Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №275/176/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №275/176/26

Суддя: Дев'ятко В. В.

05.05.2026 Справа № 275/176/26

№ 275/176/26

№ 3/756/1746/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресо. АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583841 від 05.02.2026 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 76 км, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак надала суду письмові пояснення, відповідно до яких свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що під час руху вантажний автомобіль почав зміщуватись у її смугу руху, у зв`язку із чим вона, намагаючись уникнути зіткнення, здійснила незначне зміщення ліворуч, після чого автомобіль занесло на засніженій ділянці дороги. Також зазначила, що водій вантажного автомобіля після події не зупинився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Волков С.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань чи заперечень щодо пояснень ОСОБА_1 до суду не подав.

Заслухавши пояснення адвоката Волкова С.А., вивчивиши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, у тому числі ті, які надано в судовому засіданні, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Як убачається зі схеми місця ДТП, остання не містить достатніх та однозначних відомостей щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, місця первинного контакту транспортних засобів та напрямку їх руху безпосередньо перед зіткненням. Також зі схеми неможливо достовірно встановити, хто саме із водіїв порушив Правила дорожнього руху та чи перебувають дії ОСОБА_1 у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім цього, письмові пояснення учасників ДТП є взаємно суперечливими. ОСОБА_1 послідовно стверджувала, що рухалась у межах своєї смуги руху та не здійснювала небезпечних маневрів, тоді як водій автомобіля «DAF», відповідно до письмових пояснень, вказував на протилежне. При цьому, потерпілий у судове засідання не прибув, свої пояснення не підтвердив та не спростував доводи ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що матеріали справи не містять жодних об`єктивних доказів, зокрема відеозаписів, висновків експертних досліджень чи інших належних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху.

Однак у даному випадку надані суду матеріали не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою ЄСПЛ, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення нею інкримінованого правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.

Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ст. 124 КпАП України стосовно водія ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не порушував Правил дорожнього руху, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Дев`ятко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua