Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №944/4711/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4711/25

Провадження №2-а/944/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судових засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

02 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд в із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 677 від 04 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На обґрунтування позову зазначає, 30 липня 2025 біля 19.00 години, коли він повертався додому, його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 і повідомили, що він не пройшов ВЛК. Ним було пред?явлено довідку з місця роботи, що підтверджує його зайнятість як вчителя біології, а також штрих-код з «Резерв +», де підтверджено актуалізацію його персональних даних. На прохання виписати повістку для проходження ВЛК, працівники відповідача відмовились це зробити, оскільки на мають такої можливості. Вони наполягали на необхідності проїхати разом з ними до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він добровільно сів в їхній автомобіль.Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки для проходження ВЛК йому не виписали, не надали жодного офіційного документу про виклик чи затримання, телефон забрали. Від цього моменту він фактично був позбавлений волі без жодних на це правових підстав, а також був позбавлений можливості для отримання правової допомоги та скористатися послугами захисника. Із моменту прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (30 липня 2025) до ранку 31 липня 2025 року його утримували в ізольованому приміщенні цієї установи, холодному, без туалету, на голих матрацах, у присутності інших сторонніх осіб, включаючи осіб з ознаками алкогольного сп?яніння або наркотичної залежності. На мені були лише шорти та футболка, можливості переодягнутися мені не надали, внаслідок чого вночі я замерз та не міг нормально спати. Вночі прибув тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який почав його принижувати, погрожувати, що накладе на директора начального закладу, де він працює вчителем, штраф у розмірі 60000,00 гривень, який він змушений буде повертати із своєї зарплати. 31 липня 2025 зранку, коли він намагався доказати законність своїх дій, посадова особа відповідача стала погрожувати йому фізичною розправою, заявивши, що розіб?є об його обличчя чашку. В подальшому керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 зателефонував директору навчального закладу, де він працює вчителем, де вимагав звільнити його з роботи, зазначивши, що особисто простежить за виконанням цих вказівок.

Лише після всіх цих подій посадовою особою відповідача 31 липня 2025 було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. При цьому, йому пояснили, якщо він не підпише цього протоколу, то його не відпустять, не повернуть телефону й будуть надалі утримувати в приміщенні ТЦК та СП та не дадуть можливості спілкуватися із рідними та скористатися послугами

захисника.

Під тиском посадових осіб відповідача позивач вимушений був підписати вказаний вище протокол. Лише після цього 31.07.2025 була виписана Повістка № УД25\189 про зобов?язання з?явитися у ІНФОРМАЦІЯ_3 04.08.2025 на 10:00 годин для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення персональних даних та даних військово-облікового документу. При цьому, його посадові особи відповідача попередили про те, щоб 04 серпня 2025 для розгляду Протоколу про адміністративне правопорушення я не здумав приходити із захисником, оскільки такого в приміщення ТЦК допущено не буде і в нього появляться проблеми. Вказане свідчить про те, що як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час розгляду адміністративної справи він був позбавлений правана те, щоб скористатися послугами захисника.

Ухвалою від 08 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 26 листопада 2025 року.

26 листопада 2025 року представник позивача Луньо Б.М. подав клопотання про витребування доказів з ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: копію наказу про визначення уповноважених посадових осіб, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП; копію наказу про призначення відповідальної особи за ведення Журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення; копію витягу із наказу про призначення ОСОБА_2 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посадову інструкцію начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витяг із Журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення за 31 липня 2025 та 01 серпня 2025; копії всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 ; копії повісток, які надсилались в адресу ОСОБА_1 протягом 2022-2025 років та доказів їх реєстрації у відповідному журналі; копії направлень, які надсилались видавались в адресу ОСОБА_1 протягом 2022-2025 років для проходження ВЛК і доказів їх реєстрації у відповідному журналі; інформацію у вигляді довідки про те, чи вживались відносно ОСОБА_1 заходи забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, якщо вживались, то коли і які саме із наданням копій відповідних доказів.

12 грудня 2025 року від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду надійшло виконання ухвали від 26 листопада 2025 року, в якому він зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 скасовано постанову про адміністративне правопорушення №677 від 04 серпня 2025 року, та закрито провадження.

14 січня 2026 року представник позивача Луньо Б.М. подав клопотання про витребування доказів з ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме копію постанови про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 №677 від 04 серпня 2025 року щодо накладення штрафу на ОСОБА_1 .

Також подав клопотання в якому просив розгляд справи призначений на 13:00 14 січня 2026 року проводити без його участі та участі позивача.Враховуючи наведене вище, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не прибув, про судове засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про проведення судовго засідання без його участі

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 31 липня 2025 року, складеному ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув 31.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розгляду усіх необхідних документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_5 , порушив вимоги військового обліку, а саме не пройшов лікарської військово-лікарську комісію у встановлені стоки , чим порушив Правила військового обліку, які визначені додатком 2 постанови КМУ № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові № 677 від 04 серпня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув 31.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розгляду усіх необхідних документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги військового обліку, а саме не пройшов лікарської військово-лікарську комісію у встановлені стоки , чим порушив Правила військового обліку, які визначені додатком 2 постанови КМУ № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з цим ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас слід вказати, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкти владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову не виконав обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17 липня 2019 року (справа № 295/3099/17).

Однак всупереч наведеним вище нормам відповідач не довів правомірності на наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Щодо доводів відповідача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 скасовано постанову про адміністративне правопорушення №677 від 04 серпня 2025 року, та закрито провадження, що підтверджується постановою №1599 від 09 грудня 2025 року, в якій вказано, що повністю дослідивши матеріали справи щодо непроходження військово-лікарської комісії у встановлені стоки військовозобов`язаним ОСОБА_1 , та у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, керуючись п.7 ст.247 КУпАП, передбаченого ст. 38 цього кодексу, справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 закрити.

Однак ні нормами КУпАП, ні нормами будь-якого іншого законну не передбачено права начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки повторно розглядати справу про адміністративне правопорушення, яка вже була розглянута ним, та скасовувати свою ж постанову і приймати інше рішення, зокрема, про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Вищенаведене, суд розцінює як фактичне визнання відповідачем протиправності оскаржуваної постанови № 677 від 04 серпня 2025 року.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 надав документи та відомості, які свідчать про наявність у нього права на відстрочку від мобілізації, зокрема, витяг з інформаційної бази «Резерв+», військово-обліковий документ №190520209340449400006, копію довідки №3598 про надання йому відстрочки на строк до 13 серпня 2026 року, тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову № 677 від 04 серпня 2025 року слід скасувати як протиправну, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 665,60 грн, тобто в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, зважаючи, що суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Також ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 30 серпня 2025 року № 30/08/25-1, акту про надання послуг від 31 березня 2026 року №31/03/26-02 на суму 11 200 грн, та іншими доказами присутніми в матеріалах справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розміробґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 11 200,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 600 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 10, 77, 78, 118-123, 132, 139, 246-248, 272, 286 КАС України,

вирішив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №677 від 04 серпня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за часиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 600 (п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Б. Поворозник