Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №473/991/26 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Суд: Єланецький районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №473/991/26

Суддя: Чернякова Н. В.

Справа № 473/991/26

Провадження № 2/476/306/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Желєзняк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

07.04.2026 року з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.04.2024 року відповідачка уклала з АТ "А-Банк" кредитний договір № АВН0СТ155101713598557314 щодо надання останній кредиту в розмірі 60000 грн. строком на 60 місяців (тобто до 19.04.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі і на умовах відповідно до договору, між тим, відповідачка взятих на себе зобов`язань не виконала у зв`язку з чим станом на 10.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 136842,69 грн., яка складається з: 59868,74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 59124,90 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 17849,05 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 136842,69 грн. та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив провести розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. В разі неявки відповідачки просив провести заочний розгляд справи.

Відповідачка у визначений строк відзив до суду не направила, у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за заявою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 20.04.2024 року відповідачка уклала з АТ "А-Банк" кредитний договір № АВН0СТ155101713598557314.

Відповідно до п. п. 3-5 Кредитного договору ліміт цього договору: 60000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 19.04.2029 року, терміном на 60 місяців.

Згідно п. 6 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00% річних.

Відповідно до п. 7 Кредитного договору позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0,00 грн.

АТ "АКЦЕНТ-БАНК" свої зобов`язання за договором №АВН0СТ155101713598557314 виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

У порушення умов кредитного договору № АВН0СТ155101713598557314 відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала, тому станом на 10.03.2026 року їй нараховано заборгованість у розмірі 136842,69 грн., яка складається з: 59868,74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 59124,90 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 17849,05 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Щодо нарахування пені в сумі 17849,05 грн., то суд приходить до слідуючого.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 зазначив, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума неустойки нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідачки вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Позивач посилається на п.6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 23.01.2024), вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Згідно ч.2 ст.66 ЗУ «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між кодексом та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідачки на користь АТ "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованості за пенею в розмірі 17849,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України)

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 59868,74 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 59124,90 грн. - загального залишку заборгованості за процентами, а всього 118993,64 грн.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2315,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101713598557314 від 20.04.2024 року станом на 10.03.2026 року у розмірі 118993 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770) 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) грн. 13 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua