Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №464/492/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/492/26 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.

Провадження № 22-ц/811/875/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: ОСОБА_1 , його представника – ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, заінтересована особа – Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року, строк дії якого два роки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною, а його призначено її опікуном.

Висновком судово-психіатричного експерта від 05 грудня 2025 року № 2108 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує страждати стійким хронічним психічним розладом у формі деменції внаслідок змішаного ураження головного мозку у зв`язку з чим не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а відтак потребує догляду, який він здійснює уже тривалий час.

З наведених підстав просить продовжити на два роки строк дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року у клопотанні ОСОБА_1 , заінтересована особа – Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки відмовлено повністю.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає без реєстрації разом з недієздатною ОСОБА_3 .

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» розмежовано поняття «місце реєстрації» та «місце проживання» та дозволено проживання без зміни місця реєстрації.

Порівняно з 2024 роком суттєво погіршилися регуляторні та мовні функції ОСОБА_3 , а проживання в квартирі АДРЕСА_1 , що розташована на першому поверсі, є єдиною можливістю її транспортування та виходу на вулицю з використанням крісла колісного.

ОСОБА_3 продовжує страждати стійким хронічним психічним розладом у формі деменції внаслідок змішаного ураження головного мозку, у зв`язку з чим не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок суду про передчасність звернення із заявою про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року є помилковими, оскільки клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун не пізніше 15 днів до закінчення строку дії такого рішення, який не може перевищувати двох років.

До клопотання про продовження строку дії рішення заявником подано медичні документи про проходження ОСОБА_3 медичних обстежень та присвоєння їй категорії «А» у I групі інвалідності після визнання її недієздатною.

Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги клопотання задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , його представника – ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що строк дії рішення суду закінчується 03 липня 2026 року, тобто більш ніж через чотири місяці з моменту подання клопотання, у зв`язку з чим відсутні підстави для його продовження.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку.

Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті (ч. 7 ст. 300 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Відповідно до ч. 9 ст. 300 ЦПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року у справі № 464/1521/24 визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 – недієздатною.

Встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено її опікуном – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк дії рішення – два роки. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення такого строку.

Довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААД № 022492 від 22 жовтня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_3 повторно встановлена перша «А» група інвалідності з дитинства безтерміново (а.с. 10).

В довідці до акта огляду МСЕК серія 12ААД № 022492 від 22 жовтня 2024 року зазначено, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 2108 від 05 грудня 2025 року, наданим Львівською філією судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час проведення експертизи страждає стійким хронічним психічним розладом у формі деменції внаслідок змішаного ураження головного мозку, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Зі змісту висновку експерта № 2108 від 05 грудня 2025 року вбачається, що експертом проведено огляд ОСОБА_3 , враховано встановлення їй першої «А» групи інвалідності з дитинства безтерміново, що відбулося після ухвалення рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року, наявні у неї захворювання, а також методи лікування протягом останніх двох років, відтак висновок щодо психічного стану ОСОБА_3 надано станом на час проведення експертизи, тобто на 05 грудня 2025 року.

Зазначені обставини свідчать про помилковість висновку суду, що експертом не досліджено стану психічного здоров`я ОСОБА_3 протягом часу, що тривав з моменту набрання чинності рішенням суду про визнання її недієздатною до моменту проведення експертизи.

Крім того, долучена заявником до клопотання про продовження строку дії рішення суду довідка до акта огляду МСЕК серія 12ААД № 022492 від 22 жовтня 2024 року підтверджує проходження ОСОБА_3 медичного обстеження, за результатом якого їй встановлено категорію «А» у першій групі інвалідності, після ухвалення рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання її недієздатною, що свідчить про відсутність позитивної динаміки розвитку психічного стану ОСОБА_3 .

Зазначені обставини в їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 після визнання її недієздатною продовжує страждати стійким хронічним психічним розладом у формі деменції внаслідок змішаного ураження головного мозку, у зв`язку з чим не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В межах розгляду даного клопотання підлягали з`ясуванню обставини щодо наявності хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа, визнана недієздатною, продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Оскільки належними та допустими доказами, зокрема, висновком судово-психіатричного експерта № 2108 від 05 грудня 2025 року, підтверджується, що стан ОСОБА_3 не змінився, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року у даній справі про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною ще на два роки.

Матеріалами справи підтверджується, що заявник завчасно, в межах строку, визначеного ч. 7 ст. 300 ЦПК України, звернувся з клопотанням про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року, тому висновок суду про передчасність звернення до суду з клопотанням є безпідставним.

Враховуючи те, що клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною подано заявником завчасно, зважаючи на те, що в клопотанні зазначені обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого вона продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та(або) керувати ними, що підтверджується висновком експерта № 2108 від 05 грудня 2025 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказане клопотання про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року у даній справі про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною підлягає до задоволення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про продовження строку дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року про визнання ОСОБА_3 недієздатною, то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною також продовжуються та питання про призначення опікуна не потребує повторного вирішення, оскільки останній від виконання обов`язків не звільнявся.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Клопотання ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити на два роки строк дії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2024 року у даній справі про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.