Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №456/3490/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/3490/25 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 33/811/747/26 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В.Я., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2025 року,

встановив:

вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення: за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки; за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу у зв`язку з відсутністю юридичної допомоги, необізнаністю процесуальних строків та усвідомленням необхідності оскарження після винесення рішення.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, приходжу до висновку, що скаржнику слід відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернути подану ним апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскаржувана постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області винесена 22 липня 2025 року.

ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 22.07.2025 року під час розгляду справи у суді першої інстанції та надавав в судовому засідання пояснення, при цьому не заперечив наведене в протоколах про адміністративні правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 подав до суду 12.04.2026 року, тобто із пропущенням встановленого законом строку на більш ніж дев`ять місяців.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року, викладеної у рішенні по справі «Пономарьов проти України», сторони по справі в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Доводи апелянта про те, що він через відсутність юридичної допомоги, необізнаність процесуальних строків та усвідомлення необхідності оскарження після винесення рішення, був позбавлений можливості протягом визначеного законом строку звернутися в суд апеляційної інстанції, вважаю необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 22.07.2025 року під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Таким чином, останнім днем 10-денного строку подання апеляційної скарги є 01.08.2025 року включно.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Калиничем Я.О. 28.07.2025 року, що підтверджується відповідним ордером на надання правничої допомоги, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав лише 12.04.2026 року.

Покликання апелянта на те, що він був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу через відсутність юридичної допомоги, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними причинами пропуску строку на оскарження з огляду на значний термін, протягом якого ОСОБА_1 не звертався до суду з апеляційною скаргою, вже уклавши договір про надання правничої допомоги, а саме більш ніж дев`ять місяців після ухвалення оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою протягом визначеного законом 10-денного строку.

Відтак, апелянт не навів достатніх доказів на підтвердження того, що він не мав можливості своєчасно звернутися в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 було відомо про наявне відносно нього адміністративне провадження, він брав участь в розгляді справи, яка стосується його інтересів, та, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вважаю, що наведені у апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, а тому у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

З наведених підстав апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2025 року слід повернути апелянту.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

в поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2025 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, повернути апелянту.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.