Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №753/2274/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2274/26

провадження № 3/753/1325/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Струсевич К.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Федотов А.І.,

особа, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвокат Вознюк В.А.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 04 лютого 2026 року року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 січня 2026 року серії ЕПР1 № 563723, водій ОСОБА_1 11 січня 2026 року, о 00 год. 10 хв., у м. Києві, на вул. Ревуцького, керував транспортним засобом «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні брав участь прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва Федотов А.В., який зазначив, що з урахуванням допущеної описки у протоколі про адміністративне правопорушення наявні підстави для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Вознюк В.А., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні зазначив, що його довіритель не погоджується зі складеним стосовно нього протоколом про адміністративне правопорушення. Звертав увагу, що його клієнт пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого було зафіксовано показник 0,58‰. Також працівниками поліції було складено акт огляду на стан сп`яніння, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений із результатами такого огляду та зазначив про незгоду з ними. При цьому адвокат звертав увагу, що відповідно до відеозапису, який з незрозумілих причин був долучений лише з нагрудної камери одного працівника поліції, хоча на місці події перебувало четверо поліцейських, його клієнту одразу після погодження пройти огляд було надано тест «Драгер» без демонстрації розпакування мундштука та самого приладу. Також зазначав, що на відеозаписі відсутній безпосередній момент проходження огляду. Наполягав, що його клієнт не погоджувався з результатами огляду, а після завершення відеозапису працівники поліції навіть попросили ОСОБА_1 підвезти їх до інших працівників поліції. З урахуванням того, що ОСОБА_1 ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тоді як останній пройшов відповідний огляд та не погодився з його результатами, адвокат вважав, що у справі наявні підстави для закриття провадження.

ОСОБА_1 пояснив, що пам`ятає, як йому було озвучено результат огляду – 0,58‰, однак у той момент він перебував у шокованому стані та не розумів, яким чином був отриманий такий результат.

Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його адвоката та прокурора, дійшла таких висновків.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 11 січня 2026 року серії ЕПР1 № 563723 складений стосовно ОСОБА_1 ; результат тесту «Драгер» позитивний 0,58‰; акт огляду на стан сп`яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водійське посвідчення ОСОБА_1 ; відеозапис з бодікамери з місця події.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає як за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Інструкції).

Перевіривши доводи адвоката Вознюка В.А., дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими суду доказами.

Так, відеозапис із бодікамер працівників поліції, який долучений до матеріалів і досліджений судом, розпочинається з того, що автомобіль ОСОБА_1 вже був зупинений працівниками поліції.

Слід зазначити, що події відбувались уздовж дороги під час дії комендантської години, коли працівники поліції послідовно зупиняли транспортні засоби з метою перевірки підстав пересування громадян у цей період.

Саме за таких обставин був зупинений і ОСОБА_1 .

Загальна тривалість цього відеозапису становить 12 хвилин 40 секунд.

Із позначки часу 00:40 відеозапису видно, що спілкування з ОСОБА_1 розпочалось із того, що останній активно пояснював працівникам поліції наявність у нього перепустки для пересування під час комендантської години, водночас відмовляючись надати документи для перевірки.

Надалі, на 01:45 відеозапису, під час спілкування працівники поліції повідомили про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота.

У подальшому, на позначці часу 02:40, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер. При цьому працівники поліції підготували відповідний прилад у його присутності, провели контрольний продув повітря та наочно продемонстрували на позначці часу 02:50 відсутність алкоголю у приладі до початку проходження огляду.

Як далі слідує з відеозапису, безпосередньо перед проходженням ОСОБА_1 огляду один із працівників поліції зупинив іншого водія та тимчасово відійшов до нього. Після повернення працівника поліції до ОСОБА_1 , на позначці часу 03:48 вже відбувався аналіз результату тесту Драгер.

На позначці часу 04:02 прилад Драгер зафіксував результат 0,58‰, який був озвучений ОСОБА_1 . Останній повідомив про незгоду з результатом огляду, однак одразу після цього на пропозицію працівників поліції пройти огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі категорично відмовився, мотивуючи це тим, що автомобіль йому не належить, а сам він є військовослужбовцем.

Надалі, на позначці часу 04:25, коли ОСОБА_1 роз`яснювались наслідки складання стосовно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній підтвердив, що вживав пиво, однак пояснюючи таке вживання значним навантаженням на роботі.

На позначці часу 04:59 ОСОБА_1 повторно було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, однак останній повторно категорично відмовився від проходження такого огляду.

При цьому на відеозаписі також видно, що в умовах інтенсивного потоку транспортних засобів працівниками поліції виявлялись й інші водії, стосовно яких складались адміністративні матеріали за ст. 130 КУпАП, це зафіксовано у проміжку часу з 10:10 по 10:30 відеозапису.

Надалі, на позначці часу 10:50, один із водіїв не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, у зв`язку з чим частина працівників поліції попрямувала за ним, після чого відеозапис завершився.

Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським після зупинки виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та опісля водій погодився пройти тест на стан сп`яніння. За результатами такого водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,58‰, з яким він був ознайомлений одразу.

З огляду на адміністративні матеріали, на яких не зафіксовано жодних заперечень з приводу результатів огляду, доведено, що він був згідний з результатами огляду.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави вважати, що огляд на стан сп`яніння проводився з порушенням такого порядку, оскільки правильність та послідовність дій працівників поліції підтверджуються наявними матеріалами справи.

У свою чергу суддя не приймає до уваги доводи адвоката Вознюка В.А. про те, що на відеозаписі не зафіксовано момент виймання та розпаковування мундштука, а також самого проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою приладу.

Суддя зазначає, що працівники поліції перед початком проведення огляду досить ретельно та наочно демонстрували ОСОБА_1 прилад Драгер, проводили контрольний продув та роз`яснювали порядок проходження огляду, при цьому будь-яких зауважень чи заперечень щодо справності приладу або порядку проведення огляду останній не висловлював.

Хоча дійсно працівник поліції, який здійснював відеофіксацію, відійшов саме у момент продуву приладу, водночас ніщо у матеріалах не вказує про те, що ОСОБА_1 не проходив огляд за допомогою приладу Драгер.

Більше того, сам ОСОБА_1 не заперечував ані факт проходження огляду, ані озвучений результат у 0,58‰, як під час відеозапису на місці події, так і у судовому засіданні.

З приводу ряду інших порушень з боку поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суддя вважає їх такими, що не заслуговують на увагу з тих підстав, що важливе значення мають не самі порушення, а їх істотність по відношенню до основних прав та свободи людини, але таких під час розгляду справи не встановлено.

Суддя зауважує, що істотними порушеннями прав та свобод людини слід визнавати такі, які перешкодили чи не дали можливості особі у повному обсязі реалізувати права та свободи, передбачені Конституцією України та законами України, міжнародними договорами.

Між цим, таких порушень не було встановлено, а адвокатом не наведено.

Разом із тим, як встановлено зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції очевидно допустили помилку, зазначивши, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, та помилково вказавши порушення п. 2.5 ПДР як відмову від проходження такого огляду.

Водночас за результатами судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого становив 0,58‰, що підтверджується матеріалами справи та дослідженим судом відеозаписом.

Отже, у цьому разі має місце порушення вимог п. 2.9а ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суддя не вважає вказану помилку істотним порушенням, оскільки зі змісту відеозапису, пояснень самого ОСОБА_1 , а також інших матеріалів справи беззаперечно вбачається, що останній дійсно проходив відповідний огляд, результат якого підтвердив перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

Прикметно і те, що сам ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, а також відмовився від запропонованого працівниками поліції проходження огляду у медичному закладі у лікаря нарколога.

А тому, суддя не вбачає підстав для закриття провадження у справі виключно з тієї причини, що працівниками поліції в умовах великого потоку машин на місці чергування було помилково зазначено п. 2.5 ПДР замість п. 2.9а, з огляду на те, що відповідальність за вказані порушення передбачена однією і тією ж частиною ст. 130 КУпАП.

Також суддя звертає увагу, що протягом більшої частини судового розгляду ОСОБА_1 та його професійний адвокат Вознюк В.А. загалом й висловлювали заперечення саме з приводу процедури проведення огляду на стан сп`яніння та результатів такого огляду, тобто здійснювали захист саме в межах обставин, пов`язаних із керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Це ілюструє те, що суть інкримінованого правопорушення була повністю зрозумілою та не призвела до порушення прав ОСОБА_1 .

Відтак, суддя вважає встановленим, що ОСОБА_1 11 січня 2026 року, о 00 год. 10 хв., у м. Києві, на вул. Ревуцького, керував транспортним засобом «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду за допомогою приладу Драгер – 0,58‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, із позбавленням права керувати транспортними засобами, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 2 ст. 376 КПК України, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ухвалила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Марина БОНДАРЕНКО