Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №496/8649/23 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8649/23

Провадження № 1-кп/496/304/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023162250000789 від 19.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина Молдови, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимостей не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2023 року приблизно о 15 год 00 хв. в адміністративну будівлю № 2 Яськівської сільської ради, яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, село Троїцьке, вулиця Карла Маркса, 8-В прийшов у нетверезому стані громадянин Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поводив себе дуже агресивно, вимагав зустрічі з сільським головою, який перебуває у відпустці. На вказані дії співробітники сільської ради почали спокійно пояснювати останньому неможливість наразі зустрічі з головою, на що ОСОБА_9 почав у бік співробітників сільської ради висловлюватись нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Одна з співробітників сільської ради викликала поліцію за номером телефону «102».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_9 своїми протиправними діями порушував громадський порядок, на місце прибув старший дільничний офіцер поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 за яким закріплена територія обслуговування села Троїцьке Одеського району, який на той момент виконував свої службові обов`язки, був у формі працівника поліції зі знаками розрізнення та жетоном, представився та зробив зауваження про припинення протиправних дій ОСОБА_9 , на що останній не відреагував та став поводити себе ще агресивніше, продовжив виражатися нецензурною лайкою та кидатись у бійку з працівником поліції, який, відповідно п. 1 ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про Національну поліції», застосував до ОСОБА_7 кайданки. Надалі, ОСОБА_9 , висказуючи погрози фізичною розправою, тим самим усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що біля нього стоїть працівник поліції, будучи обуреним правомірними зауваженнями з боку поліцейського, вкусив зубами за праву ногу поліцейського ОСОБА_10 в область нижче коліна.

В результаті вказаних протиправних дій, ОСОБА_9 старшому дільничному офіцеру поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , спричинив тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні правої гомілки, садно та синець передньої поверхні правої гомілки, які причинили розлад здоров`я у межах від 6-ти до 21 дня та згідно з п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи держаної податкової служби і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконання цим працівником службових обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України не визнав, суду пояснив, що 19.10.2023 року він з дружиною були у гостях, де трохи випили. Повертаючись додому, побачили біля сільської ради авто сільського голови. Оскільки обвинувачений неодноразово звертався із заявами щодо неправомірних дій сусідки, яка вивела трубу на рівні вікна ОСОБА_5 , проте відповідей на свої зави не отримав, він був злий та вирішив піти до сільського голови. Під час перебування обвинуваченого у сільській раді приїхав поліцейський, з яким вони спокійно спілкувалися та вийшли з приміщення. Працівник поліції запитав документи, яких у ОСОБА_5 при собі не було. У зв`язку з цим працівник поліції повів обвинуваченого до гуртожитку, попри те, що обвинувачений повідомив, що у гуртожитку він не мешкає, там ведеться ремонт. Біля гуртожитку працівник поліції почав сваритися, штовхати та бити обвинуваченого, який сварився у відповідь. На місце прибув інший працівник поліції ОСОБА_12 та зв`язав ОСОБА_13 руки шлангом для поливу. Обвинувачений впав на землю, працівник поліції бив його ногами. У зв`язку з цим ОСОБА_11 вкусив працівника поліції. Після цього обвинуваченого перемістили в авто працівників поліції, поклавши на живіт, потерпілий при цьому сидів зверху, та привезли до будівлі сільської ради, де його знову били. При цьому обвинувачений зазначив, що перебував в стані алкогольного сп`яніння, проте захищався та вкусив би ще раз, якби була потреба.

Попри таку позицію обвинуваченого його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що працює дільничним поліції, у жовтні 2023 року (більш точно дату та час не пам`ятає) перебував на службі в с. Градениці, коли надійшло повідомлення зі служби 102 про хуліганські дії в с. Троїцьке. Прибувши до приміщення сільської ради, потерпілий піднявся на другий поверх, де побачив обвинуваченого у нетверезому стані, який висловлювався нецензурною лайкою в адресу працівників сільської ради. Вийшовши разом з обвинуваченим з приміщення сільської ради вони попрямували до місця мешкання ОСОБА_5 , проте виявилося, що останній там не мешкав. Обвинувачений почав конфліктувати. Через деякий час підійшла співмешканка обвинуваченого та принесла його паспорт, на яку він також почав кидатися. Після цього приїхав напарник ОСОБА_12 потерпілого, вони вдягнули кайданки на ОСОБА_5 та на автомобілі повернулися до будівлі сільської ради. Коли потерпілий діставав обвинуваченого з автомобіля, той вкусив його за праву ногу. Після цього приїхав наряд поліції, забрали обвинуваченого, а потерпілий поїхав до лікарні, оскільки рана кровоточила. Зазначив, що йому завдано моральну школу, оскільки це трапилося на очах у працівниць сільської ради. Крім того після цього у соціальних мережах поширювалися образливі коментарі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що перебував в с. Градениці, коли йому зателефонував ОСОБА_14 з сільської ради, попросив допомогу оскільки громадянин веде себе неадекватно, кидається в бійку. Свідок приїхав до сільської ради. ОСОБА_14 повідомив що вони біля гуртожитку. Потім на своєму автомобілі свідок прибув до гуртожитку, де побачив ОСОБА_15 поруч з обвинуваченим. Обвинувачений був в стані алкогольного сп`яніння, кидався в бійку до ОСОБА_16 . Викликали наряд поліції, наділи кайдани, посадили ОСОБА_5 в автомобіль та відвезли до сільської ради. Обвинувачений кувиркався в автомобілі на задньому сидінні, всю дорогу кричав. ОСОБА_14 вийшов з автомобіля, обвинувачений вкусив його за ногу. Свідок бачив як обвинувачений вкусив ОСОБА_16 він закричав взявся за ногу, викликали потерпілому швидку медичну допомогу. Також свідок пояснив, що коли він вийшов з авто, обвинувачений був на землі та вкусив за ногу ОСОБА_15 сидячі на землі. Обвинуваченого шлангами працівники поліції не зв`язували, тілесних ушкоджень у обвинуваченого не бачив.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 19.10.2023 року він йшов в магазин проходив біля сільської ради, біля якої стояв автомобіль дільничного, на задньому сидінні сидів чоловік. Працівники поліції просили затриманого вийти з авітомобіля. Затриманий якось наклонився та вкусив працівника поліції за ногу. Голова обвинуваченого була біля ноги працівника поліції в цей момент працівник поліції закричав та схопився за ногу. Затриманий виражався нецензурною лайкою, кричав. Його поведінка свідчила про перебування в алкогольному стані. Працівник поліції взяв затриманого за руку та просив вийти, побоїв затриманому не наносив.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що працює заступником голови Яськівської сільської ради. 19.10.2023 року відбулася подія біля 15.00 години, вона знаходилася на робочому місці в сільській раді. Зайшов обвинувачений у стані сильного алкогольного сп`яніння, він був несамовитий, кричав, виражався нецензурною лайкою, шукав голову громади, який перебував у відпустці, ображав його різними поганими словами. Працівники сільської ради сказали що голова сільради знаходиться у відпустці. Обвинувачений зайшов в кабінет. ОСОБА_19 запитала в нього що він хоче. Він почав на неї лаятися. виражатися в її адресу нецензурною лайкою. Казав що всіх повбиває якщо не підійде голова сільради. Свідки не могли з ним справитися, він нікого не слухав. Прийшла ОСОБА_20 викликала поліцію. Свідок злякалася оскільки працює з документами та ніяк не захищена. Коли приїхав дільничний поліцейський, він почав розмовляти з ОСОБА_11 чемно, попросив його вийти. Обвинувачений почав ображати дільничного. Вони вийшли на вулицю між ними виникла суперечка. Свідок зайшла в приміщення. З вікна побачила що обвинувачений побіг в сторону гуртожитку. Дільничний побіг за ним. На допомогу на машині приїхав помічник дільничного ОСОБА_21 та також поїхав в сторону гуртожитка. Пізніше до сільської ради приїхав автомобіль поліції. Потерпілий підійшов відкрити задню дверь автомобіля. Обвинувачений лежав головою до дверей на задньому сидінні та потерпілий закричав та зігнувся. Свідки вийшли, потерпілий мав рану на нозі. На допомогу приїхали військові. Потерпілий кричав від болю, йому викликали швидку медичну допомогу. На запитання додатково пояснила, що в сільській раді працює 8 років. Обвинуваченого знає як мешканця села, відвідувача оскільки обвинувачений звертався за довідками. Свідок підписувала характеристику на обвинуваченого, у якій написано що він людина скандальна виходячи з інциденту, що стався.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що працює начальником відділу ЦНАП Яськівської сільської ради. До сільської ради прийшов обвинувачений 19.10.2023 року після обіду, почав дебоширити. Свідок вийшла в коридор, він почав стукати в двері до голови сільради. Йому пояснили що голова сільради знаходиться у відпустці та попросили його піти. Обвинувачений був неадекватний, голосно кричав, не хотів уходити. Викликали дільничного оскільки обвинувачений почав ображати працівників сільради. Коли приїхав дільничний, він попросив ОСОБА_23 вийти. Дільничий вивів обвинуваченого з сільської ради. Що відбувалося далі свідок не бачила. Пізніше свідок бачила через вікно другого поверху, як потерпілий намагався витягнути обвинуваченого з заднього сидіння машини, після чого потерпілий закричав та тримався за ногу. Біля машини бачила обвинуваченого та потерпілого. Чи був хтось поруч свідок не звернула увагу.

