Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №750/4343/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4343/26

Провадження № 2/750/2601/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суду м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судового засідання – Суконнова В.М.,

за участі представника Позивача Дячук І.В.

представника Відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,

встановив:

10 квітня 2026 року адвокат Дячук Ірина Вікторівна в інтересах ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 у якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7000 грн щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 02.10.2018. Від шлюбу мають спільну дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина наразі проживає разом з Позивачем, витрати, пов`язані з утриманням дитини несе лише Позивач. Крім того, дитина має інвалідність та потребує додаткових витрат на утримання. Відповідач інших аліментів не сплачує, інших осіб на утриманні не має, є працездатним, отримує постійний дохід та може надавати матеріальну допомогу. Також вказується, що ОСОБА_3 повністю самоусунувся від виконання свої батьківських обов?язків, у тому числі взагалі не брав та на даний час не бере участі у фінансовій підтримці доньки. Дитина знаходиться повністю на утриманні Позивача, повністю сплачує за її харчування, лікування, купує одяг та взуття, шкільне приладдя, а також повністю сама несе витрати на оренду житла, у зв`язку з чим Позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

17 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

01 травня 2026 року представник Відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково в частині стягнення з нього аліментів у розмірі 5000 грн. Відповідач не заперечує стосовно того, що у нього виникає обов`язок по належному та гармонійному утриманні дочки, оскільки від такого обов`язку він не відмовлявся увесь час від дня її народження та не збирається відмовлятися і в подальшому. Крім того, зазначив що у Відповідача 2 група інвалідності, і ця обставина має бути врахована судом, як того вимагає п. 2, 4, ч.1 ст.182 СК України.

Також, у відзиві представник просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000 грн, у зв`язку з неспівмірністю з фактично виконаною адвокатом роботою. Також представник просить відмовити у стягненні витрат за послуги перекладача у сумі 6350 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні змісту позовних вимог.

Представник Відповідача позовні вимоги визнав частково у розмірі 5 000 грн, у задоволенні решти позовних просив відмовити з підстав, указаних у відзиві на позов. Також пояснив, шо легковий автомобіль Відповідач відчужив, оскільки за станом здоров`я не може ним керувати, працює найманим працівником та отримує заробіток близько 20 000 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.10.2018, який було розірвано рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 11.11.2024.

Судом також встановлено, що сторони є рідними батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 01, серія НОМЕР_1 від 12 березня 2022 року (а.с. 13).

ОСОБА_4 проживає разом з Позивачем на території Словацької Республіки, цей факт підтверджується копією довідки про надання/продовження дозволеного перебування на території Словацької Республіки Дарії ОСОБА_5 (а.с. 55).

Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_4 у 2020 році було виявлено дігноз Е10.1 цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, діабетичний кетоацидоз 1-2 ст. (з ураженням внутрішніх органів), що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради від 29.10.2020, медичним висновком № 89/0120 від 04.11.2020 року, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.10.2020, індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда №170/0520 (вікова категорія від 0 до 18 років) ЛКК КНП ДІІ №2 ЧМР від 04.11.2020 року, амбулаторною довідкою «Національного інституту ендокринології та діабетології н.о.» Словаччини, рецептами аптеки САРА МЕДІКА (а.с.17-24;25-26; 27-28; 29-31; 67-68, 71).

Відповідно до п.14 Реабілітаційні заходи та реабілітація Індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда ОСОБА_4 потребує медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування терміном проведення 2-3 рази на рік, я також профілактичних заходів терміном проведення 2-3 рази на рік. Окрім того, вказана Індивідуальна програма містить в тому ж п.14 Реабілатаційні заходи та реабілітація - рекомедації щодо проведення медичних спостережень дитини: ендокринолога - раз на місяць, педіатра-1 раз на 3 місяці, невролога - 1 раз на 6 місяців, окуліста – 1 раз на 6 місяців.

Згідно виписки по рахунку в банку ОСОБА_2 з «TATRA BANKA» від 28.02.2026 року лише за лютий 2026 року ОСОБА_2 було витрачено 1048.31 євро (а.с.74-76).

ОСОБА_2 згідно довідки заступника начальника відділу обслуговування громадян №12 (сервісний центр) перебуває на обліку за місцем реєстрації в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідності та отримує допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно квитанцій та довідок ОК-5 і ОК-7 ОСОБА_2 отримала у січні 2026 року- 3250,70 грн., у лютому 2026 року - 3572,50 грн., у березні 2026 року - 3653,15 грн (а.с. 32, 36-38, 39-40).

Однак, вищевказана соціальна допомога не покриває повністю всі витрати на утримання ОСОБА_4 , її лікування та реабілітацію.

Положеннями ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, відповідно до ч 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За змістом ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 3 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з Позивачем, остання самостійно несе тягар по утриманню доньки. Відповідач на день винесення рішення по справі матеріальної допомоги не надає, хоча інших утриманців не має та може надавати матеріальну допомогу.

Вищезазначене свідчить про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини, яка потребує участі у її матеріальному забезпеченні обох батьків, та які мають спільно нести такі витрати в силу прямих вимог чинного законодавства.

Разом з тим, при визначенні розміру стягнення суд бере до уваги факт, що Відповідач є особою з інвалідністю 2 групи, що зумовлює потребу у власному лікуванні та здійсненні реабілітаційних заходів.

Суд також враховує і стан здоров`я дитини та витрати, які Позивач несе у зв`язку з необхідністю постійного лікування доньки, які підтверджені дослідженими судом доказами.

При цьому, суд зазначає, що Позивач не позбавлена права за необхідності звернутися до суду про стягнення додаткових витрат, як того передбачає стаття 185 СК України.

Таким чином, суд вважає об`єктивно необхідним та справедливим, з врахуванням встановлених судом обставин, розмір аліментів на дитину в сумі 5500 грн, що відповідає вимогам Закону та забезпечуватиме частину потреб дитини, а також не призведе до надмірного погіршення матеріального стану Відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Дячук Ірина Вікторівна на підставі договору про надання правничої допомоги № 24 від 02 березня 2026 року (а.с. 116-118).

Згідно із копією акту прийому-передачі послуг № 1 від 17 травня 2026 року вартість послуг, наданих адвокатом Дячук Іриною Вікторівною позивачу, становить 20000 грн (а.с. 119-120).

Факт перерахування коштів, підтверджується копією платіжної інструкції від 10.03.2026 (а.с.121).

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи заявлене клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 10000 грн.

Разом з цим, що стосується витрат позивачки на переклад документів в сумі 6350 грн, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили склад та розмір понесених витрат відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України та ч. 6 ст. 139 ЦПК України, оскільки, з долучених до позовної заяви доказів, переклад документів було здійснено ОСОБА_6 , тоді як на підтвердження витрат на переклад документів долучено платіжну інструкцію на суму 6350,00 грн, де отримувачем вказана інша особа, а саме ОСОБА_7 . З наданої квитанції про перерахунок коштів ОСОБА_8 не вбачається, що вказані кошти були перераховані за послуги перекладу.

Суд критично оцінює вимогу про стягнення витрат, пов`язаних зі збиранням доказів у розмірі 1000 грн, оскільки представник мала право звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів, а суд, у разі наявності підстав, був уповноважений самостійно витребувати необхідні докази, зокрема у ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського бюро технічної інвентаризації».

Тобто, отримання таких доказів не потребувало обов`язкового залучення додаткових платних послуг.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду – 10.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по наданих послугах правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення проголошено 29.05.2026.

Суддя