Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №438/728/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/728/26

Провадження № 3/438/292/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 червня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В., розглянувши матеріали, що надійшли до суду від відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП,-

встановив:

До Бориславського міського суду Львівської області від відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 650085).

Згідно із вказаним протоколом 25 квітня 2026 року близько 22:17 в місті Бориславі по вулиці Коваліва, 4, гр. ОСОБА_1 , керуючи велосипедом здійснив виїзд на проїздну частину дороги не впевневшись у безпеці даного маневру, внаслідок чого створив аварійну обстановку, чим порушив вимоги пункт 4.14.б ПДР, за що передбачена відповідальність частиною 4 статті 127 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцем її проживання, у судове засідання не з`явилась, про причини неприбуття суду не повідомила, чином.

Зокрема, ОСОБА_1 , повідомлялвся про розгляд справи у суді за адресою, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення. Конверти з рекомендованим повідомленням повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Інші засоби зв`язку з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ функціонує офіційний вебпортал «Судова влада України», за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, відомості про дату та час розгляду такої.

Оскільки у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 127 КУпАП, присутність ОСОБА_1 не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності останнього.

Дослідивши справу про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП, з огляду на таке.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 6.7 ПДР велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Частиною 4 статті 127 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП, не зважаючи на невизнання ним своєї вини доведена такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2026 року серії ЕПР1 №650085; DVD – диском з відеозаписом відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції; рапортом інспектора СРПП ВП№1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Назара Войтовича.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (стаття 33 КУпАП).

Визначаючи ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції частини 4 статті 127 КУпАП, суд, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини у скоєнні правопорушення, та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850,00 грн.

Крім того, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, частиною 4 статті 127, 251, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 127 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ДУДАР