Свідок ОСОБА_24 , яка працює державним реєстратором Яськівської сільської ради, суду повідомила, що приблизно в жовтні 2023 року вона вийшла зі свого кабінету, почувши крики, та побачила, як обвинувачений стукав у двері кабінету голови сільради, виражався нецензурною лайкою на всіх працівників сільської ради. При цьому перебував у неадекватному стані: «скляні» очі, агресивний. Працівники сільської ради викликали поліцію. Приїхав дільничний ОСОБА_14 , намагався його заспокоїти та вивести. Після цього свідок повернулася до свого кабінету. Через деякий час свідок почула голоси на вулиці та з вікна свого кабінету побачила авто темно синього кольору, в якому знаходився помічник дільничного, а сам потерпілий вийшов з авто, відкрив задні двері, де сидів обвинувачений, розмовляв з ним, а потім протягнув до нього руку, обвинувачений висунувся з авто до ніг поліцейського. Сам укус свідок не бачила. Обвинувачений упав, ОСОБА_21 допомагав ОСОБА_25 витаскувати обвинуваченого в з машини, пізніше під`їхали пограничники. Після цього прийхала швидка медична допомога. Також свідок повідомила, що дзвонила співмешканці обвинуваченого, яку знала, щоб та прийшла та його заспокоїла. Зазначила, що дільничному та всім працівниками сільської ради було завдано моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_26 суду повідомила, що працює головним спеціалістом в Яськівській сільській раді. Відбулися події в жовтні 2023 року, в середині місяця. Обвинувачений прийшов після обідньої перерви. Свідок була в кабінеті у заступника голови. Обвинувачений зайшов, вимагав голову сільради, свідок повідомила що останній відсутній. ОСОБА_11 почав ображати свідка, був неадекватний, агресивний, очі були «склянні», свідок злякалася за свою безпеку. Працівники викликали поліцію. Коли приїхав дільничний, він просив ОСОБА_5 вийти. Свідок не звернула увагу як його виводили. Пізніше свідок з іншими працівниками стояли біля вікна та бачили, як під`їхала дільнична машина. Обвинуваченого намагалися витягнути з машини, він нахилився потім почули раптовий крик дільничного. Викликали швидку медичну допомогу, дільничному надавали медичну допомогу, обробляли ногу. Зазначила, що офіцеру поліціїї була завдана моральна шкода, як і працівникам сільської ради.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що працюєначальником відділу в Яськівській сільській раді. 19.10.2023 року після обіду обвинувачений прийшов в сільську раду. Свідок знаходилася в своєму кабінеті, її позвали колеги, сказали, що прийшла людина в неадекватному стані. Відвідувач кричав на голову сільради, хотів його побачити. Почав ображати працівників. Свідок намагалася його заспокоїти. В жіночому у колективі був лише 1 чоловік і той малого зросту. Обвинувачений хотів його вивести на розборки, виражався на мою адресу нецензурнрою лайкою. Свідок викликала 102, оскільки відчувала загрозу для себе. Приїхав дільничний ОСОБА_27 , піднявся на 2 поверх, просив обвинуваченого вийти, але обвинувачений не реагував, виражався нецензурною лайкою. Свідок пішла в свій кабінет. Пізніше через вікно почула крик та побачила у вікні обвинуваченого, потерпілого да ОСОБА_28 . Відбувалася метушня, свідок бачила машину задні двері якої були відкриті. Обвинувачений знаходився на задньому сидінні. Свідок бачила як у обвинуваченого була голова нахилена, потерпілий почав витягувати його з машини, після чого свідок почула крик потерпілого. Голова обвинуваченого була на рівні ніг потерпілого. Потерпілому викликали швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_29 повідомив, що працює старшим інспектором чергової частини ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, заступив на чергування, було телефоне повідомлення на 102 про те що в сільській раді перебуває неадекватний чоловік. Свідок направив повідомлення дільничному ОСОБА_30 . Через деякий час зателефонував дільничний та повідомив що там перебуває чоловік в нетверезому стані, попросив викликати допомогу. Свідок направив наряд поліції. Через 15 хвилин вони зателефонували та повідомили, що в ході затримання обвинувачений вкусив дільничного за ногу. Свідок зв`язався з потерпілим, останній підтвердив цю обставину, про що свідок повідомив керівництво ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області та керівництво області. Зазначив, що потерпілий знаходився під час виконання своїх службових обов`язків.

Показання вказаних свідків є логічними та не суперечать один одному, а також узгоджуються з показаннями потерпілого.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів сторони обвинувачення:

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.12.2023 року, під час якого свідок ОСОБА_31 за фотографіями впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 19.10.2023 року біля сільської ради с. Троїцьке виражався нецензурною лайкою в бік дільничного офіцера та раптово вкусив його за ногу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.12.2023 року, під час якого свідок ОСОБА_17 за фотографіями впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 19.10.2023 року біля сільської ради с. Троїцьке вкусив дільничного офіцера за ногу;

-висновок щодо результатів медичного огляду від 19.10.2023 року, що свідчить про перебування ОСОБА_11 у стані алкогольного сп`яніння (1,53 проміле);

-висновок експерта № 548-138/2023 від 20.10.2023 року, відповідно до якого у гр. ОСОБА_10 виявлені наступні ушкодження: рана передньої поверхні правої гомілки, садно та синець передньої поверхні правої гомілки. Наявні ушкодження утворилися від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключно від дії зубів людини при укусі. Вказані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та виникли приблизно за 12-24 годин до початку проведення обстеження, тобто могли бути спричинені 19.10.2023 року;

-відеозапис, що міститься на DVD-диску, з камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_2 , на якому зафіксовано, як ОСОБА_11 піднімається сходами, заходить у приміщення, пізніше – сходами піднімається працівник поліції ОСОБА_10 , якого зустрічає співробітник сільської ради, після чого обвинувачений та потерпілий разом спускаються сходами. При цьому, обвинувачений, самостійно спускаючись сходами, двічі вдаряється об стіни лівою частиною тулуба та обличчя.

Також в судовому засіданні були досліджені наступні докази сторони захисту:

-заява ОСОБА_5 до Біляївської окружної прокуратури Одеської області від 24.10.2023 року;

-протокол освідування особи від 21.10.2023 року з фототаблицею, під час якого на тілі ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження;

-висновок експертного обстеження від 13.11.2023 року № 29-139/2023, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_11 виявлені наступні ушкодження: закритий перелом 9-го ребра ліворуч, садна лобової ділянки голови справа та зліва, виличної ділянки голови ліворуч, задньо-зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, задньої поверхні правого ліктьового суглобу, передньої проверхні правого колінного суглобу. Наявні ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) не відобразилися. Такими предметами могли бути руки стиснуті в кулаки, ноги і т.д. Вказані ушкодження відносяться до легких та ушкоджень середньої тяжкості. Не виключено, що вони могли бути спричинені 19.10.2023 року. Малоймовірним є утворення останніх про одноразовому падінні із положення стоячи на горизонтальну поверхню;

-висновок службового розслідування, затверджений 03.11.2023 року т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_32 , відповідно до якого порушень службової дисципліни з боку поліцейських, зокрема капітана поліції ОСОБА_33 , які призвели до травмування останнього, не виявлено. Застосування фізичної сили та спеціальних засобів обмеження рухомості (кайданок) поліцейськими стосовно ОСОБА_34 , визнано правомірним.

