Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №766/1809/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1809/26

н/п 2/766/8102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.

Секретар судового засідання Кошева А.П.

Справа №766/1809/26; провадження №2/766/8102/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за

позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) поданого представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 )

до

відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_4 )

предмет та підстави позову: про стягнення аліментів

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

16 лютого 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини — дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є позивач та відповідач. Дитина наразі проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Відповідач, будучи батьком дитини не проявляє належної турботи про дитину, не цікавиться її життям та потребами, а також понад один рік не виконує належним чином свій батьківський обов`язок щодо її утримання, зокрема не надає грошових коштів на утримання дитини та забезпечення її потреб.

Оскільки добровільно надавати допомогу на утримання дитини відповідач не бажає, позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

25.03.2026 та 26.03.2026 року відповідач через електронну адресу суду та канцелярію суду подав заяви про розгляд справи без його участі. Зазначив, що не ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання дитини та визнає необхідність сплати аліментів. На час розгляду справи відповідач не має офіційного місця роботи, у зв`язку з чим просить врахувати його матеріальне становище при визначенні розміру аліментів.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.02.2026 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу/представнику надано 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків.

05.03.2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану заяву передано головуючому судді 09.03.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.04.2026 року.

25.03.2026 та 26.03.2026 року відповідач через електронну адресу та канцелярію суду, відповідно, подав заяву про розгляд справи без його участі. Повідомив, що визнає обов`язок утримувати дитину та сплачувати аліменти. Зазначив, що він не працевлаштований, у зв`язку із чим просить врахувати його матеріальне становище при визначені розміру аліментів.

У зв`язку із запровадженням 06.04.2026 року в Херсонському міському суді Херсонської області додаткові заходи безпеки, а саме: суддів та працівників апарату суду переведено на дистанційно роботу поза межами державного органу, розгляд справи не відбувся. Судове засідання призначено на 06.05.2026 року.

17.04.2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, раніше поданими заявами від 25.03.2026 та 26.03.2026 року просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якщо клопотання про розгляд справи заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду сторін про розгляд справи у їх відсутності, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 03 квітня 2018 року Білозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис №68 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи №3005-7001800297 від 02.06.2023 та №3005-5002798009 від 05.06.2023 року малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом зі своєю матір`ю – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення Ліцею №104 ім. О. Ольжича Оболонського району м. Києва від 03.12.2025 року №01-30/60, мати учениці 2-в класу ОСОБА_4 – ОСОБА_1 дійсно сплачує обіди в їдальні ліцею №104 ім. О.Ольжича із розрахунку 110 грн. за обід.

V. Оцінка Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 Конвенції» та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, наявність на праві власності, володіння та/ або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідач. Дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, що стороною відповідача не заперечується та визнається.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, наявність у сторін малолітньої дитини та її проживання та перебування на повному утриманні матері, визнання відповідачем свого обов`язку утримувати дитини та сплачувати аліменти, враховуючи відсутність даних та належних та допустимих доказів про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, батьків, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині наявного існування обов`язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов`язку по утриманню дитини, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утриманні малолітньої доньки у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 16.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Докази, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Приймаючи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів до суду, ураховуючи задоволення позову, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір визначений за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 331, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 195, 196 СК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 89, 133, 178, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 353-355, 430 ЦПК України, суд,-,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_4 ) про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду із позовом, тобто з 16 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_4 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено в межах строків визначених ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

СуддяЄ. М. Булах