Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №462/914/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/914/26 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 33/811/650/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника Заремби Олександра Олександровича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Заремби Олександра Олександровича на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2026 року,

встановив:

постановою Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 27.01.2026 року о 00 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Авіаційна, 7 керував транспортним засобом – автомобілем Tesla Model 3, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Заремба Олександр Олександрович подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2026 року та провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що з фактичних даних, які відображені на відеозаписі видно, що зупинка ОСОБА_1 відбулася без жодних на те підстав, адже події мали місце вночі, патрульний автомобіль не здійснював переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і не зупиняв його за будь які порушення правил дорожнього руху. Із особистого спілкування працівників поліції, яке відображено на відео вбачається, що автомобіль патрульної поліції стояв на дорозі нерухомо, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 підїхав до нього позаду і тоді працівник поліції вийшов на дорогу і зупинив його жестом руки. Дорожня обстановка та дорожні умови не дозволяли працівнику поліції переконатися в тому, що водій автомобіля Tesla не користується ременем безпеки. Вже після зупинки транспортного засобу поліцейським як на підставу такої зупинки вказано те, що діє комендантська година. В подальшому, патрульні між собою сперечалися про те, що ОСОБА_1 слід притягнути до відповідальності за будь яке порушення правил дорожнього руху, інакше його зупинка не буде вважатися підставною.

Звертає увагу, що наявність хронологічного захворювання і перенесеного лікування в інфекційному відділені стало причиною обмеження ОСОБА_1 у можливості надання сечі, як предмета для дослідження біологічного середовища. Про всі ці обставини ОСОБА_1 повідомляв лікаря при спробах отримати в нього зразки для дослідження шляхом забору сечі.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника Заремби Олександра Олександровича на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

За змістом положень ч.2 ст.294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння підлягають оглядові на стан наркотичного сп`яніння.

Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 4 р. І Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Оскарженою постановою судді від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 27.01.2026 року о 00 год 40 хв у м. Львові на вул. Авіаційна, 7 керував транспортним засобом – автомобілем Tesla Model 3, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 576314 від 27.01.2026 року, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 27.01.2026 року, висновок від 27.01.2026 року, рапорт від 27.01.2026 року.

З цими висновками, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 12 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктами 7-13 розділу IV Інструкції визначається, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Як вбачається із матеріалів справи 27 січня 2026 року ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, які виявили у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд у медичному закладі. В подальшому у зв`язку з неможливістю ОСОБА_1 здати біологічну речовину у виді сечі, що підтверджується доданим до протоколу відеозаписом та наявним в матеріалах справи висновком, щодо результатів медичного огляду згідно якого зробити висновок в повному обсязі не можливо у зв`язку з відсутністю біосередовища, працівниками поліції та медичними працівниками це розцінено, як відмову від проходження огляду у медичному закладі.

Відтак, враховуючи те, що лікар в медичному закладі обмежився лише пропозицією ОСОБА_1 здати сечу, яку він не зміг здати у зв`язку із хворобливим станом, і не було вжито заходів для дослідження будь-якого іншого біологічного середовища, не взято кров для дослідження або слину, апеляційний суд приходить до висновку, що при огляді ОСОБА_1 порушено порядок такого огляду, а висновок лікаря про не проходження огляду в повному обсязі, з урахуванням поведінки ОСОБА_1 не може слугувати достатнім та беззаперечним доказом відмови останнього пройти огляд на стан сп`яніння.

В матеріалах справи наявна довідка КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» від 28.06.2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 встановлено діагноз – хронічний простатит, супутній – інший уретрит.

Крім того, відповідно до копії консультаційної довідки уролога від 13.06.2024 року, ОСОБА_1 13.06.2024 року висловлював скарги на утруднене сечовиділення. Встановлено діагноз: простатит, в анамнезі уретрит.

Разом з тим, відповідно до долученого в судовому засідання у апеляційному суді консультаційного висновку спеціаліста КНП «Львівського територіального медичного об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» ОСОБА_2 від 28.04.2026 року вбачається, що у ОСОБА_1 встановлений діагноз: захворювання нирок та сечовода.

Крім того апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 під час перебування в лікарні неодноразово наголошував, що має захворювання пов`язанні з затримкою сечі та вимагав проведення лабораторних досліджень з використанням іншої біологічної речовини, що було проігноровано, як працівниками патрульної поліції так і лікарями, що свідчить про їх упереджене ставлення до даної ситуації.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає доведеним об`єктивну неможливість ОСОБА_1 надати біологічну речовину у виді сечі, при цьому іншу біологічну речовину, як це передбачено інструкцією у нього не відібрано.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що не додержанням вимог Інструкції щодо проведення медичного огляду водія та за відсутності належних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційні вимоги апелянта в цій частині підлягають задоволенню.

За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2026 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Заремби Олександра Олександровича – задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