Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №161/7928/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7928/26

Провадження № 2/161/4728/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі – Корнійчук А.А.,

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 22.02.2019 року, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.04.2025 року у справі № 161/23611/24, шлюб було розірвано. В шлюбі у них народилася одна дитина: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в даний час проживає разом із матір`ю в Німеччині і знаходиться на її утриманні.

Просить суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання даного позову та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що не відмовляється від свого обов`язку по забезпеченню свого малолітнього сина, однак позивачем не додано жодних доказів про необхідність призначення аліментів в розмірі більшому ніж це передбачено законодавством України, дитина не потребує особливого додаткового догляду чи лікування, тому вважає, що позовні вимоги щодо призначення аліментів в розмірі 1/3 від усіх доходів не підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того, зазначає, що на сьогоднішній день він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , яка перебуває на його утриманні у зв`язку з непрацездатністю по причині вагітності та пологів, а також ним готується позовна заява до суду про усиновлення дитини. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову та призначити аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання даного позову та до досягнення дитиною повноліття.

До початку судового засідання представник позивача подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача до початку судового засідання також подала заяву про слухання справи у відсутності сторони позивача. Просить суд задовольнити позов частково.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, однак, заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.04.2025 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7).

Від спільного подружнього життя у сторін народилась дитина: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними. Однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.ч. 2,3,5 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують його непрацездатність, поганий стан здоров`я, наявність інших дітей на утриманні.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітньої дитини, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини в розмірі – частини усіх видів доходу, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача в обґрунтування розміру аліментів в розмірі 1/3 частини всіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття, оскільки, позивачем належним чином не доведена наявність саме таких витрат на утримання сина.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 77, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14.04.2026 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк