Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №761/48959/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48959/25

Провадження № 2/761/5805/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

при секретарі: Журавльову М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідачів: заборгованість за надані послуги у загальному розмірі 149951,89 грн. та судові витрати в загальному розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.05.2018 року Комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме:

- з 01.05.2018 року до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ).

- з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ).

Правові відносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовогодоговору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі-постанова Кабінету Міністрів україни» від 11.12.2019 №1182) та Постанова КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання типлової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно-правоових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог законодавства КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води у газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір).

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло-та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло-та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Зазначає, що відповідачі від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись (не відключались).

Позивач стверджує, що виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: позивач надає послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, щомісячно надсилає споживачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Проте, відповідачі, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2025 складає 106957,87 грн.: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 9303,90 грн., заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 21272,84 грн., за період з 01.11.2021 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27548,90 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 46014,50 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обсуговування.

Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача також існує заборгованість:

1. У період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 429,66 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води становить у розмірі 0,00 грн.

2. За період з 01.11.2021 заборгованість з плати абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1557,02 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 831,05 грн.

Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18 (далі - Договір цесії), укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до відповідача зз оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 8483,21 грн., та з централізованого постачання гарчої води у розмірі 8298,84 грн.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованості.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Враховуючи викладене, позивач вважає, що всього з відповідача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 149951,89 грн., що складається з: суми заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 9303,90 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1572,36 грн., 3% річних у розмірі 442,00 грн., заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 21272,84 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3595,11 грн., 3% річних у розмірі 1010,61 грн., заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 27548,90 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3909,50 грн., 3% річних у розмірі 1112,68 грн., пеня у розмірі 1353,76 грн., заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розміріі 46014,50 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 5888,36 грн., 3% річних у розмірі 1666,54 грн., пеня у розмірі 2027,63 грн., заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 8483,21 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1433,66 грн., 3% річних у розмірі 403,01 грн., заборгованості за спожиті до 01.05.2018 централізованого постачання гарячої води у розмірі 8298,84 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1402,50 грн., 3% річних у розмірі 394,25 грн.,заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1557,02 грн., заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 831,05 грн., заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 429,66 грн., заборгованості зі сплати внесків з обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

У зв`язку з викладеним вище, позивач звернувся з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

08.12.2025 року ухвалою суду по справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала частково та просила -стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача з 01.07.2015 по 31.08.2025 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 2836,16 грн та пеню у розмірі 797,26 грн., з 01.05.2018 по 31.08.2025 інфляційної складової боргу у розмірі 14695,33 грн., та пеню у розмірі 3381,39 грн та 3% річних 4231,83 грн., а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідач-1 в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач -2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, разом з доданими до неї квитанціями про сплату заборгованості.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 01.05.2018 року Комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме:

- з 01.05.2018 року до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води.

- з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Правові відносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовогодоговору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі-постанова Кабінету Міністрів україни» від 11.12.2019 №1182) та Постанова КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання типлової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830).

Вказані Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) вартістю послуги з постачання гарячої води є встановлений відповідно до законодавства тариф.

За змістом п. 33 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Згідно з п. 37 Правил розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 22.01.2022 по справі № 201/11406/20 зазначив, що відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

На підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405 поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, у випадку прострочення сплати коштів.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085), а також опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго». Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поведінка сторін свідчить про фактичне укладення ними договору про централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води до квартири відповідачів, оскільки послуги позивачем надаються, а відповідачі ними користується та жодних претензій до позивача не заявляють. У спірний період відповідачі не укладали самостійно договори з іншими постачальниками житлово-комунальних послуг для себе особисто.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Таким чином, відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.

Проте відповідачі, в порушення вимог договорів та вимог законодавства, своєчасно не оплачували спожиті послуги, які надавалися позивачем в результаті чого утворилася заборгованість, яка в загальному розмірі складає 149951,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачів вказаного розміру заборгованості є обгрунтованими.

Разом з тим, заборгованість за надані послуги КП «Київтеплоенерго», яка є предметом позову, повністю сплачена у добровільному порядку у сумі 197 890,05 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами, відповідно до яких встановлено, що станом на дату розгляду справи, а саме 23.10.2025 року відповідачами було повністю погашено основну суму заборгованості, а тому на момент розгляду справи відсутній предмет спору.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищенаведене та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, а також беручи до уваги відсутність у відповідачів заборгованості за спожиті послуги, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи відсутній предмет спору, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Водночас судом враховуються правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), у яких Верховний Суд звернув увагу на наступне.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, жодних заяв, у тому числі про залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо від сторін до суду не надходило.

З огляду на наведене, враховуючи, що на день розгляду справи заборгованість відповідачем повністю сплачена, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи клопотання представника позивача щодо стягнення з відповідачів судового збору у сумі 3028,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення вказаної статті, суд приходить до висновку, що у випадку відмови в позові, судовий збір та інші судові витрати, покладаються на позивача та не стягуються з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 247, 258, 259, 263-268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: