Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №169/382/25 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/382/25

Провадження № 2/169/93/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю: секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Позов мотивований тим, що між нею та відповідачем 13 червня 2017 року було укладено шлюб, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Вказуючи, що вона проживає з дочкою окремо від відповідача через погіршення з ним сімейних стосунків, звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, домовленості з відповідачем щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на дитину в розмірі 5 500 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Суддя своєю ухвалою позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Самулевич О.М. подала відзив на позовну заяву, у якому вказала, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зазначеному розмірі з огляду на те, що страждає на хронічні захворювання опорно-рухового апарату, які мають тривалий характер, супроводжуються больовим синдромом та суттєво обмежують його працездатність, що унеможливлює отримання ним стабільного доходу, у власності нерухомості не має.Крім цього у нього на утриманні перебувають батьки пенсійного віку, які є непрацездатними, а він є єдиною дитиною у них та відповідно особою, яка забезпечує їх утримання. Також мати відповідача ОСОБА_1 хворіє на тяжке онкологічне захворювання, що потребує постійного лікування, медикаментів та фінансових витрат. Тому з урахуванням вищенаведеного, просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на дитину в розмірі 2 000 гривень щомісячно, що дозволить забезпечити баланс інтересів сторін та реальне виконання рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, однак, подала адресовану суду заяву про те, що вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, а справу розглядати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Самулевич О.М. у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Обов`язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин першої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатність чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина першастатті 182 СК України).

За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог статті 184 СК України можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як видно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданих Луківською селищною радою Турійського району Волинської області 13 червня 2017 року і 13 листопада 2017 року, відповідно, між сторонами дійсно було зареєстровано шлюб, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 (а.с. 4, 5).

Дитина проживає разом із позивачем (а. с. 8).

Згідно рішення Турійського районного суду Волинської області від 22 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 22 січня 2026 року, шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., частин сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Під час розгляду справи встановлено, що сторони проживають окремо, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв`язку з чим позивач не має можливості забезпечити необхідний і достатній рівень життя дитини.

Станом на дату розгляду справи дочці сторін ОСОБА_3 виповнилося повних 8 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 гривень.

Положеннями статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог статей 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.

Вирішуючи спір на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, врахувавши наведені вище норми матеріального права, а також відсутність на утриманні ОСОБА_2 інших дітей, суд дійшов висновку про те, що відповідач не є особою з інвалідністю, є працездатним, тому може надавати позивачу кошти на утримання дитини.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Самулевич О.М. у відзиві зазначила, що відповідач розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти, проте його стан здоров`я унеможливлює отримання ним стабільного доходу.

Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі.

Відповідач має вік 36 років, подав докази існування обставин, які істотно обмежують його здатність сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, а саме,не працевлаштований, має незадовільний стан здоров`я, проживає з батьками пенсійного віку та мати є особою з інвалідністю ІІІ групи, хворіє на тяжке онкологічне захворювання (а. с. 26-36), тому суд дійшов висновку про наявність в цьому випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову.

Позивач не довела, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у запропонованому нею розмірі, а доводи відповідача про менший розмір аліментів не підтверджені належними доказами, не спростовують зазначених висновків суду, а тому суд відхиляє їх за безпідставністю.

Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження наявності інших, передбачених статтею 182 СК України, обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, сторони суду не надали.

З огляду на вказане та виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позову і вважає доцільним та достатнім стягувати з відповідача аліменти в розмірі 3 000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 184, 191 СК України, засадам законності та справедливості. Цей розмір з урахуванням обов`язку щодо утримання дитини обома батьками є наближеним до встановленого сімейним законодавством мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1 211.20 гривень судового збору.

На підставі викладеного, статей 180 - 182, 184, 191 СК України та керуючись статтями 141, 263 - 265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 (три тисячі ) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 04 квітня 2025 року, орган, що видав, 0717.

Ім`я відповідача – ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Турійським РВ УМВС України у

Волинській області 18 травня 2006 року.

Ім`я представника відповідача – ОСОБА_4 , місцеперебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , номер і серія паспорта невідомі.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2026 року.

Головуючий