Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №320/23983/24
Суддя: Жук Р.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2026 року м. Київ справа №320/23983/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася через систему Електронний суд до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцю ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 – АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць військовослужбовцю ОСОБА_1 .
ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що позивачка проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Представник зазначає, що позивачка приймала участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Однак, відповідач не нарахував та не виплатив позивачці додаткову грошову винагороду у розмірі до 100 000 грн. за участь у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії відповідно до Постанови №168.
Відповідач повідомлявся про відкриття провадження належним чином, а також отримав ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 16.12.2024.
Відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду не надходив. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача на адресу суду не надходили.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду даної справи було визначено суддю Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідченні:
- копію особової справи позивача;
- довідку про суму нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період за період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року, із зазначенням всіх складових нарахованого та виплаченого грошового забезпечення;
- копії витягів з наказів щодо залучення позивача до участі у бойових діях;
- витяги з журналів бойових дій (вахтового журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення);
- копію рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
- копії наказів командира (начальника) військової частини про виплату позивачеві додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (або нормативно обґрунтовані письмові пояснення причин відсутності таких наказів);
- накази, розрахунково-платіжні відомості, видаткові касові ордери, реєстри зарахування коштів на карткові (поточні) рахунки, накопичувальну картку обліку заробітної плати, картку особового рахунку військовослужбовця позивача та інші документи, відомості, які містять інформацію щодо виплати позивачу грошового забезпечення та інших виплат за спірні періоди;
- копії наказів про призначення позивача на посаду, зарахування до списків частини, проходження військової служби та місця перебування позивача, про вибуття (прибуття) у відрядження для виконання службових обов`язків в зону проведення бойових дій, які видавались під час проходження позивачем військової служби, зокрема за спірні періоди;
- витяги з наказів щодо проходження служби та місця перебування позивача у спірні періоди, витяг із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
- письмові пояснення про вчинені дії по виконанню постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Витребувані докази зобов`язано надати суду протягом 5 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних силах України.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26,08.2021 №245 позивачку зараховано до списків особового складу військової та призначено на посаду оператора-обчислювача відділення управління штабу дивізіону взводу управління 2 самохідно- артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Відповідно до ДОВІДКИ про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державну зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 08.10.2022, солдат ОСОБА_2 , дійсно в період з 27.11.2021 по 14.02.2022. з 16.02.2022 по 09.09.2022 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №257 від 09.09.2022, Солдата ОСОБА_3 , оператора-обчислювача відділення управління штабу дивізіону взводу управління 2 самохідно- артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) Ж262-РС від 28.08.2022 року У ЗАПАС ЗА ПІДПУНКТОМ “г” (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, вважати, що справи та посаду здала та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
З 09 вересня 2022 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 10 вересня 2022 року.
Позивачка, вважаючи, що передбачене Постановою №168 право на отримання щомісячної додаткової винагороди порушено внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, звернулася з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та діє на момент розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (на момент виникнення спірних відносин, у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У пункті 2-1 Постанови № 168 зазначається, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 2-1 Постанови №168 встановлюється, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 11 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 12 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
На виконання пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року доповнено новим розділом Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі Наказ № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Наказу №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
У пункті 4 Наказу №260 зазначається, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Встановлюючи наявність у позивачки права на отримання передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн, суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких допущено оскаржувану бездіяльність у відповідача, ухвалами від 05.06.2024 та від 29.10.2024.
Ухвали суду виконані не були, про поважність причин не виконання відповідач суд не повідомив.
Суд ухвалою від 18.11.2025 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідченні:
- копію особової справи позивача;
- довідку про суму нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період за період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року, із зазначенням всіх складових нарахованого та виплаченого грошового забезпечення;
- копії витягів з наказів щодо залучення позивача до участі у бойових діях;
- витяги з журналів бойових дій (вахтового журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення);
- копію рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
- копії наказів командира (начальника) військової частини про виплату позивачеві додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (або нормативно обґрунтовані письмові пояснення причин відсутності таких наказів);
- накази, розрахунково-платіжні відомості, видаткові касові ордери, реєстри зарахування коштів на карткові (поточні) рахунки, накопичувальну картку обліку заробітної плати, картку особового рахунку військовослужбовця позивача та інші документи, відомості, які містять інформацію щодо виплати позивачу грошового забезпечення та інших виплат за спірні періоди;
- копії наказів про призначення позивача на посаду, зарахування до списків частини, проходження військової служби та місця перебування позивача, про вибуття (прибуття) у відрядження для виконання службових обов`язків в зону проведення бойових дій, які видавались під час проходження позивачем військової служби, зокрема за спірні періоди;
- витяги з наказів щодо проходження служби та місця перебування позивача у спірні періоди, витяг із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
- письмові пояснення про вчинені дії по виконанню постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
На виконання ухвали суду витребувані докази надані не були, про поважність причин неподання відповідач суд не повідомив.
Приписами частин 9 ст.80 КАС України визначено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка приймала участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, що підтверджуєтеся ДОВІДКОЮ про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державну зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №5176 від 08.10.2022, позивачка дійсно в період з 27.11.2021 по 14.02.2022, з 16.02.2022 по 09.09.2022 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Водночас, досліджуючи означену довідку, судом встановлено, що остання видана на підставі: наказу командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 18.12.2021 №327, наказу командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 21.02.2022 № 44, наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 21.08.2022 №53, наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 22.08.2022 №70, наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 20.09.2022 №97.
Суд вважає, що надана довідка є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивачки у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, її безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Ураховуючи неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів щодо наявність у позивачки права на отримання передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн, на переконання суду констатує дану обставину доведеною.
У даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (рішення, бездіяльність). Отже, вирішення справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень, вчинених дій/бездіяльності. Відповідач не довів суду правомірності своїх дій.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що позивачка має право на нарахування і виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року включно. Так, прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивачка у спірний період не виконувала будь-які бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним вище умовам.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень, здійснених відносно позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, допустив бездіяльність щодо позивачки, і порушив права та законні інтереси позивачки в сфері публічно-правових відносин.
VІ. Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцю ОСОБА_1 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний, код юридичної особи НОМЕР_2 ) видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць військовослужбовцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), з урахуванням раніше виплачених сум.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua