Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №160/995/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 рокуСправа №160/995/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 159 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.04.2024 №344 йому нараховано грошову компенсацію за: щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 75 днів за 2022 - 2024 роки; щорічну невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 84 дні за 2019 - 2024 роки, а всього: 159 днів. Оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода, в інтересах його направлявся 03.11.2025 року адвокатський запит до відповідача щодо надання інформації. Його представник отримав відповідь відповідача від 17.12.2025 року №10326/ФЕС відповідно до якої додаткова грошова винагорода враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Відповідно до довідки про грошове забезпечення, він отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби. Позивач вважає, що наявна бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що до розрахунку грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки входить посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Оскільки, відповідно до Порядку №260 абзацу п`ятнадцять пункту 2 розділу I в редакції від 05.06.2024 року, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168, входить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відповідно не враховується при обрахуванні основного та додаткового щомісячного грошового забезпечення за час перебування військовослужбовця у щорічній основній чи додатковій відпустці. Зазначені в позовній заяві вимоги не підлягають задоволенню, оскільки додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168 не входить до обрахунку грошового забезпечення військовослужбовця за час перебування у відпустці, а відтак не може бути включена у обрахунок компенсації за дні невикористаної відпустки при звільненні. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ним правомірно та в повному обсязі були проведені нарахування та виплати позивачеві грошової компенсації за всі дні невикористаних оплачуваних відпусток, а отже відсутня бездіяльність з боку ВЧ НОМЕР_1 . Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2026 р. №344 капітана військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, звільненого наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 02.04.2024 року № 166 з військової служби у відставку відповідно до підпункту "а" пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військової службі), вважати таким, що справи та посаду здав 23.04.2024 року. З 23.04.2024 року виключено із списків особового складу ВЧ, з усіх видів забезпечення з 24.04.2024 року. З котлового забезпечення виключено з 24.04.2024 року. Направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щорічна основна відпустка за 2022 рік використана в кількості 10 діб. Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік в кількості 25 діб пропорційно прослуженому часу. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана. Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 40 діб пропорційно прослуженому часу. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана. Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік в кількості 10 діб пропорційно прослуженому часу. Згідно із пунктом 3 розділу 31 (порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам) затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 виплатити грошову компенсацію за всі невикористані 84 (вісімдесят чотири) доби додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) в тому числі за: 2019 рік - 14 діб; 2020 рік - 14 діб; 2021 рік - 14 діб; 2022 рік - 14 діб; 2023 рік - 14 діб; 2024 рік - 14 діб.

03.11.2025 року представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди, надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ним, при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 - 2024 роки та надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2022 - 2024 роках.

Листом від 17.12.2025 року № 10326/ФЕС відповідач повідомив, що згідно із п.37.13 розділу XXXVII наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам - розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9-37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилами ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

За змістом ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац 3 частини 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 16 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

28.02.2022 року Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" прийняв постанову № 168, яка застосовується з 24.02.2022 р., пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.

Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру, зокрема, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а саме: без урахування суми додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168.

Відповідач вважає, що додаткова винагорода не враховується під час розрахунку зазначених виплат, адже вона має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим і визначається наказами командирів (начальників).

З цього приводу Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо питання включення додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 року в справі №240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.09.2024 року у справі №240/32125/23.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 року у справі №240/2400/24 дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Як видно з матеріалів справи, що з березня 2022 року по квітень 2024 року, позивач отримував додаткову винагороду, передбачену постановою №168, що підтверджується розрахунковими листами.

Разом з тим, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної відпустки нарахована та виплачена позивачу без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, виплачувалась позивачу з березня 2022 року по березень 2023 року, суд дійшов висновку, що вказана винагорода входить до складу його грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки.

Натомість, відповідачем безпідставно проведено розрахунок спірної компенсації без урахування зазначеної вище винагороди.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію позивачу за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2019 - 2024 роки в загальній кількості 159 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням виплачених сум.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2019 - 2024 роки в загальній кількості 159 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням виплачених сум.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма