Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №761/21989/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21989/25

Провадження № 3/761/21/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338163, 30 березня 2025 року о 22 годині 00 хвилин по вулиці Данила Щербаківського, 28 у місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого від удару автомобіль в некерованому стані відкинуло на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень усіх транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 124 КУпАП.

У судовому засіданні 20 червня 2025 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 30 березня 2025 року о 22 годині 00 хвилин керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Данила Щербаківського, 28 у місті Києві у крайній лівій смузі руху зі швидкістю не більше 50 км/год. У вечірній час цього дня спостерігався дощ, через що дорожнє покриття було слизьким. Під час руху він помітив, що автомобіль марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , виїхавши з вул. Естонської, яка є другорядною дорогою у попутному для транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 напрямку, тимчасово зупинився в правій смузі через зупинку маршрутного транспортного засобу попереду. Водій автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , не переконавшись у відсутності перешкод у крайній лівій смузі та не надавши переваги транспортному засобу, що рухався у попутно без зміни напрямку руху, різко об`їхав маршрутний транспортний засіб, який стояв на зупинці, і виїхав безпосередньо в смугу руху, по якій рухався автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на відстані приблизно 15-20 метрів, в результаті чого уникнути зіткнення не вдалося навіть за умови негайного гальмування та подання звукового сигналу. Гальмовий шлях на мокрому асфальті при швидкості 50 км/год становить приблизно 35-40 метрів, що значно перевищувало наявну відстань до автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 . Так, ОСОБА_1 негайно застосував екстрене гальмування, про що свідчать сліди гальмування на дорожньому покритті, та подав звуковий сигнал для попередження водія автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , про небезпеку. У результаті першого зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 розвернуло та винесло на зустрічну смугу внаслідок сили удару та слизького дорожнього покриття. У той час зустрічною смугою рухався автомобіль марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , з яким сталося друге лобове зіткнення автомобіля внаслідок неконтрольованого руху автомобіля ОСОБА_1 після першого удару, коли він не мав технічної можливості керувати транспортним засобом. Крім того ОСОБА_1 наголосив, що дорожню обстановку оцінював об?єктивно та адекватно реагував на її зміни, автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у технічно справному стані. При цьому зазначив, що водій автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 не переконався в тому, що не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам руху, не надав дорогу його транспортному засобу, який рухався попутно без зміни напрямку руху, не зреагував на звуковий сигнал, в результаті чого відбулось зіткнення. Стверджує, що рухався на зелений сигнал світлофора у потоці інших автомобілів з дотриманням безпечної дистанції та швидкісного режиму, враховуючи складні погодні умови, швидкість керованого ним автомобіля при здійсненні руху була близько 50 км/год, у зв`язку із чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Галицького І.В. судом був допитаний свідок ОСОБА_2 .

Так, свідок ОСОБА_2 надав пояснення, згідно яких у вказані час і дату він рухався по вулиці Данила Щербаківського, 28 у місті Києві. Так, автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 рухався у крайній лівій смузі на зелений сигнал світлофора. При цьому, автомобіль марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , перед перестроюванням не переконався у відсутності перешкод у крайній лівій смузі, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався попутно без зміни напрямку руху, різко перестроївся і виїхав в смугу руху, по якій рухався автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , на відстані приблизно 15 метрів, фактично підрізавши його. Водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , вдався до екстреного гальмування та подав звуковий сигнал з метою запобігти дорожньо-транспортній пригоді, однак через погодні умови та не значну дистанцію відбулось зіткнення. У результаті зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , розвернуло та винесло на зустрічну смугу руху, де відбулось лобове зіткнення з автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 . Зазначив, що швидкість автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні руху була приблизно 50 км/год.

У той же час, зі змісту письмових пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_3 убачається, що він у вказані час і дату, керуючи автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись з вул. Естонської на вул. Данила Щербаківського у крайній правій смузі, зупинився для об`їзду перешкоди у вигляді автобуса. Переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, він об`їхав перешкоду у вигляді автобуса та перестроївся у крайню ліву смугу. При цьому, рухаючись у потоці інших автомобілів через 10-15 метрів відчув удар в задню частину свого автомобіля.

При цьому, з метою об`єктивного вирішення справи, забезпечення прав та обов`язків учасників дорожньо-транспортної пригоди, для вирішення питання причинно-наслідкового зв`язку порушень Правил дорожнього руху України та наслідками, які наступили у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, судом у справі про адміністративне правопорушення було призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Так, за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи по матеріалам справи про адміністративне правопорушення, на адресу суду надійшов висновок експерта від 16 березня 2026 року № CE-19/111-25/78700-IT. Судом встановлено, що на запитання «Як повинен був діяти водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху для запобігання ДТП?» у висновку зазначено, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був: у темну пору доби дотримуватися швидкості руху за якої мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; а у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій ОСОБА_1 об?єктивно спроможний виявити, він повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди. Тобто у цій ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Подальші дії водія автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме після попутного зіткнення із автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , з технічної точки зору експертом не оцінювались, оскільки зазначені дії залежали від психофізичних якостей водія ОСОБА_1 , набутих ним навиків по керуванню транспортними засобами, професійної майстерності, можливості здійснення ним необхідних дій в екстрених ситуаціях, тощо, тобто вирішення цього питання виходить за межі компетенції експерта-автотехніка.

На запитання «Чи відповідали дії водія автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 вимогам пунктів 12.1, 13.1 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України?» експертом встановлено, що в даній дорожній ситуації автомобіль марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , спочатку виїхав з першої в другу смугу руху, тобто водію ОСОБА_1 , який рухався позаду в другій смузі руху, виникає небезпека для руху (зміна дорожньої обстановки, у тому числі, поява рухомого об?єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), після чого автомобіль марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , рухається попереду в другій смузі з меншою швидкістю, будь-які відомості стосовно його гальмування або ж зупинки відсутні, тобто водію ОСОБА_1 , який рухався позаду в другій смузі руху, вже виникає перешкода для руху (об?єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу).

В даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, тому вирішення питання стосовно відповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не має технічного сенсу. Вирішення питання стосовно відповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України не потребує спеціальних знань в галузі інженерно-транспортних досліджень.

На запитання «Чи мав водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 з моменту виникнення перешкоди для руху, а саме маневру перестроювання автомобіля марки «Peugeot 2008» в смугу руху автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 ?» експертом встановлено, що для вирішення питання щодо наявності чи відсутності в даній дорожній ситуації у водія ОСОБА_1 технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , що виїхав з першої в другу смугу руху та рухався в другій смузі попереду в попутному напрямку, необхідно порівняти відстань між передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , та задньою частиною автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , в момент виникнення небезпеки (перешкоди) для руху водію ОСОБА_5 (Sа) із відстанню (Sk), якої було б достатньо для зниження швидкості руху автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , до швидкості руху автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 .

При умові, якщо величина (Sa) буде більшою ніж величина (Sk), слід зробити висновок, що водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню даних транспортних засобів шляхом зниження швидкості свого руху, і навпаки, якщо величина (Sa) буде меншою ніж величина (Sk), слід зробити висновок, що водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом зниження швидкості свого руху до швидкості попутно рухаючогося транспортного засобу.

Для встановлення величини відстані (Sk) обов?язковою умовою є значення швидкості руху обох транспортних засобів, що рухаються один за одним. В наданих на дослідження матеріалах справи та заданих експерту вихідних даних відома швидкість руху лише автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , 50 км/год (згідно пояснень водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 ), проте будь-які відомості, що стосуються швидкості руху автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , відсутні.

Оскільки в матеріалах справи та заданих експерту вихідних даних відсутні відомості, що стосуються швидкості руху автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , а встановити її експертним (розрахунковим) шляхом не представляється можливим, тому на момент проведення дослідження відповісти на питання, що стосується наявності або ж відсутності у водія ОСОБА_1 технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , не представляється можливим.

На запитання «Чи вжив водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 всіх можливих заходів для запобігання ДТП?» експерт вказав, що оскільки на момент проведення дослідження, оцінити дії водія автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на предмет виконання ним вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, а також наявності, або ж відсутності у водія ОСОБА_4 технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом застосування екстреного гальмування (зменшення швидкості руху до швидкості попереду рухаючогося автомобіля), не представилося можливим, тому вирішити зазначене питання також не представляється можливим.

На запитання «Чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП?» експертом встановлено, що оскільки згідно протоколу огляду місця ДТП, видимість елементів проїзної частини з робочого місця водія, в умовах місця виникнення ДТП, становить 200 м, то безпечна швидкість руху автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , по умовам видимості елементів проїзної частини, не повинна була перевищувати величину (149,6...174,2) км/год. З цього слідує, що швидкість руху автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , 50 км/год (згідно пояснень водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_2 ), з технічної точки зору, відповідає вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України, тому, в даній дорожній ситуації, експертом, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України, які перебували у причинному зв?язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Для вирішення питання, що стосується відповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України та перебування їх у причинному зв?язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, необхідно з`ясувати питання, що стосується наявності або ж відсутності у водія ОСОБА_1 технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, що не представляється можливим через відсутність в матеріалах справи та заданих експерту вихідних даних відомостей, що стосуються швидкості руху автомобіля марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , тому, на момент проведення дослідження, надати відповідь на зазначене питання також не представляється можливим.

Так, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши і оцінивши у їх сукупності матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338163 від 30 березня 2025 року, картку обліку адміністративного правопорушення, довідку від 30 березня 2025 року щодо розгляду матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за № 24674 від 30 березня 2025 року, рапорт інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Кучер Ю. від 30 березня 2025 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30 березня 2025 року, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників ДТП, розписку, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001400, повідомлення по лінії «102», висновок експерта від 16 березня 2026 року № CE-19/111-25/78700-IT за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Положеннями п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані це дані, які мають зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.

При цьому, суд враховує той факт, що пояснення, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні, цілком узгоджуються та взаємодоповнюються поясненнями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що автомобіль марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , не надавши дорогу автомобілю марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався попутно без зміни напрямку руху, різко перестроївся і виїхав у крайню ліву смугу руху, по якій рухався автомобіль марки «ВАЗ 21061» на відстані приблизно 15 метрів, фактично підрізавши його, в результаті чого відбулось зіткнення. Інших об`єктивних доказів, які б могли підтвердити факт порушення ОСОБА_1 пунктів 12.1, 13.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, таких як пояснення очевидців дорожньо-транспортної пригоди та/або відеозапис, отриманий внаслідок здійснення відеоспостереження на даній ділянці проїжджої частини, тощо, матеріали справи не містять.

Водночас, згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 16 березня 2026 року № CE-19/111-25/78700-IT, вирішення питання стосовно відповідності дій водія ОСОБА_4 автомобіля марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , вимогам пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не має технічного сенсу, оскільки дії водія ОСОБА_1 необхідно оцінювати з точки зору відповідності вимогам пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи викладене, судом не встановлено будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1, 13.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України. Такі докази не долучено до матеріалів справи, а тому констатація факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на об`єктивних та переконливих доказах.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявний у матеріалах справи комплекс доказів, судом не отримано об`єктивно підтверджених даних про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , та з автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , а тому, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, відповідно до якої всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про необхідність закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 9, 124, 245, 247, 251, 254, 256, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Євген МАРТИНОВ