Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №308/4990/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4990/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Камілла В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів,-

учасники провадження -

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням суду від 07.02.2020 року з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3 . На сьогодні зазначений розмір аліментів є критично недостатнім та не забезпечує належного рівня життя дитини.

З 15.11.2025 року позивачка разом з дитиною проживає в орендованому житлі. Дитина перебуває на її повному утриманні. З моменту визначення розміру аліментів суттєво змінились обставини, а саме: значно зросли витрати на утримання дитини, дитина проживає в орендованому житлі, витрати на харчування, одяг, лікування та розвиток дитини є значними та постійними. Всі зазначені витрати на забезпечення дитини позивачка несе самостійно.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачка просить збільшити раніше визначений розмір аліментів та стягувати їх у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

26.05.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив, що в справі немає даних скільки заробляє позивач і скільки з зароблених коштів витрачає на утримання дитини, а витрати на дитину мають бути майже однаковими з обох батьків дитини.

Позивач бажає утримувати по 8000 грн./міс лише з відповідача, очевидно надумано вважаючи, що дитина «тягне» на 16000 грн./міс., тобто понад 500 грн./день. На нинішні часи це майже військова пенсія осіб з інвалідністю І групи, що набута ними під час захисту Батьківщини.

Дитина по витратах, які для неї по мінімуму необхідні, потребує десь 8000 грн./міс, інакше ж виходить, що батьки мають все витрачати на дитину та на комунальні послуги.

Відповідач на даний час працює, місячний середній його дохід становить трохи більше 24000 грн. (доказує довідка СК-5, додається) за мінусом обов`язкових податків з доходу та на інші внески в державні фонди та на військовий збір, а таке разом становить майже 5000 грн. місяць, що значить - відповідач понад 21% не отримує на руки; тому отримує трохи менше 19000 грн., тому, тим самим, з позивача на користь відповідача й підлягають стягненню аліменти на дитину не більше як 5500 грн. щомісячно.

На підставі вищевикладеного відповідач визнає позов на суму не більше 5500 грн. аліментів щомісячно, при цьому такий розмір може стягуватися не раніше набуття рішенням суду законної сили - в той же час з дня повернення суду попередньо виданого виконавчого Листа про стягнення з відповідача аліментів.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Відповідач у судовому засіданні просив стягувати не більше 5500 грн. з урахуванням його доходів.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши думку учасників, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.02.2018 року.

Згідно виконавчого листа №299/3461/19, судом присуджено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.

Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22 (провадження №61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22 (провадження №61-10748 св 23).

Згідно статті 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження №61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, що підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 6000грн. Саме такий розмір аліментів на думку суду буде відповідати інтересам дитини, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

За таких обставин позов підлягає до задоволення частково.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.141, 263-268, 273, 274 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Визначити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 6000грн.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився, у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 (шість тисяч) грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , інші засоби зв`язку – відсутні.

Повний текст рішення суду складено 01.06.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник