Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №744/386/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 744/386/25

Номер провадження 2/736/23/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Кутового Ю.С.,

при секретарі – Батюк Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа – Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області, , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа – Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом. Просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 3,88 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель що перебували в колективній власності сільськогосподарського підприємства “Дружба” на території Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області нині територія Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області.

Позивач належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про розгляд справи, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 01 серпня 2002 року виданим виконкомом Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області.

Спадщина відкрита 30 липня 1002 року. Місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 , а саме: 15470, Чернігівська обл. Семенівський р-н, с. Радомка.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який 23.07.2002 року посвідчено, Ткаченко Л.В. секретарем виконавчого комітету Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області та зареєстровано в реєстрі за № 169. Згідно цього заповіту, спадкодавець заповіла все своє майно ОСОБА_3 .

Водночас в результаті одруження з ОСОБА_4 , позивач змінила прізвище на - ОСОБА_5 (Свідоцтво про одруження НОМЕР_2 від 23.01.2005 року видане Виконкомом Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області).

Крім того, результаті укладення шлюбу з ОСОБА_6 , позивач змінила прізвище на ОСОБА_7 (Свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.2024 року видане Семенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).

За таких обставин спадкоємцем ОСОБА_2 , являюся позивач - ОСОБА_1 .

Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до правовідносин щодо спадкування застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР в редакції на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям": “Право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю”.

Статтею 560 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.

Оскільки до складу спадщини ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 3,88 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували в колективній власності сільськогосподарського підприємства “Дружба” на території Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області нині територія Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, позиивач безуспішно намагалася знайти належний правовстановлювальний документ. Однак оригінал зазначеного документа у речах спадкодавця знайти не вдалося. Причиною, неможливості одержання або відновлення зазначених документів на ім`я - ОСОБА_2 , є її смерть і як результат втрата нею цивільної правоздатності.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.п. 4.16. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Крім того, відповідно до п.п. 4.19. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595: “Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку”.

Відповідно до п.п. 4.12. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595: “ Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

За таких обставин у нотаріуса відсутні підстави для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне майнове право.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникла, оскільки наявність суб`єктивного права власника не визнається.

Відповідно ст. 325 ЦК України, фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини 1статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, несплачену позивачем частину судового збору в розмірі 605,60 грн. суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.

Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 11, ч.1 ст. 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа – Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) право на земельну частку (пай) розміром 3,88 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель що перебували в колективній власності сільськогосподарського підприємства “Дружба” на території Радомської сільської ради Семенівського району Чернігівської області нині територія Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області.

Повернути позивачці ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_5 виданий органом 7420, з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно чеку переказу коштів № 35 від 03.05.2025 року, що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяЮ.С.Кутовий