Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №511/3919/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3919/25

Номер провадження: 2/511/306/26

26 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання – Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради, виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначити її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому, зменшила свої позовні вимоги, та просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .( а.с.70-72)

Свої вимоги мотивувала тим, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є тіткою малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сестрою ( по матері) відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У її сестри - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_5 , відомості про батька дитини внесені на підставі ст.135 СК України. Після народження доньки відповідач залишила її в КНП «МСБД №1» ОМР. Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Одеської міської ради №95 від 25.10.2024 року, малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було тимчасово влаштовано в її сім`ю. З 29.10.2024 року малолітня ОСОБА_5 проживає з нею і на теперішній час та знаходиться на повному її утриманні. З моменту залишення дитини ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, розвитком та життям доньки не цікавиться, участі у вихованні та особистому житті не приймає, матеріально не підтримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. На підставі вищезазначеного позивач просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки та стягнути аліменти на утримання ОСОБА_5 , до її повноліття.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків. ( а.с.29-30)

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2026 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у службі у справах дітей Одеської міської ради належним чином завірені копії документів, які стали підставою для винесення наказу № 95 від 25.10.2024 року про тимчасове влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в смію ОСОБА_1 ; у службі у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.36-37)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.02.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області, як орган опіки та піклування та витребувано у виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області, як орган опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.50)

01.04.2026 року від виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області, як орган опіки та піклування надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.79-83)

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті. ( а.с.88-89)

Позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просила суд їх задовольнити та не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином- поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.46)

Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлялася через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

01.04.2026 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 30.04.2026 року о 09:15 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.90)

30.04.2026 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 26.05.2026 року о 09:15 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.55)

Представник служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області – Кравчук В.В., який діяв на підставі довіреності № 7 від 12.01.2026 року, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 .

Представник органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області- Прибилов О.О., який діяв на підставі довіреності № 452/1 від 02.04.2025 року, в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорта громадянки України з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_1 , виданого 09.02.2017 року, орган, що видав- 5141, УНЗР 19940103-01569, РНОККП 3433613308 ( а.с.19).

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою (по матері) відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого 20.01.1994 року відділом ЗАГС Бериславської РДА Херсонської області на підставі актового запису №15, відомості про матір - ОСОБА_7 . ( а.с.17);

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00053792046, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про матір – ОСОБА_7 . ( а.с.16).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 21.01.2017 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №9, відповідно до якого ОСОБА_8 21 січня 2017 року одружилася з ОСОБА_9 , змінивши прізвище на ОСОБА_10 . ( а.с.18)

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 народила доньку ОСОБА_3 та залишила дитину в КНП «МСБД №1 Одеської міської ради (дитячому будинку).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 29.02.2024 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі актового запису №295, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . В графі мати вказано – ОСОБА_2 .( а.с.5)

Батько малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначений відповідно до ст.135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру АЦСГ про народження 00053636458 від 16.09.2025 року. ( а.с.7)

Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Одеської міської ради №95 від 25.10.2024 року, малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було тимчасово влаштовано в сім`ю (родички тітки) – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.13)

Дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було передано на підставі Акту про факт передачі дитини від 29.10.2024 року. ( а.с.14)

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і на теперішній час проживає з ОСОБА_1 та знаходиться на повному її утриманні.

З моменту залишення дитини ОСОБА_2 вихованням та утриманням дитини не займається, її життям взагалі не цікавиться, місцезнаходження її не відомо.

Відповідно до актів обстежень умов проживання від 05.11.2024 року та 22.09.2025 року, складеного Службою у справах дітей Роздільнянської міської ради за адресою проживання ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , за вказаною адресою розташований одноповерховий будинок, який складається з двох спальних кімнат, коридора, прихожої, кухні, санвузол в будинку, опалення пічне та газове. В будинку створені всі умови для виховання та розвитку дітей, які відповідають загально прийнятим нормам життя. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – чоловік, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – племінниця. Члени родини не заперечують та позитивно сприйняли рішення про влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка залишилася без батьківського піклування під опіку ОСОБА_1 .

З пояснень гр-н: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які проживають по сусідству з родиною ОСОБА_14 , вбачається, що ОСОБА_1 дійсно разом зі своїм чоловіком, який є діючим військовослужбовцем, окрім своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2017 року народження, ще виховуються малолітню племінницю ОСОБА_3 , 2024 року народження. Діти в родині завжди доглянуті , нагодовані, одягнуті по сезону. ОСОБА_16 приділяє велику увагу стосовно виховання своєї племінниці ОСОБА_3 . В свою чергу матір ОСОБА_3 – ОСОБА_2 , повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно виховання, утримання та догляду за своєю донькою. З 2024 року і по теперішній час, жодного разу ОСОБА_2 біля своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 не було, місце знаходження її не відомо.

Відповідно довідки КНП «Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Роздільнянської міської ради , декларація ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з сімейними лікарями закладу заключено не була.

Також судом встановлено, що органом опіки та піклування Роздільнянської міської ради надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджено Рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради 12 лютого 2026 року № 46.( а.с.79-83)

Дані правовідносини регулюються наступними нормами права.

Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог п.2,3 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі N 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при вирішенні спору щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

Дослідивши фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінивши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, судом встановлено, що мати малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після народження покинула в КНП «МСБД №1 Одеської міської ради», з цього часу вона самоусунулася від виховання доньки; упродовж значного проміжку часу не піклується про неї, не проявляє заінтересованості до її долі, не цікавиться її станом здоров`я, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, матеріально не утримує, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками відносно виховання та утримання малолітньої доньки, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останньої у кращу сторону неможливо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 нехтує потребами своєї доньки, порушує права доньки на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов`язки, не сплачує добровільно аліменти на забезпечення потреб доньки, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідачки, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідачка у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої доньки є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам малолітньої доньки, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку доньки до моменту зміни нею свого ставлення відносно неї, та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що, відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.166 СК України суд при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з вищезазначеним позовом у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 4,18,19,76-81,95,206,211,247,258-259,263-265,280-284,288,289ЦПК,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради, виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 09.02.2017 року, органом 5141, ІПН НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менш ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви, тобто з 19.11.2025 року та до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 09.02.2017 року, органом 5141, ІПН НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 01 червня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак