Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №643/5284/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/5284/26

Провадження № 2-а/643/92/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Пасічника О.М.,

за участі: секретаря судового засідання Ткаченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

18.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову № R429431 по справі про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачу 10.02.2026 року дзвонив дільничний щодо наявності в нього списків з особами, які надав ІНФОРМАЦІЯ_3 для розшуку та доставлення для складання протоколу та постанови. Зі слів дільничного позивач нібито знаходився в цьому ж списку. Жодної повістки від ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач не отримував та належним чином а ні відділенням АТ «Укрпошта», а ні відповідачем він не був повідомлений про виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11.02.2026 року на адресу відповідача позивач направив заяву в якій просив: направити до органів Національної поліції листа про скасування адміністративного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щоб доставити до ТЦК та СП для складання протоколу; видалити запис в АІКС «Оберіг»: ТЦК та СП 29.01.2026 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули по повістці до ТЦК та СП; надати належним чином завірені копії конверту та повістки, яка направлялась на йго поштову адресу, яку він не отримав, тому і не зміг з`явитися до ТЦК та СП.

17.03.2026 року Позивач оновив дані в мобільному застосунку «Резерв+» та побачив запис в мобільному застосунку Резерв+, а саме: «ТЦК та СП 29.01.2026 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Того ж дня (17.03.2026 р.) позивач подав заяву в застосунку «Резерв+» про нібито визнання вини та надання згоди сплатити 50 відсотків штрафу, так як іншої заяви в застосунку «Резерв+» не передбачено.

17.03.2026 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 була винесена постанова № R429431 про притягнення мене - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач вважає постанову № R429431 від 17.03.2026 року незаконною, необґрунтованою, складеною з процесуальними порушеннями та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що відповідач порушив норми чинного законодавства й не дотримався процедури встановлення адміністративного правопорушення, внаслідок чого складання протоколу, розгляду справи по суті та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надав доказів підтверджуючих підписання саме постанови № R429431 від 17.03.2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , що оскаржується в цій позовній заяві.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

25.03.2026 від відповідача надійшов відзив у якому представник відповідача зазначає, що 17.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За результатами розгляду матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, визначені у повістці № 6128762.

Згідно з вимогами законодавства України про військовий обов`язок та військову службу, а також законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані прибувати за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та виконання інших обов`язків, передбачених законом.

Виклик позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки було здійснено у встановленому законом порядку.

Повістка про виклик громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_6 в термін до 12.01.2026 о 09:00 годині була згенерована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 22.12.2025р., та направлена на зареєстровану (задекларовану) адресу місця проживання у відповідності до вимог пункту 34 Порядку і вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного, відповідно до пункту 41 Порядку.

У зв`язку з не прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 в термін до 12.01.2026 в автоматичному режимі було засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак військовозобов`язаним ОСОБА_1 було порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” , абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. №1487, абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка № 6128762 від 22.12.2025, надіслана позивачу, повернулась до ТЦК з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою". Указана повістка надсилалась за місцем проживання (реєстрації) позивача. Тобто повістка №6128762 від 22.12.2025 відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку вважається врученою належним чином.

Таким чином, відповідачем було вжито всіх передбачених законодавством заходів для належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку та підлягає виконанню обов`язків, передбачених законодавством у сфері військового обов`язку та військової служби.

Крім того, до ІНФОРМАЦІЯ_1 від позивача 17.03.2026 надійшла заява через електронний кабінет військовозобов`язаного (застосунок Резерв+), подана в порядку статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій позивач зазначив, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності без його участі.

З огляду на надходження зазначеної заяви розгляд справи про адміністративне правопорушення було здійснено у порядку, передбаченому статтею 279-9 КУпАП, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За результатами розгляду матеріалів справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № R429431 від 17.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вказана постанова була винесена у межах повноважень, у спосіб та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та залишити оскаржувану постанову без змін.

01.04. 2026 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначає, що позивач не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП.

Позивач вважає, що за наявності станом на 17.03.2026 року у системі «Резерв+» відомостей про його номер телефону із наданих доказів до відзиву на поштовому конверті вказана тільки адреса його проживання, для можливості додаткового сповіщення адресата працівником відділення зв`язку про надходження поштового відправлення номер телефону не вказаний.

Із наявного в матеріалах справи трекінгу поштового відправлення №R067064194825 встановлено, що до відділення воно прибуло 26.12.2025 року, спроба вручення ОСОБА_1 повістки (інформування відділенням поштового зв`язку адресата) не зафіксовано, а вже 02.01.2026 року поштове відправлення повернуто відправнику, тобто з порушенням визначеного абз. 4 пункту 82 Правил № 270 порядку.

Позивач вважає, що відмітка відділення поштового зв`язку на конверті про «відсутність адресата за вказаною адресою» не відповідає дійсності, а також не було здійснено належних спроб вручення йому повістки № 6128762 ані шляхом телефонного дзвінку на його мобільний номер, ані шляхом безпосереднього вручення протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку. Відтак, наявні підстави вважати, що позивач не був належним чином обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Крім того, в реєстрі даних в застосунку «Резерв+» Позивач вказав своє місце фактичного проживання АДРЕСА_1 та номер телефону. Жодного оповіщення від відповідача через поштове відділення «Укрпошти», за телефоном або на поштову адресу про будь-які запити, повідомлення, запрошення, листи від ТЦК та СП на ім`я позивача не надходило.

Зазначає, що до винесення оскаржуваної постанови Позивачем було вжито усіх можливих дій для виконання обов`язку, а саме: уточнено вчасно військово-облікові дані в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 17.03.2026р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № R429431 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до якої на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що він не прибув до за викликом до ТЦК та СП 12.01.2026 о 09:00. та звернувся із заявою через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста в якій він не оспорює допущене порушення згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 через електронний кабінет військовозобов`язаного (застосунок Резерв+), в порядку статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій позивач зазначив, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності без його участі.

ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, визначені у повістці № 6128762.

Виклик позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки було здійснено у встановленому законом порядку.

Повістка про виклик громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_6 в термін до 12.01.2026 о 09:00 годині була згенерована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 22.12.2025р., та направлена на зареєстровану (задекларовану) адресу місця проживання АДРЕСА_2 .

Підпунктом 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначено випадки, що вважаються Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ засобами поштового зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка № 6128762 від 22.12.2025, надіслана позивачу, повернулась до ТЦК з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою". Указана повістка надсилалась за місцем проживання (реєстрації) позивача. Тобто повістка №6128762 від 22.12.2025 відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку вважається врученою належним чином.

Таким чином, відповідачем було вжито всіх передбачених законодавством заходів для належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Позивач з 10.02.2026 був обізнаний про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 , та про його розшук з метою доставлення його для складання протоколу та постанови.

Разом з тим, проігнорував вимоги ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно з якими у разі неприбуття громадянина з поважних причин у строк, визначений у повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

До ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився.

Твердження позивача що подана через електронний кабінет застосунку «Резерв+» заява про визнання вини та згоду на сплату 50 % штрафу була подана виключно з метою термінового зняття розшуку та не є добровільним визнанням вини, сприймається судом як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 17.03.2026 № R429431.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № R429431 від 17.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена з дотриманням норм діючого законодавства уповноваженим суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення –залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 місце знаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Пасічник О.М.