Постанова від 29 травня 2026 р. у справі №497/1454/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2026

Справа № 497/1454/26

Провадження № 1-кс/497/226/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд клопотання слідчого щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному

30.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

екретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград клопотання ст.клопотання слідчого СВ Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , що погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12026162270000214 від 09.04.2026р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Біленьке Білгород-Дністровського району Одеської області, зі слів - має середню освіту, офіційно непрацевлаштований - займається домашнім господарством - побутовим свиноводством, іноді працює за кордоном на ремонтах нерухомості, одружений, має трьох дітей, один з яких є повнолітнім, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, його особа встановлена за паспортом № НОМЕР_1 , вид.23.02.2026 органом 5118, і дійсний до 23.02.2036р., НОМЕР_2 , не судимий,

- який був затриманий о 10:00 29.05.2026р. і якому 30.05.2026р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2026р. до суду надійшло вищевказане клопотання тс.слідчого Болградського РВП ГУНП в Одеській області, яким вона просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину - Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, з корисливих мотивів, - що кваліфікується за ст.332ч.3 КК України та за який кримінальним законом України передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 9-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна..

Так, згідно клопотання та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 , незважаючи на обізнаність з вимогами чинного законодавства про оголошення воєнного стану в Україні та нормативно-правових актів, регулюючих порядок перетинання державного кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, на початку травня 2026 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив здійснювати незаконну діяльність щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, поза встановлених пунктів пропуску. Реалізуючи свій неправомірний намір, ОСОБА_5 , за допомогою меседжера «WhatsApp» підшукав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 №2102-ІХ та був неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України, які були затверджені відповідними ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», останній раз - від 28.04.2026 за №4857-IX - з 04.05.2026 строком ще на 90 діб, - не мав законної можливості перетнути державний кордон у відповідному прикордонному пункті пропуску, у зв`язку з забороною виїзду за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років відповідно до ЗУ "Про мобілізацію" та мав намір незаконно перетнути державний кордон України. Потім ОСОБА_5 за допомогою меседжера «WhatsApp» зі свого мобільного телефону з номером НОМЕР_3 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , розробивши план та досягнувши домовленості, відповідно до яких ОСОБА_7 за надання послуг з незаконного перетинання державного кордону України мав надати ОСОБА_5 кошти у сумі 5000 доларів США та 10000грн., та, відповідно до розробленого плану і досягнутих домовленостей ОСОБА_7 мав очікувати подальших вказівок ОСОБА_5 . Надалі, 29.05.2026, (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше досягнутої спільної домовленості щодо незаконного переправлення ОСОБА_7 через ДКУ, заздалегідь, за допомогою мобільного телефону, надав ОСОБА_7 вказівку очікувати його на обумовленому місці. та на автомобілі марки «Mercedes-benz» моделі «Vito 111 CDI» з державним р/з НОМЕР_4 , - який перебував в його фактичному користуванні, - прибув до раніше обумовленого місця, розташованого на території автовокзалу на вул.Вокзальна в м.Білгород-Дністровський Одеської області, де зустрів ОСОБА_7 та розмістив його в якості пасажира у вказаному транспортному засобі. Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_5 , будучи мешканцем прикордонного населеного пункту, розташованого поблизу українсько-молдовського державного кордону, добре орієнтованими на місцевості, володіючи інформацією про розміщення місцевих пунктів пропуску, блок постів та знаючи розклад чергувань змінних нарядів працівників Державної прикордонної служби України в указаному районі, з метою забезпечення реалізації свого неправомірного плану та приховання протиправних дій, перевіз ОСОБА_7 до західної околиці с. Городнє Болградського району Одеської області, максимально наблизившись до державного кордону України. та визначив місце незаконного переправлення ОСОБА_7 через ДКУ, а саме, - ділянку державного кордону України та Республіки Молдови, розташовану між с.Городнє Болградського району (Україна) - м.Тараклія (Республіка Молдова). У подальшому ОСОБА_5 , сприяючи порадами щодо забезпечення таємного від прикордонного контролю протиправного перетинання державного кордону ОСОБА_7 , з використанням особливостей ландшафту на місцевості та його вищезазначених знань, полем, пішки, - направилися в напрямку ділянки ДКУ та ОСОБА_8 , розташовану між цими населеними пунктами. При переправленні через державний кордон України з ОСОБА_8 , між зазначеними населеними пунктами, на відстані приблизно 1км. від державного кордону, протиправні дії ОСОБА_5 були викриті співробітниками прикордонного загону Державної прикордонної служби України та сектору кримінальної поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за правовою кваліфікацією: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

Відомості про це криміналье правопорушення 24.06.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160270000598 - за ознаками злочину, передбаченого ст.185ч.3 КК України, та, на твердження слідчого у клопотанні, вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.05.2026р. ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332ч.3 КК України, і 30.05.2026р. йому повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, пояснивши, що є бзспірні докази вчинення обвинуваченим вказаного кримінального вправопорушення, яке є тяжким, тому підозра, пред`явлена йому є обґрунтованою. Також прокурор та слідчий пояснили, що зізнавальні пояснення надав свідок, відносно якого здійснювалися негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД), станом на теперішній час здіснюються заходи щодо розсекречення інших доказів, тому, на думку прокурора, намагаючись уникнути покарання за скоєнне, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суда,. Крім того, слідчий пояснила, що підозрюваний останніми роками здійснив кілька разів перетинання ДКУ хоча і законним шляхом, однак це не позбавляє можливості підозрюваного виїхати за межі України в черговий раз. Також підозрюваний може намагатися перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні у втснаовенні обставин кримінального правопорушення іншим чином, зокрема. зв`язавшись зі свідком та чинячи на нього тиск або іншими способами.

Підозрюваний та його захисник просили клопотання задовольнити частково, обравши менш суворий запобіжний захід - у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що, по-перше, підозруваний ОСОБА_5 має вади серця і переніс операцію на відкритому серці у 2016-му році, має регулярно вживати ліки, а тому в слідчому ізоляторі перебувати не може, крім того, він не має намірів переховуватися, оскільки підозрюваний більше, ніж 22 роки проживає за однією й тією самою адресою, більше 19-ти років одружений, має трьох дітей, що свідчить про його міцні соціальні стосунки, працює і має власні доходи. оскільки утримує тварин і за рахунок їх реалізації утримує родину - дітей і дружину. яка теж має вади здоров`я, крім того, підозрюваний пояснив, що на власному автомобілі їздить по селам і скуповує для реалізації свиней. вирощених іншими особами, власне, з цього приводу він і опинився у Болградському районі; раніше він з цією метою їздив у Староказацькому районі, Б.-Дністровському та ін. районах Одеської області; щодо виїзду за кордон - то він, підозрюваний, виїжджав до ОСОБА_9 , де наразі перебуває його старший син і праціює - з метою навчити сина майстерності в ремонті нерухомого майна.

Прокурор і слідчий, звернувши увагу на відсутність в підозрюваного і його дружини інвалідності, та на те, що він має власні доходи, тому в разі бажання зможе внести заставу саме в максимальному розмірі, що передбачений чинним законодавством; слідча також надала суду для огляду довідку лікаря, згідно якої підозрюваний може утримуватися в слідчому ізоляторі.

Захисник заперечував проти високого розміру застави посилаючись на те, що всі кошти , що отримує від своєї діяльності підозрюваний - витрачаються на утримування родини і лікування, наголошуючи на те, що підозрюваний має вади серця, надавши в якості доказів медичну виписку за 2018р. пор оперативне втручання у 2016-му році, аа його дружина - має діагноз кокартроз, їй важно рухатися з-за цього і вона потребує серйозного лікування; захинсик надав суду копію свідоцтв про одруження підозрюваного та про народження трьох дітей.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного і захисника, вивчивши доводи клопотання, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, - ступеню тяжкості інкримінованого злочину, особи ОСОБА_5 , та беручи до уваги ту обставину, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину - сприянню ншій особі в перетинання ДКУ - у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

Доводи підозрюваного та його захисника про те, що ОСОБА_5 не скоював інкримінованого злочину, потребують перевірки з огляду на пояснення свідка, надані слідчим суду та пояснення слідчого і прокурора про те, що існують інші докази, стосовно яких здійснюється розсекречення та є обгрунтовані побоювання в тому, що підозрюваний може здійснювати тиск на свідків та співучасників, - що теж потребуює перевірки в ході розслідування.

Відповідно до ст.194 КПК України достатніми підставами для обрання запобіжного заходу є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, згідно якої метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тому, враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, з метою запобігання можливості з боку підозрюваного здійснювати тиск на свідків, а також, з метою запобігання скоєння ним нового злочину та запобігання переховування ним від органів досудового розслідування, клопотання слідчого про обрання запобіжний заходу у виді тримання під вартою - підлягає задоволенню, оскільки мають місце передбачені законом вищезазначені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, які будуть перешкоджати встановленню істини щодо скоєного злочину, а також з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Слідчим суддею також враховується судова практика, зокрема, - практика ЄСПЛ, а саме - п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011р., згідно якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, - вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином - які не мають бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною; так, ЄСПЛ в рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Тому факти, які є причиною виникнення підозри - не мають бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що стосовно підозрюваного підлягає застосуванню запобіжний захід у виді тримання під вартою, і таке обмеження його права на свободу не суперечить положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, суд враховує ризики вчинення підозрюваним правопорушення за відсутності в нього офіційних доходів, та санкцію статті, за якою він обвинувачується - якою передбачено покарання у виді позбавлення волі строком строком від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна - що може спонукати його переховуватися від суду, а також враховуючи, що досудове розслідування ще триває, - та дійшов висновку, відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, але з призначенням застави.

Застава - це один з запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів в грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, що встановлений КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків ст.ст.176п.3ч.1,1 82ч.1,2 КПК України. Застава може бути внесена: підозрюваним; обвинуваченим; іншою особою (фізичною або юридичною особою - заставодавцем). Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 чи ч.4 статті 183 КПК України. Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (далі - Порядок). Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У випадках, передбачених ч.ч.3 чи 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття у судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. В разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України . Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень лише за його згодою. Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.

Застава має бути повернена заставодавцю, якщо: 1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (ч.8 статті 182 КПК України); 2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ст.203 КПК України) або у зв`язку з набранням чинності іншим судовим рішенням - ухвалою про заміну запобіжного заходу; 3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (ст.182ч.11 КПК України). З заявою про повернення застави звертаються ті особи, які її внесли згідно з ст.182ч.2 КПК України. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець надає заяву до територіального управління Державної судової адміністрації України (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (п.8 Порядку). В разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Щодо розміру застави - враховуючи те, що кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КПК України є тяжким злочином, розмір застави визначений Законом передбачений в такому випадку - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, незважаючи на наявність обставин, що пом`якшують вину обвинуваченого - визнання вини і співпрацю зі слідством, що не заперечувалося учасниками судового засідання - суд дійшов висновку, що застава в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на даний час, - є співмірною з обставинами кримінального правопорушення та особою обвинуваченого, оскільки суду не надано доказів позитивної характеристики обвинуваченого, про місце його проживання, склад сім`ї, та інші - що можуть вплинути на зміну запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду обвинувального акту.

Згідно ч.1ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60-ти днів та строку досудового розслідування.

Відповідно до ст.615ч.15 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення, тому, за аналогією Закону, враховуючи положення ст.376ч.2 КПК України - згідно якої в разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, - суд дійшов висновку, що в даному випадку слід оголосити вступну та резолютивну частину ухвали з врученням її повного тексту учасникам судового провадження в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,28,176-178,182-184,334,335,369,372,376,392,395,615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ст.слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - строком у межах досудового розслідування - до 27.07.2026р. з утриманням його в Ізмаїльському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України (СІЗО №22).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 - з 29.05.2026 року.

Визначити одночасно ОСОБА_5 розмір застави у межах 80-ти (вісімдесяти) мінімальних заробітних плат, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_5 , в разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого СВ Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області, прокурора і слідчого судді за першою ж вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де зареєстрований і проживає - з с.Біленьке Білгород-Дністровського району Одеської області;

- здати на зберігання відповідному органу ГУМВС України в Одеській області паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, в разі внесення застави, визначити до 27.07.2026р.

Роз`яснити підозрюваному, що:

- в разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документів з відміткою банку, що підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі Ізмаїльського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України (СІЗО №22);

- пересування підозрюваного в межах виконання обов`язків, - до слідчого, прокурора, суду та до місця здачі закордонного паспорта до органу Міграційної служби - є реалізацією законних процесуальних дій, тому не є порушенням покладених на підозрюваного (обвинуваченого) обов`язків згідно ст.ст.42 та 194 КПК України - які регламентують обов`язок підозрюваного виконувати процесуальних обов`язки, визначених слідчим суддею або судом (не виїжджати без дозволу за межі населеного пункту тощо) і є прямим виконанням цих обов`язків, а не їх порушенням. В таком випадку поважними причинами для переміщення є: повістка або усне розпорядження слідчого, прокурора чи суда, - для цього підозрюваний, з метою уникнення будь-яких непорозумінь з правоохоронцями, має завжди повідомляти слідчого або прокурора (бажано письмово) про дату та час запланованого візиту до суду чи установи для здачі документів.

В разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, її оскарження не перешкоджає її виконанню.

Строк дії ухвали - до 27.07.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області безпосередньо, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1