Також за клопотанням захисника були допитані свідки захисту.

Так, свідок ОСОБА_35 повідомила, що є цивільною дружиною обвинуваченого. Восени 2023 року тому вони були в гостях, випили трохи вина. Біля обіду прийшли додому, чоловік пішов до сільської ради дізнатися про їх заяву. Свідок залишилася вдома з дитиною. Їй зателефонували з сільської ради, просили прийти з паспортом. Коли свідок прийшла до гуртожитку, побачила дільничного та чоловіка, який сидів на землі. У чоловіка руки були зв`язані крапельними стрічками. Обвинувачений порвав крапельну стрічку. Дільничний зателефонував в поліцію та попросив допомоги, оскільки потерпілому ніби то потрібна медична допомога. Приїхав ОСОБА_21 усадили чоловіка на заднє сидіння авто. Дільничний сів рядом поїхали в сторону с. Яськи. Свідок побачила, як приїхала швидка та бус. Зазначила, що відстань від сільської ради до гуртожитку метрів 500. Не пам`ятає чи були на чоловіку тілесні ушкодження. Чоловік був в пилу. При ній дільничного ніхто не чіпав, що було далі свідку не відомо. Коли відпустили чоловіка додому я свідок запитала в нього, що трапилося. Він нічого не розповідав перші пару днів. Чоловіку було тяжко дихати, на обличчі були гематоми, садна, тому вони поїхали до лікарні, щоб обстежити обвинуваченого. Зі слів чоловіка, його бив дільничний біля сільської ради.

Свідок ОСОБА_36 повідомив, що їхав на велосипеді з заправки з балоном газа в с Троїцьке. Біля гуртожитку побачив людей. Бачив як чоловік лежить на землі, а поліція в формі б 'є його ногами та поїхав далі. Зі слів людей дізнався в що то був ОСОБА_37 мешканець с Троїцьке.

Свідок ОСОБА_38 повідомила, що восени 2023 року вона приїхала з магазину, заїхала на подвір`я, побачила, як два працівника поліції вели обвинуваченого під руки до траси, це був її сусід ОСОБА_39 . Обвинувачений просив їх повернути йому документи. Його тягнули до машини. Далі поїхали в сторону сільської ради. Зазначила, що обвинувачений не проживає в квартирі робить ремонт. Руки обвинуваченого не були зв`язані, держали під руки та тягнули до машини темного кольору, яка стояла на узбіччі.

Свідок ОСОБА_40 повідомив, що гуляв з онуком, проходив біля стадіону, побачив як стояв працівник поліції та лежав обвинувачений. Руки були зв`язані крапельною стрічкою. Свідок відтягував внука щоб той не дивився. Потім почув крик. Свідку здалося, що обвинувачений укусив поліцейського за ногу. Було 2 людини один по формі, а другий без форми. Над обвинуваченим стояв великий чоловік без форми, бив ногами обвинуваченого, виражалися нецензурною лайкою.

При оцінці доказів сторони обвинувачення суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно з правовим змістом норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Судом під час судового розгляду забезпечено процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, виходячи із принципів реалізації права особи на справедливий суд.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.

Надані стороною захисту та досліджені судом докази свідчать про наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень, проте їх походження не встановлено. Захисник та обвинувачений повідомили, що їм не відомо, чи вносилася інформація за цим фактом до ЄРДР, просили розгляд справи проводити за наявними в матеріалах справи доказами. При цьому захисник просила ухвалити виправдовуваний вирок, оскільки до обвинуваченого були вчинені неправомірні дії з боку працівників поліції.

Вказані доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються висновком службового розслідування від 03.11.2023 року. Під час затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України стороною захисту не заявлялося будь-яких зауважень. Крім того, показання свідків захисту є вкрай суперечливими, оскільки свідок ОСОБА_35 повідомила, що біля гуртожитку не бачила слідів тілесних ушкоджень у обвинуваченого, проте повідомила, що працівники поліції зв`язали руки чоловіка. При цьому свідок ОСОБА_38 повідомила, що руки обвинуваченого не були зв`язані, коли його вели до автомобіля. Свідок ОСОБА_36 повідомив, що обвинуваченого біля гуртожитку била ногами особа у формі працівника поліції, в той час, як свідок ОСОБА_40 повідомив, що обвинуваченого била особа не в формі, а працівник поліції стояв поруч.

Вказані докази не спростовують доведені стороною обвинувачення обставини того, що саме обвинувачений біля будівлі Яськівської сільської ради, яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, село Троїцьке, вулиця Карла Маркса, 8-В вкусив працівника поліції ОСОБА_10 за праву ногу. Жодних протиправних дій з боку працівника поліції ОСОБА_10 при цьому не встановлено.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків обвинувачення та захисту, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд прийшов до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, дії останнього слід кваліфікувати за ч.2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконання цим працівником службових обов`язків.

При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, є нетяжким злочином проти авторитету державної влади, який карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

ОСОБА_11 є уродженцем Республіки Молдова, громадянин Республіки Молдова, з середньою освітою, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, неофіційно працює у службі таксі, судимостей не має, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Суд не бере до уваги негативну характеристику обвинуваченого, оскільки за словами свідка, вона надана виключно на підставі події, очевидцем якої вона була, та яка є предметом цього судового розгляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_13 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає наявність на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_13 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду, думку прокурора та представника потерпілого, які вважали, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із призначенням випробувального терміну, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_13 за вчинене ним кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі та звільнити від його відбування із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України та враховуючи термін попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні з часу його затримання в порядку ст. 208 КПК України 19.10.2023 року до 21.10.2023 року, суд вважає, що зазначений термін підлягає зарахуванню до строку призначеного за цим вироком покарання за правилами, передбаченими в ч. 1 ст.72 КК.

Потерпілим ОСОБА_10 був пред`явлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення з нього матеріальної шкоди на лікування потерпілого в сумі 24435 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн.

На думку суду, позов в частині моральної шкоди належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.п. 8,9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

На думку суду, вказана сума моральної шкоди у розмірі 100000 грн. є вочевидь завищеною.

Суд, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим потерпілому, враховує моральні страждання потерпілого, який зазнав їх з боку обвинуваченого, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий (позивач), з урахуванням специфіки роботи поліцейського, та з урахуванням резонансу у соціальних мережах, який спричинило завдання йому тілесного ушкодження такого характеру, а тому, на думку суду, моральну шкоду слід визначити у розмірі 40000 грн., суму якої суд вважає достатньою і такою, що покриває моральні страждання потерпілого з огляду на характер та ступінь заподіяних йому легких тілесних ушкоджень.

Крім того, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 та ч. ч. 1, 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, встановлено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом ОСОБА_6 суду надано: договір про надання правової допомоги від 16.01.2024 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 16.01.2024 року, Акти виконаних робіт від 04.10.2024 року та 21.05.2026 року до Договору про надання правової допомоги на загальну суму 36000 гривень. Таким чином загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 36000 грн.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого адвокатом часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає доцільним стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_5 на користь цивільного позивача ОСОБА_10 витрат, понесених на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (40%) у розмірі 14400 грн.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не встановлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 349, 371-373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем його мешкання.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_41 відраховувати з 29.05.2026 року.

Зарахувати ОСОБА_41 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 19.10.2023 року до 21.10.2023 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Речовий доказ - DVD диск з відеозаписом з камер відеоспостереження зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_10 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія: НОМЕР_1 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 05.10.1995 року, РНКОПП: НОМЕР_2 ) 40000 грн. моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, та 14400 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за необхідне обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1