Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №199/15272/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 199/15272/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року (суддя Богун О.О.) у справі №199/15272/25 за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №R80553 від 16 вересня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Підставами позову визначено те, що спірну постанову винесено без дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення. Позивач зазначав, що не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП, повістку не отримував. Крім цього, позивач звертав увагу на недотримання відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст.38 КУпАП.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з неприбуттям останнього за викликом (направлення повістки) до ТЦК та СП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обгрнутовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що у спірному випадку відповідачем не було дотримано строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП і вказаним обставинам судом першої інстанції не було надано правової оцінки.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне

зазначити таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 16 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 17 000 гривень. В постанові від 16 вересня 2025 року зазначено: «за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до положень абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Згідно п.21 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, неявка військовобов`язаного за викликом ТЦК та СП створює склад правопорушення, відповідальність за яке, в особливий період, передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Разом з тим статтею 38 КУпАП встановлено строки, в межах яких може бути накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У спірному випадку правопорушення не є триваючим, оскільки суть такого правопорушення полягає у неявці військовобов`язаного за викликом ТЦК та СП.

Визначаючи день вчинення правопорушення, як дня, з якого починається перебіг двомісячного строку для накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції виходить з того, що згідно повістки №925957 позивач був зобов`язаний з`явитися до ТЦК та СП 09.11.2024 0 09.00год.

Отже, днем вчинення правопорушення, у разі неявки військовозобов`язаного за викликом до ТЦК та СП, є 09.11.2024.

У спірному випадку на позивача накладено адміністративне стягнення 16.09.2025, тобто поза межами строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, пропуск строків, передбачених ст.38 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті у відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання позову – 605,60грн., за подання апеляційної скарги 908,40грн., а всього 1514,0грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 325 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року у справі №199/15272/25 – скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R80553 від 16 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1514,0грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 29.05.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров