Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №484/2654/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2654/25

Провадження № 1-кп/484/108/26

Кримінальне провадження № 12025153110000068

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, має не повну середню освіту, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України за наступних обставин.

В обвинувальному акті зазначено, що у лютому 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який будучи достовірно обізнаним, що в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, строк дії якого продовжено та діють обмеження щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також, що згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, виник умисел на підробку, виданого на ім`я його дружини ОСОБА_6 посвідчення батьків багатодітної сім`ї.

Втілюючи свої кримінально-протиправні наміри у реальність, у лютому 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи, що будь-які відомості до вищевказаного, виданого на ім`я дружини ОСОБА_6 посвідчення батьків багатодітної сім`ї вносяться лише після їх підтвердження відповідними документами та виключно структурним підрозділом, який відповідає за видачу таких посвідчень, діючи з прямим умислом, спрямованим на підробку офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який звільняє від обов`язку проходження військової служби під час мобілізації, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, узяв видане на ім`я дружини ОСОБА_6 посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 , видане їй відділом освіти, молоді та спорту Любашівської райдержадміністрації та за допомогою кулькової ручки чорного кольору вніс зміни на першій сторінці посвідчення в графі «батько», а саме вписав своє прізвище, ім`я та по-батькові, використовуючи коректор, та вклеїв своє фотозображення, таким чином умисно підробив офіційний документ посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 , з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме – в підробці офіційного документа, який видається установою, який надає права, або звільняє від обов`язків.

Крім цього, 26.03.2025, перебуваючи на території мікрорайону «Скала» міста Первомайськ Миколаївської області, ОСОБА_4 був виявлений групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , та діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, достовірно знаючи, що посвідчення батьків багатодітної сім`ї, видане на ім`я дружини ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 було ним попередньо підроблено, надав зазначений завідомо підроблений офіційний документ, для забезпечення ухилення від обов`язку проходження військової служби під час мобілізації, тобто використав завідомо підроблений документ, який надавав йому право відстрочки від мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме – у використанні завідомо підробленого документа.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи та допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд приходить до висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.

Згідно ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі № 4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року, Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обовязки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обовязок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

За змістом п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 стаття 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, ч.4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, в редакції чинній на час вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних проступків, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

У частині 8 цієї ж статті зазначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Далі – Порядок).

У Додатку № 5 до Порядку в редакції станом на березень 2025 року, зазначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У п. 3 Додатку вказано, що для жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, документами, що підтверджують право на відстрочку є:

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 07 червня 2023 року.

Вони мають троє спільних дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При цьому ОСОБА_4 записаний батьком всіх трьох дітей у свідоцтвах про їх народження.

ОСОБА_4 пояснив суду, що 26.03.2025 року, коли його зупинили військовослужбовці ТЦК та СП з метою перевірки військово-облікових документів, він запросив їх додому та надав свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб та в тому числі посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 . В це посвідчення він раніше самостійно вклеїв свою фотокартку та вписав ім`я, прізвище та по батькові. Вписуючи ОСОБА_13 помилився, замалював коректором та знову вписав. Він це зробив тому, що так йому сказали в Відділі освіти, молоді та спорту Любашівської райдержадміністрації, де його дружина отримала це посвідчення на своє ім`я. Крім того носити при собі посвідчення йому раніше порадили поліцейські, «для того, щоб не носити з собою всі документи».

Після того, як військовослужбовці ТЦК та СП побачили надані обвинуваченим документи, його запросили до приміщення ТЦК та СП для з`ясування всіх обставин, і вже там викликали поліцейських, які оформили всі подальші процесуальні дії.

Пояснення ОСОБА_4 підтвердили свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – на той час військовослужбовці ТЦК та СП, а саме те, що ОСОБА_4 надав документи, які підтверджують наявність на його утриманні трьох дітей, свідоцтва про народження, а крім того і надав посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 , в яке раніше вклеїв свою фотокартку та вписав ім`я.

У справі було проведено судову технічну експертизу документів, у висновку якої зазначено, що в наданому посвідченні батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 дійсно вносилися зміни барвником синього кольору шляхом замазування речовиною білого кольору первинних записів в графах Прізвище, Ім`я, По батькові.

Проте, обвинувачений не заперечував того, що він дійсно самостійно вписав свої реквізити до посвідчення і вклеїв свою фотокартку.

Відповідно до Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 209, у п. 2 зазначено, що посвідчення є документами, що підтверджують статус багатодітної сім`ї і дітей з такої сім`ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства" та іншими актами законодавства.

У цьому ж порядку визначено, що на внутрішньому правому боці обкладинки бланка посвідчення фарбою чорного кольору послідовно згори донизу розміщено текстову інформацію:

“Відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:” (трьома рядками);

“безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;”;

“щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров`я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;” (чотирма рядками);

“першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;” (трьома рядками);

“безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;” (дев`ятьма рядками);

“безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей”.” (трьома рядками).

В даному випадку суд має сумнів в наявності вини обвинуваченого у вигляді умислу на підробку офіційного документу посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 , з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації та надання обвинуваченим зазначеного завідомо підробленого офіційного документу, для забезпечення ухилення від обов`язку проходження військової служби під час мобілізації, тобто використання завідомо підробленого документу, який надавав йому право відстрочки від мобілізації, як це зазначено у обвинувальному акті, оскільки посвідчення батьків багатодітної сім`ї жодним чином не дає пред`явнику право відстрочки від мобілізації, тим більше особі, яка має право на відстрочку від мобілізації, як батько на утриманні якого перебуває троє неповнолітніх дітей, і який на підтвердження такого права надав саме ті документи, які визначені у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, з огляду на викладене суд вважає своїм обов`язком тлумачити сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь.

Згідно п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 у вчинені кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України у зв`язку із тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України – та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

На підставі ст.100 КПК України посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 зберігати у справі, попередньо скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2025 року у справі № 484/1682/25, провадження № 1-кс/484/298/25.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: