Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №355/2237/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2237/25

Провадження № 2/355/211/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю секретарів судового засідання Бережної Ю. О., Старенької С. М., Білоног В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також позивачка, ФОП ОСОБА_1 , виконавець) звернулася до Баришівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі також відповідачка, ОСОБА_2 , клієнт), в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 8650,00 грн, а також штраф у розмірі 7439,00 грн, а всього – 16089,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка зазначає, що 09 квітня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 підписала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №200/2025 (надалі також договір, договір про надання правової допомоги, договір №200/2025 від 09.04.2025). Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступну правову допомогу: підготовка та подача до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідачка не виконала належним чином своїх зобов`язань по договору, зокрема, частково оплатила надану правову допомогу, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8650,00 грн. На обґрунтування розміру заборгованості позивачка зазначає, що згідно із п. 1.2 договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №200/2025 від 09.04.2025 відповідачка зобов`язалася оплатити послуги надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п. 3.1 договору, винагорода (гонорар) за надання правових послуг, визначених в п. 1.1 даного договору, становить 12000, 00 грн, яка оплачується клієнтом рівними частинами по 1000,00 грн у наступні строки: 09.04.2025 – 1000,00 грн.; до 09.05.2025 – 1000,00 грн.; до 09.06.2025 – 1000,00 грн.; до 09.07.2025 – 1000,00 грн.; до 09.08.2025 – 1000,00 грн.; до 09.09.2025 – 1000,00 грн.; до 09.10.2025 – 1000,00 грн.; до 09.11.2025 – 1000,00 грн.; до 09.12.2025 – 1000,00 грн.; до 09.01.2026 – 1000,00 грн.; до 09.02.2026 – 1000,00 грн.; до 09.03.2026 – 1000,00 грн. Дія договору – 12 місяців. Пунктом 5.4 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати суми, вказаної в п. 3.1 договору, клієнт сплачує виконавцю штраф в сумі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочки. 15 квітня 2025 року відповідачкою підписано акт приймання-передачі до договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2025 року, згідно із яким відповідачка визнала, що виконавцем виконано, а клієнтом прийнято послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги – підготовка та подача до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

За доводами позовної заяви, на виконання умов договору про надання професійної правничої (допомоги) №200/2025 від 09.04.2025 позивачка повністю виконала свої зобов`язання, а саме надала правову допомогу відповідачці – підготувала та подала до Баришівського районного суду Київської області відзив на позовну заяву у цивільній справі №753/17478/24. Факт надання послуг підтверджується: відзивом у справі №753/17478/24; рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08.05.2025 у справі №753/17478/24; частковою оплатою відповідачкою наданих послуг. Відповідачка оплатила надані послуги частково у сумі 4770, 00 грн, з яких - 3350,00 грн. оплата по договору, 1420,00 грн – штраф, нарахований згідно з п.5. 4 договору, а саме: 30.05.2025 сплачено 3420, 00 грн, з яких 2000,00 грн. – оплата за квітень та травень 2025 року, 1420,00 грн – штраф, нарахований згідно з п. 5.4 договору. 12.06.2025 сплачено 1350 грн. Розмір заборгованості відповідачки складає 8650,00 грн. У подальшому відповідачка не здійснювала платежі, у зв`язку з чим, на підставі договору, а саме п. 5.4 нараховано штраф у сумі 7439,00 грн.

Загальна сума заборгованості відповідачки за договором становить 16089,00 грн, яку позивачка просить стягнути з відповідачки.

Крім того, позивачка просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу в сумі 11000,00 грн.

Наведені обставини стали підставою звернення до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості (а.с. 1-4).

Представник позивачки в судових засіданнях підтримала доводи позовної заяви, просила її задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалася, заперечень проти позову не подала, в судові засідання не з`являлася.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

21 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 1–4).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 10.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін в означеній справі, судове засідання призначено на 05.12.2025. Судом встановлений строк для подання відповідачкою відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 40-41).

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено сторонам по справі, а відповідачці - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці повернулось із позначкою «вручено особисто», проставленою 29.11.2025, що відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

04.12.2025 на електронну пошту суду надійшов лист-клопотання від відповідачки про перенесення судового засідання, з огляду на те, що відповідачка хоче детально ознайомитись з документами.

У судове засідання 05.12.2025 сторони та/або їх представники не з`явилися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05.12.2025 розгляд справи відкладено на 14.01.2026.

В матеріалах справи станом на 14.01.2026 було відсутнє належне повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи, відсутні будь-які відомості/поштові відмітки, які б за приписами ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважалися належним повідомленням відповідачки.

У судове засідання 14.01.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 14.01.2026 розгляд справи відкладено на 18.02.2026.

Ухвала суду та судова повістка були направлені відповідачці на електронну адресу, зазначену відповідачкою у заяві від 04.12.2025 як адресу, на яку відповідачка просить направляти всі виклики, повідомлення та документи, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних документів від 06.02.2026.

У судове засідання 18.02.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися, жодних заяв та/або клопотань до суду не надходило.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 18.02.2026 визнано обов`язковою явку сторін позивача та відповідача під час розгляду цієї справи, розгляд справи відкладено на 26.03.2026.

02.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача, адвоката Сікорської І. С. про участь у судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції , яка задоволена ухвалою суду від 02.03.2026.

У судовому засіданні 26.03.2026 у режимі відеоконференції взяла участь представник позивачки, зазначила про неможливість прибуття в судове засідання особисто позивачки у зв`язку із перебуванням її за межами України, просила здійснювати розгляд справи без особистої участі позивачки. Відповідачка в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Представник позивачки надала пояснення по суті справи, підтримала позовні вимоги в повному обсязі. У судовому засіданні 26.03.2026 оголошено перерву до 27.04.2026.

01.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача, адвоката Сікорської І. С. про участь у судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції , яка задоволена ухвалою суду від 02.04.2026.

02.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача, адвокат Сікорська І. С. подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.04.2026 у режимі відеоконференції взяла участь представник позивачки, підтримала доводи клопотання про долучення доказів, надала пояснення щодо них. Відповідачка в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У судовому засіданні 27.04.2026 оголошено перерву до 27.05.2026.

13.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача, адвоката Сікорської І. С. про розгляд цієї справи без участі сторони позивача.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці повернулось із позначкою «вручено особисто», проставленою 05.05.2026.

У судове засідання 27.05.2026сторони та/або їх представники не з`явилися. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 09 квітня 2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 (а.с. 9-15).

Означений договір скріплений особистими підписами сторін (а.с. 15).

Сторонами погоджено предмет договору, порядок надання правових послуг виконавцем, винагороду, гонорар та вартість правових послуг виконавця, порядок її оплати клієнтом, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів та інші умови.

Серед іншого, в п. 2.1 договору №200/2025 від 09.04.2025 визначено, що надання правових послуг клієнту здійснюється фахівцем (в т.ч. юристом, адвокатом, помічником адвоката) або декількома фахівцями (в т.ч. юристом, адвокатом, помічником адвоката) виконавця з визначених в п. 1.1 даного договору питань на постійній (абонентській) основі упродовж дії цього договору. Кількість, об`єм, види та комплекс щомісячно фактично наданих правових послуг не впливає на розмір (суму, вид, вартість) винагороди (гонорару) виконавця, визначену в п. 3.1 цього договору та/або додатку до договору про розмір винагороди (гонорару). Виконавець самостійно визначає фахівців при наданні послуг. Виконавець має право залучати третіх осіб (юристів, адвокатів, спеціалістів, експертів, консультантів та ін.) за окремими договорами з метою досягнення мети даного договору.

Винагорода (гонорар) за надання правових послуг, визначених договором, становить 12000,00 грн, яка оплачується клієнтом рівними частинами по 1000,00 грн (з 09.04.2025 по 09.03.2026) (пункт п.3.1 договору №200/2025 від 09.04.2025).

Згідно із п. 4.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 12 місяців.

Відповідно до п. 4.3 договору виконавець має право розірвати цей договір шляхом односторонньої відмови від договору за наявності однієї з наступних обставин: клієнт вчиняє дії, пов`язані зі справою в порушення чинного законодавства і відмовляється їх припинити, не зважаючи на роз`яснення виконавця, клієнт наполягає на досягненні позитивного результату, який через нові або нововиявлені обставини є об`єктивно недосяжним, клієнт не виконує та/або неналежно виконує свої зобов`язання, передбачені договором, зокрема затримує оплату чергового платежу більш ніж на 3 календарні дні, клієнт всупереч порадам виконавця вчиняє дії, що роблять неможливим досягнення позитивного результату за договором. У випадку не оплати клієнтом чергового платежу або затримки оплати чергового платежу більш ніж на 3 (три) календарні дні договір вважається розірваним в односторонньому порядку автоматично на 4 (четвертий) календарний день, без направлення додаткового повідомлення клієнту. У інших випадках договір вважається розірваним в односторонньому порядку автоматично на 4 (четвертий) календарний день з дня коли виконавцю стало відомо про такий випадок, без направлення додаткового повідомлення клієнту.

Пунктом 5.4 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати суми, вказаної в п. 3.1 даного договору, клієнт сплачує виконавцю штраф в сумі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

15 квітня 2025 року сторони у справі підписали акт приймання-передачі до договору про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09 квітня 2025 року (а.с. 16). Відповідно до вказаного акту виконавцем виконано, а клієнтом прийнято послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги, а саме підготовка та подача до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. У акті приймання-передачі до договору про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09 квітня 2025 року зазначено, що послуги виконані виконавцем у повному обсязі та прийняті клієнтом без зауважень. Клієнт не має претензій до виконавця та підтверджує наявність у клієнта обов`язку сплатити обумовлену в п.3.1 договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 09.04.2025 суму за надані послуги, а саме 12000,00 грн в строк до 09.03.2026. Також, сторони погодили, що даний акт є невід`ємною частиною договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 09.04.2025, підписаний сторонами із зазначенням відповідних даних та реквізитів. Акт приймання-передачі до договору про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09 квітня 2025 року підписаний сторонами 15.04.2025 із зазначенням відповідних даних та реквізитів (а.с. 16).

Відповідачка ОСОБА_2 30 травня 2025 року та 12 червня 2025 року перерахувала кошти в сумі 3420,00 грн та 1350,00 грн позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними інструкціями №220734692 та №222345903. У графі призначення платежу, вказано – оплата за юридичні послуги (а.с. 17-18).

Позивачкою наданий додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 27.03.2025, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Лещенко Н. П., відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 доручає, а адвокат Лещенко Н. П. надає правову допомогу, а саме: складання, оформлення та подання до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву по справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

15.04.2025 між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Лещенко Н. П. підписаний акт приймання-передачі до означеного договору про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат Лещенко Н. П. передає, а ФОП ОСОБА_1 приймає надану правову допомогу у вигляді складання, оформлення та подання до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву по справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Вартість наданої правової допомоги – 6770,00 грн. На підтвердження оплати ФОП ОСОБА_1 на користь адвоката Лещенко Н. П. за вказаним договором позивачкою надана платіжна інструкція на суму 6770,00 грн.

Своєю чергою, 09 квітня 2025 року між відповідачкою ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Лещенко Наталією Петрівною (адвокат) укладено договір б/н про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.1 означеного договору клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги, в тому числі і представництво в судах у будь-якому провадженні. Як вбачається із п. 1.2 вказаного договору, клієнт, в свою чергу, зобов`язується виплатити адвокату гонорар за захист, представництво та/або надання правової допомоги. Згідно із п.1.3.1 означеного договору клієнт делегує адвокату наступні права: представляти інтереси клієнта та приймати участь у судових засіданнях, розробити правову позицію у справі, скласти позовну заяву, готувати позовні матеріали, заяви, заперечення, відзиви та скарги підписувати їх від імені клієнта та подавати в суд. У розділі «Права та обов`язки сторін», а саме в п. 2.3, 2.4 зазначено, що адвокат має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату праці, на умовах і в розмірі за домовленістю сторін цієї угоди, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. У разі порушення клієнтом умов п. 2.2, 2.3 цього договору, адвокат має право достроково розірвати цей договір без подальшого виконання взятих на себе зобов`язань і без повернення коштів, отриманих від клієнта, у разі їх отримання. Строк дії договору - 12 місяців. Договір про надання правової допомоги від 09 квітня 2025 року укладено у трьох примірниках, по одному для кожної сторони і один для суду (а.с. 19).

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 14.04.2025 у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, поданий через систему «Електронний суд» представником відповідачки – адвокатом Лещенко Н. П. До відзиву адвокат Лещенко Н. П. додала ордер та квитанцію про надсилання такого стороні позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 20-25).

За даними офіційної інформації із веб-порталу «Судова влада» щодо стадій розгляду судових справ цивільна справа №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості розглянута, рішення набрало законної сили (а.с. 26-27).

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08.05.2025 у справі №753/17478/24 позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, з відповідачки ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в розмірі 41404,00 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що у справі був поданий відзив на позов, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, представник відповідачки, адвокат Лещенко Н. П., також не прибула до суду, просила справу розглядати без її участі та без участі відповідачки (а.с. 28-33).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про стягнення коштів, а також суд може захистити цивільне право іншим способом, встановленим договором або законом.

Приписами частин 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (частина 2 статті 901 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (частина 2 статті 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 903 ЦК України).

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина 5 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (стаття 907 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Порушенням зобов`язання, згідно із статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За п. 2, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини(факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов`язань за договором про надання правової (правничої) допомоги. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідачки) внаслідок неоплати наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги. Підставою позову є невиконання відповідачкою свого договірного зобов`язання з оплати отриманих послуг у розмірі, визначеному договором.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що позивачка та відповідачка уклали договір про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09 квітня 2025 року.

Означений договір скріплений особистими підписами сторін.

За умовами означеного договору відповідно клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступну правову допомогу: підготовка та подача до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 3.1 договору клієнт сплачує за означені послуги 12000,00 грн.

Строк дії укладеного між сторонами договору становить 1 рік (дванадцять) календарних місяців, тобто, договір діє в період із 09 квітня 2025 року по 09 квітня 2026 року ( п.4.1 договору).

На підтвердження виконання зобов`язань за договором позивачем було надано підписаний сторонами 15 квітня 2025 року акт приймання-передачі по договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2025 року, відповідно до якого виконавцем виконано, а клієнтом прийнято послуги з надання професійної (правничої) допомоги - підготовка та подача до Баришівського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі №753/17478/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; визначені послуги (роботи) виконанні виконавцем у повному обсязі та прийняття клієнтом без зауважень, клієнт не має претензій до виконавця та підтверджує наявність у нього обов`язку сплатити обумовлену у п. 3.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 09 квітня 2025 року суму за надані послуги, а саме 12000,00 грн в строк до 09.03.2026.

Позивачем надані докази залучення іншої особи (адвоката Лещенко Н. П.) до надання правової допомоги за укладеним між сторонами договором; таке залучення фахівця до надання послуг за договором не суперечить його умовам; означені обставини були відомі відповідачці, оскільки останньою були підписані відповідні договірні документи із адвокатом Лещенко Н. П.

Отже, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09.04.2025 та акт від 15.04.2025 приймання-передачі по договору про надання правової допомоги №200/2025 від 09.04.2025 власноручно підписані сторонами, що свідчить про узгодження сторонами умов, прав та обов`язків, які передбачені вказаним договором.

Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, притаманних для означеного виду договору.

На виконання договору №200/2025 від 09.04.2025 позивачка надала відповідні послуги (правову допомогу), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачка свої зобов`язання по оплаті наданої правової допомоги виконала не в повному обсязі, оплативши лише 3420,00 грн (дата платежу – 30.05.2025; як зазначає позивач, з яких: 2000,00 грн – оплата чергових платежів, 1420,00 грн – штраф) та 1350,00 грн (дата платежу – 12.06.2025).

Здійснивши перевірку такого розрахунку заборгованості суд зазначає, що відповідно до п. 5.4 договору у випадку несвоєчасної оплати суми, вказаної в п. 3.1 даного договору, клієнт сплачує виконавцю штраф в сумі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

За умовами п. 3.1 договору відповідачка мала сплатити 1000,00 грн – 09.04.2025 та 1000,00 грн – 09.05.2025. Наступний платіж мав бути здійснений 09.06.2025.

Таким чином, на дату платежу 30.05.2025 суми в розмірі 3420,00 грн прострочка була такою:

- за платежем на суму 1000,00 грн 09.04.2025 – 50 днів (відтак, розмір штрафу: 1000,00 грн х 1% х 50 днів = 500,00 грн);

- за платежем на суму 1000,00 грн 09.05.2025 – 20 днів (відтак, розмір штрафу: 1000,00 грн х 1% х 20 днів = 200,00 грн).

Таким чином, за платежами за квітень – травень 2025 року сума штрафу – 700,00 грн.

Отже, на погашення заборгованості за оплату наданої правової допомоги мало бути спрямовано 2720,00 грн із платежу за 30.05.2025 та 1350,00 грн із платежу за 12.06.2025.

Відтак, відповідачкою погашено 4070,00 грн суми заборгованості за надані послуги.

Непогашеною залишилася сума в розмірі 7930,00 грн як оплата за надані послуги. Період прострочки – з 10.08.2025.

Доказів погашення заборгованості за надану правову допомогу відповідачкою не надано, відтак, суд доходить висновку про стягнення із відповідачки 7930,00 грн заборгованості за договором №200/2025 від 09.04.2025 за надану правову допомогу.

Щодо сплати штрафу, позовні вимоги щодо чого заявлені позивачкою, суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості зі сплати штрафу, зазначає про його необґрунтованість, оскільки правильний розрахунок такий: 7930,00 грн х 1% за кожний день х 66 днів (за період з 10.08.2025 (початок прострочки) по 14.10.2025 (дату подання позову) = 5233,80 грн.

Доказів оплати штрафу в означеній сумі відповідачкою не надано, відтак, суд доходить висновку про стягнення із відповідачки 5233,80 грн штрафу за невиконання відповідачкою своїх зобов`язань по оплаті наданої правової допомоги за договором №200/2025 від 09.04.2025.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду та на підставі ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а також зважаючи на приписи ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах сторін по суті справи, в розглядуваному випадку – в позовній заяві.

Суд, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, прийшов до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення із відповідачки на користь позивачки заборгованості за договором про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09.04.2025 у розмірі 13163,80 грн, з яких: 7930,00 грн - оплата за надані послуги, 5233,80 грн – штраф.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки суми боргу в розмірі 720,00 грн та 2205,20 грн штрафу слід відмовити, оскільки такі вимоги, з огляду на вищевикладені висновки суду, є необґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2.355618023.1 від 15.10.2025 (а.с. 5).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 991,49 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (13163,80 грн х 100 % : 16089,00 грн = 81,86 %. 1211,20 грн х 81,86 % = 991,49 грн).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивачка із відповідачки, суд зазначає та виснує таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивачки згідно із вимогами ст. 134 ЦПК України в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 11000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучила копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 05.06.2023, укладеного між позивачкою ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Сікорською І. С., додатку № 1 від 20.08.2025 до означеного договору, акту приймання-передачі від 15.10.2025 щодо наданих послуг за позовом ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , платіжної інструкції від 27.08.2025 №Р5СН-7В51-6Т9В-САК8 (а.с. 34-36).

Суд доходить висновку, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача її представником надано всі необхідні докази.

Відповідачка ні заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, ні обґрунтувань щодо неспівмірності таких витрат не подала.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19), обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відтак, зважаючи на відсутність вчинення відповідачкою дій, спрямованих на заперечення проти вимог позивача відносно відшкодування витрат на правову допомогу, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання щодо зменшення та/або неспівмірності заявлених вимог про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому з відповідачки слід стягнути витрати на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 9004,60 грн (11000,00 грн х 81,86 %).

До ухвалення рішення у справі ні позивачка, ні відповідачка не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших судових витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання професійної (правничої) допомоги №200/2025 від 09.04.2025 у розмірі 13163,80 грн (тринадцять тисяч сто шістдесят три гривні 80 копійок), з яких: 7930,00 грн - оплата за надані послуги, 5233,80 грн – штраф.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення суми боргу в розмірі 720,00 грн та 2205,20 грн штрафу, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 991,49 грн (дев`ятсот дев`яносто одна гривня 49 копійок) та 9004,60 грн (дев`ять тисяч чотири гривні 60 копійок) витрат на правничу допомогу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 01.06.2026.

Дані відносно позивача:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Дані відносно відповідачки:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_2

АДРЕСА_2 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА