Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №295/4767/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4767/26

Категорія 69

2/295/3318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

секретаря судового засідання Черній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєвої Галини Григорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

18.03.2026 представник позивача звернулася до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі (однієї четвертої) частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця з моменту звернення до суду з цим позовом до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.

Обґрунтовано позов тим, що відповідач є батьком позивача, яка на даний час продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість таку допомогу надавати, а тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 цивільну справу № 295/4767/26 передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

01.04.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомир від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Відповідач 27.04.2026 направив до суду поштовим зв`язком відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів доходу щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років. Обґрунтовує свою позицію тим, що після звільнення з військової служби його дохід істотно зменшився. На його утриманні перебувають неповнолітня донька від попереднього шлюбу, малолітня донька від нинішнього шлюбу, дружина, яка здійснює догляд за дитиною, та хвора мати, яка потребує постійного лікування і матеріальної допомоги. Крім того, з відповідача вже стягуються аліменти на двох дітей за іншим судовим наказом. Відповідач вказує на відсутність іншого стабільного доходу, окрім заробітної плати, та зазначає, що належне йому майно не приносить доходу.

11.05.2026 представник позивача – адвокат Ніколаєва Галига Григорівна через підсистему «Електронний суд» направила до суду письмові пояснення, в яких просила відзив ОСОБА_2 на позовну заяву про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - залишити без задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач визнає обов`язок утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, проте безпідставно просить зменшити розмір аліментів, посилаючись на утримання інших осіб. Належних доказів фактичного утримання матері, дружини чи інших членів сім`ї ним не надано, не підтверджено його доводи щодо обмежених доходів чи неможливості надавати утримання дочці. Після досягнення позивачем повноліття всі витрати на її проживання та навчання несе мати, тоді як відповідач фактично не бере участі в її утриманні. При цьому позивач навчається на денній формі та не має власного стабільного доходу.

Позивач у судове засідання не з`являлась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. 21.05.2026 подала до суду заяву про підтримання позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`являлась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. 21.05.2026 направила до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Відповідач у судове засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині відзиву, що надійшов до суду 27.04.2026 просив проводити розгляд справи без його участі.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 6 на звороті).

Шлюб між батьками ОСОБА_1 розірвано відповідно до рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17.05.2019 (а. с. 11-11 на звороті).

Відповідно до договору про навчання у закладі вищої освіти № 22.01-03.06/Д-116-2025 від 11.08.2025, ОСОБА_1 здобуває у Державному університеті «Житомирська політехніка» на денній формі навчання за освітньою програмою Кібербезпека ступінь вищої освіти бакалавр за спеціальністю F5 «Кібербезпека та захист інформації». Фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків державного бюджету (а.с.9 на звороті - 10).

В довідці декану факультету інформаційно-комп`ютерних технологій Державного університету «Житомирська політехніка» від 23.02.2026 № 054 зазначено, що ОСОБА_1 зарахована на навчання наказом № 279/с від 11.08.2025. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

До позовної заяви додано договір № 17-06/1151 від 12.09.2025 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Державного університету «Житомирська політехніка», який укладено на один навчальний рік з 01.09.2025 по 01.07.2025 між ОСОБА_1 та Державним університетом «Житомирська політехніка», згідно з яким розмір вартості проживання в гуртожитках затверджується наказом ректора Університету, копії якого до матеріалів справи не надано. Однак долучено довідку від 08.05.2026 № 44-06.01/714, відповідно до якої за проживання в гуртожитку за період з 01.09.2025 по 31.04.2026 ОСОБА_1 нараховано 6 296, 92 грн та сплачено 5 636, 94 грн.

На підтвердження викладених у відзиві обставин відповідачем долучено копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.12.2025 № 352, відповідно до якого відповідача знято із займаної посади та виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням у запас.

Після звільнення з військової служби відповідач працевлаштувався на Державне підприємство «СхідГЗК», де відповідно до копії наказу від 03.12.2025 № 666 запроваджено неповний робочий тиждень та змінено істотні умови праці.

Відповідно до листа від 17.04.2026 № 30990 та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.04.2026 № 30989 у виконавчому провадженні № 62791952, яке перебуває на виконанні у Жовтоводсько-П`ятихатському відділі державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області, станом на 01.03.2026 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається перебування відповідача у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , а копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , підтверджує наявність у нього на утриманні малолітньої дитини.

Відповідно до довідки про доходи від 08.05.2026 № 130 ОСОБА_1 за період з 01.09.2025 по 30.04.2026 без урахування аліментів становить 10 000 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено той факт, що у зв`язку з навчанням, повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги, яку має надавати, відповідач.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров`я та сімейний стан відповідача, наявність у нього інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, надані відповідачем докази щодо звільнення з військової служби, зміни істотних умов праці за місцем роботи та зменшення рівня його доходів.

Разом із тим суд враховує, що повнолітня донька сторін продовжує навчання, у зв`язку з чим відповідно до положень сімейного законодавства має право на утримання з боку батьків до досягнення двадцяти трьох років. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачка навчається за кошти державного бюджету та отримує стипендію, що хоча й не позбавляє її права на утримання, однак підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів.

З урахуванням необхідності забезпечення балансу між правом повнолітньої дитини на належне утримання та реальними майновими можливостями відповідача, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів є надмірним, тоді як визначення аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача буде справедливим, розумним та достатнім для забезпечення потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і водночас не покладатиме на відповідача надмірного фінансового тягаря з огляду на наявність інших утриманців та його матеріальне становище.

На підставі статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати при пред`явленні до суду позову про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєвої Галини Григорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.03.2026 і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя І.Г. Перекупка