомлялася про дату та час судових засідань, однак в жодне засідання не з`явилася.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та особу обвинуваченого.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_5 зарекомендував себе з посередньої сторони, громадський порядок не порушує, скарг від сусідів не надходило.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, судом встановлено щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частини статті, за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення судової експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Зокрема, експертами Київського НДЕКЦ МВС України проведено 18.03.2026 судову експертизу та надано висновок за №СЕ-19/111-26/14068-ТВ вартістю 1782,80 грн.

Таким чином, ці процесуальні витрати на залучення експертів з ініціативи сторони обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 532 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , протягом строку випробування обов`язки:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1782,80 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 коп.) за проведення 18.03.2026 судової експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/14068-ТВ.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 статті 349 цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_8