Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №153/877/26
Суддя: Дзерин М. М.
П О С Т А Н О В А
іменем України
"29" травня 2026 р. Справа153/877/26
Провадження3/153/356/26-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, за скоєння правопорушення передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142287 від 11.05.2026 року, 11 травня 2026 року о 19 год. 45 хв. ОСОБА_1 ухилилася від покладених на неї ст.150 СК України обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, останній 11 травня 2026 року о 19 год. 45 хв. по вул.Свободи в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області рухався на мопеді без посвідчення водія, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КупАП, однак не досяг віку адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та заперечувала щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні надано та в судовому засіданні досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №142287 від 11.05.2026 року, в якому зазначено обставини правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_1 .
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.184 КУпАП передбачена за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу. Тобто, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.
Так, відповідно до диспозиції ч.2 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху .
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортним засобом особою, яка не отримала посвідчення водія відповідної категорії або передача керування транспортним засобом іншій особі, яка не має права керування (наприклад, власник передає кермо знайомому без прав).
Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до пункту 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі постанова Пленуму № 14).
Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (пункт 1.10 ПДР України).
Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (рішення ВС від 20.02.2019 по справі №404/4467/16-а).
Жодних доказів, які б підтверджували факт керування неповнолітнім ОСОБА_2 транспортним засобом суду не надано. У справі відсутні відомості про свідків-очевидців події, а також відеозапис із місця події, які могли б підтвердити факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом. Відповідно, недоведення факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, виключає й адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, на підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення
Керуючись ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: М.М. Дзерин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua