Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №517/392/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/392/26

Провадження № 2/517/241/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

20 квітня 2026 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 07 жовтня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про надання кредиту № 1457-0369.

Даний кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальниця попередньо ознайомилась. Кредитний договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Позичальниці надано одноразовий ідентифікатор А8620, для підписання Кредитного договору № 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

За умовами Договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10000 гривень зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту, зі сплатою зниженої процентної ставки в розмірі 0,90 % в день та стандартної 1,00% в день.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідачка порушила умови договору, не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, навіть після спливу строку, установленого в кредитному договорі.

Станом на 18 квітня 2026 року заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року становить у розмірі 46720 гривень, з яких: 10000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 29860 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2000 гривень - прострочена заборгованість по комісії; 4410 гривень – заборгованість по штрафам.

Отже, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, тому з урахуванням викладеного вище представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 46720 гривень.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 77).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 83). Водночас в матеріалах позовної заяви наявне клопотання, у якому представник позивача вказав, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без участі представника позивача. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 68).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З довідок Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 02-20/571 від 21 квітня 2026 року та ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/15294 від 21 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території селищної ради не зареєстрована. Раніше була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З 03 березня 2025 року значиться знятою із реєстраційного обліку за заявою власника житла (а.с. 74, 75).

Відповідно до інформації наданої Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.2-8277/6-26 від 07 травня 2026 року вбачається, що за наявними в ДМС даними місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено (а.с. 76).

У зв`язку із цим, 08 травня 2026 року на офіційному вебсайті судової влади України, у відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України, розміщалося оголошення, яким повідомлено відповідачку ОСОБА_1 , про судове засідання, призначене на 01 червня 2026 року о 08 год 30 хв (а.с. 82). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одночасно, судом здійснювалось повідомлення відповідачки про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом направлення судової повістки, за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 85).

За таких обставин, суд вважає, що відповідачка про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак вона в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала до суду відзив та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд вважає, що відповідачка не з`явилась до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 07 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за допомогою Веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1457-0369 (а.с. 11-20).

Даний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8620. Договір містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки: НОМЕР_1 , а також електронну адресу (зв.а.с. 20).

Згідно пункту 12.1 кредитного договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомилася з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору Кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно пункту 4.1 договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 10000 гривень. Дата надання/видачі Кредиту 07 жовтня 2024 року.

Відповідно до пункту 4.6 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою).

Згідно пункту 4.7 договору комісія за видачу кредиту становить 20.00% від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

Відповідно до пункту 4.9 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02 серпня 2025 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Крім цього, відповідачка підписала в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, одноразовим ідентифікатором А5143 паспорт споживчого кредиту, в яком визначені умови кредитування (а.с. 32-43).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay здійснено платіж № 2528866228 від 07 жовтня 2024 року у сумі 10000 гривень, номер платіжної карти 444111*21, призначення платіжної операції видача кредитних коштів за договором 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року (а.с. 44). Вказані обставини також підтверджуються довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (зв.а.с. 44).

Тобто, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю надавши відповідачці обумовлену договором суму коштів.

У свою чергу, відповідачка свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконала.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідачка своєчасно не погасила суму кредиту.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року становить у розмірі 41860 гривень, з яких: 10000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 29860 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2000 гривень - прострочена заборгованість по комісії.

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 45-51).

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 4410 гривень, суд зазначає таке.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отож ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача штрафу в розмірі 4410 гривень.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 грн).

Відповідно до платіжної інструкції N 22390 від 03 квітня 2026 року вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 10).

Отже, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2408 гривень 67 копійок (90,47 %).

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 175, 268, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1457-0369 від 07 жовтня 2024 року в сумі 41860 (сорок одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень, з яких: 10000 (десять тисяч) гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 29860 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2000 (дві тисячі) гривень - прострочена заборгованість по комісії.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2408 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 67 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01 червня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, яке розташоване за адресою: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133;

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя