Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №742/1172/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1414/26

Єдиний унікальний № 742/1172/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Голушко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», представник позивача – Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 22680,00 грн за договором про надання споживчого кредиту №3891763 від 11.08.2023, а також судового збору в розмірі 2662,40 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, але не надав відзиву на позовну заяву у строк, передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.

11.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №3891763 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, відповідно до умов якого його було укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 3000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 2% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредиту та відповідає стандартній річній процентній ставці 730%, знажена процентна ставка – 0,01% ( 3,65% річних) у зв`язку з чим реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою становить 30,341,06%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою становить 7062,13% річних, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою – 21600,00 грн, загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою – 19809,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом за стандартною ставкою – 24600,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом за зниженою ставкою – 22809,00 грн, що також підтверджується паспортом споживчого кредиту (а.п. 82-86, 67-68).

Виконання кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 3000,00 грн, які було йому перераховано 19.08.2024 підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» від 31.05.2024 (а.п.77).

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 (а.п.61-63), що також підтверджується копією Акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 (а.п.63).

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінтраст Капітал» повідомило відповідача шляхом направлення SMS-повідомлення (а.п.69).

Однак відповідач своєчасно не повернув кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору, у зв`язку з чим станом на 24.05.2024 з розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що його заборгованість перед кредитором становить 18300,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 3000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом – 15300,00 грн (а.п.71-73).

Також відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №3891763 про надання споживчого кредиту від 11.08.2023 за 73 календарних дні (з 25.05.2024 по 05.08.2024) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 4380,00 грн (а.п. 74).

Крім того, як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 31.03.2026, банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 11.08.2023 на дану платіжну картку було зарахування коштів у сумі 3000,00 грн.

Статтями 526 та 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися у встановлений строк та належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

З копії договору №3891763 про надання споживчого кредиту від 11.08.2023 вбачається, що даний кредитний договір укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч.1, 2 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач належить до фінансових установ, які мають право здійснювати такий вид фінансових послуг як факторинг.

Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.1 ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказаний договір про надання кредиту та відступлення прав вимоги не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому у відповідності до положень ст.6, 204, 627, 629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України .

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору №3891763 про надання споживчого кредиту від 11.08.2023 не виконував, кредит в установлені строки його повернення не повертав, а тому заборгованість за кредитом у розмірі 22680,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 3000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом – 19680,00 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Позивач поніс витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.п.30-31), копією звіту про надання правової допомоги згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.п.75).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422,40 грн судового збору, вказаний судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, які в даному випадку підлягають до стягнення з відповідача на корить позивача.

На підставі наведеного та Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6, 204-205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-629, 634, 638-630, 642, 1049, 1050, 1054, 1083 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 134,141 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ – 44559822, юридична адреса: вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, м.Київ, 03045), представник позивача – Столітній Михайло Миколайович (РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ - 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3891763 від 11 серпня 2023 року у розмірі 22680 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ - 44559822, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього - 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного заочного рішення.

Повне заочне рішення складено 28.05.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА