Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №947/21762/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/21762/26

Провадження № 3/947/2142/26

01.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., за участю прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси Зайкова Д.Б., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом №60/2026 від 16.05.2026, складеним старшим оперуповноваженим в ОВС ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України полковником поліції Мазур В.В., щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працював поліцейським взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , припиняючи 24.12.2025 діяльність в Національній поліції України, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення абзацу 1 ч.2 ст.45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 26.01.2026 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.

Дане адміністративне правопорушення було виявлене 16.05.2026, що стало підставою для складання відповідного протоколу.

ОСОБА_1 до суду не з`явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань не подавав. Явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення не була визнана судом обов`язковою, а тому протокол розглянуто без участі ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину визнає.

Прокурор Зайков Д.Б., приймаючи участь в судовому засіданні, надав суду мотивований висновок, в якому зазначив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КпАП України.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши висновок прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абз.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - це особи, зазначені у п.1, п.п.«а», «в» - «ґ» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

При цьому, п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону визначено, що поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Під час збору доказів встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції НП України від 01.09.2025 № 1413 о/с рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області.

При вступі на службу до поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку власноручно підписав.

Таким чином, згідно п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону посада поліцейського взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ОСОБА_1 віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на поліцейського, який є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, та зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ст.45 вказаного Закону в частині обов`язку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст.61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов`язуються неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Крім цього, при вступі на службу в поліцію ОСОБА_1 11.08.2025 власним підписом засвідчив ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції».

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції НПУ від 11.12.2025 №2159 о/с рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 24.12.2025, відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Таким чином, 24.12.2025 є останнім днем служби в поліції Морозовим М.О. коли наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 11.12.2025 №2159 о/с його звільнено зі служби в поліції. По завершенню цього дня, ОСОБА_1 вважається таким, що припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави.

ОСОБА_1 проінформований про звільнення зі служби в органах поліції з 24.12.2025, про що надав власноручно написану розписку.

Згідно абз.1 ч.2 ст.45 Закону, особи, зазначені у п.1, п.п.«а», «в» - «ґ» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п.15 ч.1 ст.11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду» визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп.«а», «в» - «ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п.1, пп.«а», «в» - «ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч.2 ст.45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

Таким чином, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави у ОСОБА_1 виник обов`язок протягом 30 календарних днів подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію при звільненні за період з 01.01.2025 до 24.12.2025, який не був охоплений раніше поданими ним деклараціями, тобто до 23 год. 59 хв. 23.01.2026.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого ч.2 ст.45 Закону, подав відповідну декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 26.01.2026, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 з 2025 року подавав декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі декларації при звільнені за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаної декларації.

Вивченням послідовності дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 24.12.2025 по 26.01.2026 встановлено, що о 12 год. 51 хв. 26.01.2026 він вперше зайшов до системи та після заповнення всіх розділів декларації, в той же день о 13 год. 13 хв. успішно подав декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

З приводу несвоєчасного подання декларації особи, яка припиняє виконання діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив будь-які причини несвоєчасного подання декларації не вказав.

Поважними причинами можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків.

Згідно із ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно абз.9 п.п.1 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 припиняючи з 24.12.2025 діяльність в Національній поліції України, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 26.01.2026, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 ч.2 ст.45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч.1 ст.276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконав вимоги абз.1 ч.2 ст.45 Закону, які виникли у нього як у поліцейського взводу №1 проти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області, тобто місцем вчинення правопорушення є місце проходження служби - Управління патрульної поліції в Одеській області, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вулиця Академіка Корольова, 5.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 є фактичний час і дата несвоєчасного подання декларації особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, тобто 26.01.2026 о 13 год. 13 хв.

У листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 № 701/0/158-21 висвітлено позицію стосовно дати виявлення правопорушення, зокрема, з питання застосування судами положень ст.38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний Суд зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання уповноваженою посадовою особою протоколу про таке правопорушення, також висловлена в листі від 09.04.2021 №1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , тобто 16.05.2026.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Згідно ст.255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно наказу Національної поліції від 05.04.2023 №363 Департаменту внутрішньої безпеки НПУ (далі - ДВБ) доручено забезпечити складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-а КУпАП про адміністративні правопорушення стосовно працівників МВС України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, військовослужбовцями та працівниками Національної гвардії України, поліцейськими відрядженими до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, які перебувають на посадах, передбачених ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», а також особами, яких звільнено зі служби (роботи) в апараті МВС України, органів, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС України, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, Національної гвардії України.

Крім того ДВБ, відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних із корупцією, здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення пов`язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому законом порядку. Таким чином, в структурі Національної поліції України, працівники ДВБ та його структурні (відокремлені) підрозділи - є спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції, визначені у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції».

Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , повідомленням Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , послідовністю дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, роздруківкою з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції декларації ОСОБА_1 , письмовими поясненням ОСОБА_1 , листом УПП в Одеській області від 15.04.2026 №7776/41/13/02-26 з додатками (накази про призначення, присвоєння спеціального звання, послужного списку, попередження про обмеження та відповідальність за вчинення корупційних правопорушень) тощо.

Оскільки ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.