Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Грабіж
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №332/6686/25
Суддя: Ретинська Ю. І.
Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/6686/25
Провадження №: 1-кп/332/236/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2026 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого (представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району) ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082030000654 від 04.10.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який має неповну середню освіту, учня 9 класу Запорізької гімназії № 33 Запорізької міської ради, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який діє на теперішній час.
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, 03 жовтня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що на території України, згідно Указу Президента України введено воєнний стан, перебуваючи поблизу закладу дошкільної освіти №256 «Пролісок» Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 30, у присутності свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спостерігав за його діями, шляхом ривку вихопив з рук, тим самим відкрито викрав належний потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 13», 8/256 GB, у корпусі синього кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого становить 6599 гривень 70 копійок.
Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядився вказаним вище майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток у розмірі 6599 гривень 70 копійок.
Своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене:
- ч. 4 ст. 186 КК України, що кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Позиція обвинуваченого
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав. Щиро розкаявся. Суду пояснив, що він залишився у складних життєвих умовах, оскільки його мати виїхала закордон. Він жив із тіткою, але остання його вигнала з квартири, тому він вимушений був піти на вулицю. Коли про це дізнався його друг, він дав ключі від своєї квартири. Адресу цієї квартири не знає. 03 жовтня 2025 року, приблизно о 17 годині, біля дитячого садочку та АТБ по вул. Історичній він побачив жінку із телефоном у руках. Через скрутне матеріальне становище, він вихопив цей телефон у потерпілої та побіг до квартири друга. Планував продати цей телефон. Із потерпілою можливо ще був хтось, але він цього не пам`ятає. У той же день, але ближче до 12 години ночі, приїхали співробітники поліції. Оскільки він із хлопцями їм двері не відчинили, вони їх вибили. Потім він добровільно віддав мобільний телефон. Телефон був марки «Хіаоmі Redmi Note» синього кольору, у ньому також були сім карти.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
вчинення кримінального правопорушення
Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутності. Просить призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
У судовому засіданні також досліджувався висновок судово-психіатричного експерта №459 від 19листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 , 2009 року народження, розладів психічної діяльності не виявляв і не виявляє у теперішній час. У період здійснення інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Враховуючи вік підекспертного (неповноліття), у період здійснення інкримінованого йому правопорушення він не повною мірою (обмежено) міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час, враховуючи вік підекспертного (неповноліття), він також не повною мірою (обмежено) може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого
Під час допиту обвинувачений підтвердив, викладені в обвинувальному акті обставини, і визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, покази обвинуваченого суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Мотиви призначення судом покарання
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного: на момент вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім, за місцем навчання характеризується посередньо, раніше не судимий, стан здоров`я: на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, з 16.02.2026 року знаходиться в 25-му дитячому відділенні легеневого туберкульозу КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Крім того, згідно статті 103 КК України суд враховує умови життя та виховання ОСОБА_4 , вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітньої на момент вчинення кримінального правопорушення.
Так, згідно інформації з відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає зі своєю сестрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Батько хлопця ОСОБА_10 , 1979 р.н., перебуває в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні, матір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає в Польщі.
16.10.2025 року співробітниками СЮП Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області спільно зі спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Дитину тимчасово влаштовано в родину сестри ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , де створені належні житлово-побутові умови для проживання неповнолітнього.
З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , слідує, що житло складається з 1 кімнати, кухні загального користування, туалет один на поверсі. У кімнаті є двоспальне ліжко, два крісла, письмовий стіл, меблева стінка, трюмо. Для умов проживання дитини створено такі умови: у н/п є спальне місце, одяг, взуття, продукти харчування, санітарний стан помешкання задовільний.
Під час бесіди з ОСОБА_12 , яка повідомила, що її батько знайшовся і наразі перебуває у лікарні в реанімації, оскільки у нього було передозування алкоголем, матір у Польщі, приїхати до України не може. Милана готова здійснювати догляд за братом.
З врахуванням викладеного, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.4 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , той факт, що він щиро каявся, раніше не судимий, шкода відшкодована, думку потерпілої, яка просила призначити покарання на розсуд суду, а також позицію прокурора, щодо можливого виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання та на підставі ст.ст.75, 104 КК України обвинуваченого від призначеного покарання звільняє, якщо протягом випробувального строку, ухваленого судом, він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, покладені на нього судом відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
Суд вважає, що застосування в даному випадку до обвинуваченого іспитового строку в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених обов`язків, під загрозою реального відбування призначеного покарання у випадку порушення умов випробування, буде мати на обвинуваченого достатній виховний вплив для його перевиховання та запобігання вчиненню нових злочинів.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, враховуючи відсутність у учасників процесу відповідних клопотань, вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, а саме документально підтвердженні у сумі 1782,80 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 , то у зв`язку з тим, що законним представником обвинуваченого визнано головного спеціаліста відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей служби у справах дітей Запорізької міської ради ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне покласти такі витрати на рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд приходить до висновку про необхідність скасування арештів, накладених ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2025 на речові докази.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання із застосуванням положень ст.69 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_4 на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.
У відповідності до ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Витрати на залучення експерта у сумі 1782,80 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 ,- покласти на рахунок держави.
Арешт накладений ухвалами Заводського районного суду м. Запоріжжя 07 жовтня 2025 року на речові докази - скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Хіаоmi» моделі «RedmiNote 13», у корпусі синього кольору, об`ємом пам`яті 8/256 Gb, який має наступні міжнародні ідентифікатори мобільного обладнання (ІМЕІ), а саме ІМЕS1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , без карти пам`яті, порожню картонну коробку білого кольору від мобільного телефону марки «Хіаоmi» моделі «RedmiNote 13», що передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 – залишити потерпілій за належністю.
-мобільний телефон марки «iPhone» моделі «11 Pro», у корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті 256 Gb, який має наступні міжнародні ідентифікатори мобільного обладнання (ІМЕІ), а саме ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 та спортивну кофту чорного кольору з написом «Palmangels», що знаходяться на зберіганні у Відділенні поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – повернути обвинуваченому ОСОБА_4 за належністю.
-сім-карту мобільного оператора «Водафон», на поверхні якої наявний напис «1120516161096 4 G|LTE», сім-карту мобільного оператора «Водафон», на поверхні якої наявний напис «1160785008705 4 G|LTE»; сім-карту мобільного оператор «Київстар», на поверхні якої напис « НОМЕР_5 »; сім-карту мобільного оператор «Київстар», на поверхні якої напис « НОМЕР_6 »,що знаходяться на зберіганні у Відділенні поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua