Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №756/5455/26 — Оболонський районний суд міста Києва

05.05.2026 Справа № 756/5455/26

№ 756/5455/26

№ 3/756/1869/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , керівника ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА»,

за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КС № 00868 від 03.02.2026, ОСОБА_1 , працюючи керівником ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА», несвоєчасно надала інформацію на адвокатський запит адвоката Шепітка Р.В., чим порушила вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

У судовому засіданні представник ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та пояснив, що товариством у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було надано відповідь на адвокатський запит адвоката Шепітка Р.В. від 23.12.2025. Також зазначив, що у відповіді було наведено обґрунтування неможливості надання запитуваних документів у зв`язку з відсутністю інвентаризаційної справи та відсутністю достатніх відомостей для її ідентифікації.

Крім того, представник вказав, що матеріали справи не містять належних доказів отримання ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» адвокатського запиту від 27.12.2025 у спосіб, передбачений законодавством, оскільки згідно з матеріалів справи робота сайту була призупинена, а тому вважав відсутнім склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак 22.04.2026 подав до суду заяву, в якій вказав, що ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» надало відповідь на адвокатський запит, яка, на його думку, містила недостовірну інформацію та не відповідала вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також адвокат вказав, що товариство фактично ухилялося від надання запитуваних документів, а відповідь на повторний адвокатський запит від 27.12.2025 своєчасно надана не була, у зв`язку з чим просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а також матеріали, які надійшли через канцелярію суду, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КпАП України.

Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Судом встановлено, що на адвокатський запит адвоката Шепітка Р.В. від 23.12.2025 року ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» було надано відповідь від 26.12.2025 року, тобто у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зі змісту наданої відповіді убачається, що ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» повідомило адвоката про відсутність у товариства запитуваної інвентаризаційної справи та неможливість надання відповідних документів у зв`язку з їх відсутністю, а також надало мотивовані пояснення щодо причин неможливості надання інформації.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» не ухилялося від надання відповіді на адвокатський запит, а надало відповідь у встановлений законом строк та в межах наявної у товариства інформації.

Сам по собі факт незгоди адвоката Шепітка Р.В. зі змістом наданої відповіді та відсутністю у ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» запитуваних документів не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.

Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КпАП України.

Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 5 ст. 212-3 КпАП України.

Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.

Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За вищевикладених обставин, керуючись п. 1 ст. 247 КпАП України суд приймає рішення про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 212-3, 251, 256, п.1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КпАП України відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Дев`ятко