Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №725/3345/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Бідашка О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника ДМС України Чернівецької митниці Герасимова Ю. В. на постанову судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року, -

УСТАНОВИВ:

Постановою судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження - Чернівецька область, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 19.02.2018, виданий уповноваженим органом 7314, - закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0156/UA408000/2026 від 24.02.2026 року, мотоцикл, іноземного виробництва, марки «Ява-350», державний номер НОМЕР_2 , 1963 р. в., двигун № НОМЕР_3 , рама № НОМЕР_4 , тип двигуна – бензин, червоного кольору, а також в наявності свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 - 1 шт.- повернуто ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0156/UA408000/2026 від 24.02.2026 року, о 17 годині 46 хвилин 24.02.2026 року в зону митного контролю на територію пункту пропуску «Дяківці-Раковець» митного поста «Дяківці» Чернівецької митниці в`їхав автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI» реєстраційний номер « НОМЕР_6 », під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який прямував з України до Великобританії в приватних справах.

Громадянин України ОСОБА_2 самостійно обрав смугу руху для проходження митного контролю по «зеленому коридору», чим своїми діями заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Згідно ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України

ЄУНСС: 725/3345/26 Головуючий в суді 1 інстанції: Піхало Н. В.

НП: 33/822/231/26 Головуючий в апел. інстанції: ОСОБА_3

товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно ч.6 ст.366 МК України громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

При візуальному огляді гр. України ОСОБА_2 заявив про наявність у нього особистих речей та посилок (картонні коробки, валізи), які знаходились у вантажному приміщенні вказаного транспортного засобу.

Під час здійснення митного контролю, а саме поглибленого догляду автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI» реєстраційний номер « НОМЕР_6 », було виявлено не заявлений, не пред`явлений до митного контролю та прихований від митного контролю мотоцикл марки «Ява-350», державний номер НОМЕР_2 , 1963 р.в., який знаходився у вантажному приміщенні автомобіля, на дні підлоги, замотаний в покривало, обклеєний клейкою стрічкою, під картонними коробками та валізами.

Доступ та виїмка стали можливими після відкриття задніх дверей автомобіля, виймання картонних коробок та валіз, розрізання клейкої стрічки та розмотування покривала.

Громадянин України ОСОБА_2 митний контроль пройшов та виявлений мотоцикл не визнав своєю власністю.

Таким чином, на думку митниці, гр. України ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом використання способів та засобів, що утруднюють їх виявлення.

Не погоджуючись з позицією районного суду, начальник ДМС України Чернівецької митниці Герасимов Ю. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою притягнути громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкції вказаної статті.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в діях громадянина України ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки останній вчинив дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом використання способів та засобів, що утруднюють їх виявлення.

Вказував, що при переміщенні через митний кордон України 24.02.2026 року автомобілем марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI» реєстраційний номер « НОМЕР_6 », громадянином України ОСОБА_1 мотоцикла марки «Ява-350», державний номер НОМЕР_2 , 1963 р. в., який знаходився у вантажному приміщенні автомобіля, на дні підлоги, замотаний в покривало, обклеєний клейкою стрічкою, під картонними коробками та валізами, не було надано до митного контролю жодних документів, згідно яких можна було б здійснити безперешкодне вивезення за межі митної території України, та пройти митне оформлення.

Також апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Подане клопотання обґрунтовував тим, що до Чернівецької митниці не надходило повідомлення про призначення дати та часу розгляду вищевказаної справи. Копія постанови Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року надійшла до Чернівецької митниці - 15.05.2026 року, а тому строки, на його думку, пропущені з поважних причин.

В судове засідання апеляційного суду громадянин України - ОСОБА_1 та представник ДМС України Чернівецької митниці не з`явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце судового засідання, при цьому, не повідомили суд про поважність причин їхньої неявки, що згідно вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи, а тому, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без їхньої участі.

Заслухавши позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , – адвоката Бідашка О. Є., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Наведені апелянтом причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, апеляційний суд визнає поважними, оскільки судовий розгляд 28.04.2026 року був здійснений за відсутності представника Чернівецької митниці, у справі відсутні дані, що він судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 526 МК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду, постанову було надіслано для оприлюднення в ЄДРСР – 01.05.2026 р., забезпечено надання загального доступу – 04.05.2026 р. Постанова Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року надійшла до Чернівецької митниці 15.05.2026 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що начальнику ДМС України Чернівецької митниці Герасимову Ю. В. необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, який пропущений із поважних причин.

Даючи оцінку доводам апелянта по суті правопорушення, апеляційний суд зауважує наступне.

Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Аналізуючи усі обставини, які митницею кваліфіковано, як порушення митних правил, апеляційний суд вважає, що належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про намір особи, відносно якої складено протокол про поручення митних правил, приховати частину вантажу, уникнувши його декларування та митного оформлення, що фактично є метою вчинення правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, матеріали провадження не містять.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком районного суду щодо відсутності факту приховування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , мотоцикла марки «Ява-350», державний номер НОМЕР_2 , 1963 р. в., оскільки він, був виявлений без ускладнень, у вільному доступі. Тобто у ОСОБА_1 був відсутній умисл на приховування товару, через те, що він не вживав заходів і не використовував способів, які б утруднювали виявлення вищевказаного мотоцикла.

Той факт, що доступ та виїмка вищевказаного мотоцикла стали можливими після відкриття задніх дверей автомобіля, виймання картонних коробок та валіз, розрізання клейкої стрічки та розмотування покривала, не свідчить про те, що ОСОБА_1 намагався його приховати.

Вказане вище свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, передбачена, крім іншого, така санкція, як конфіскація майна, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь», відсутні підстави для обвинувачення громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, ст.ст. 529, 531 МК України, суддя Чернівецького апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити начальнику ДМС України Чернівецької митниці Герасимову Ю. В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу начальника ДМС України Чернівецької митниці Герасимова Ю. В., залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2026 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній