Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №705/1486/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1486/26

3/705/692/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР1 № 605026 ОСОБА_1 01.03.2026 о 12 год. 30 хв. автодорога Текуча Ладижинка керував транспортним засобом ВАЗ 211340 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці та медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР1 № 605051 ОСОБА_1 01.03.2026 о 12 год. 30 хв. автодорога Текуча Ладижинка керував транспортним засобом ВАЗ 211340 н.з. НОМЕР_2 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та попередньо був притягнутий за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 22.01.2026 постановою серії ЕНА 6550663, чим порушив п. 2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак у суд не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення та клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

За таких обставин, ураховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та відповідно до ст. 268 КУпАП, за змістом якої участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 126 КУпАП, при розгляді справи не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, доходжу такого висновку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) за ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судовому засіданні був переглянутий відеозапис з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів адміністративної справи, з якого вбачається процес спілкування працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_1 відповідно до обстановки, що склалась на місці правопорушення. Працівник поліції роз`яснює права водієві та неодноразово пропонує пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі або продути прилад Драгер, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такі дії ОСОБА_1 цілком обґрунтовано розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд зазначає, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Згідно з визначенням поняття водій, яке надане у Правилах дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Надані суду докази підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР1 № 605026 та від 03.03.2026 серії ЕПР1 № 605051; витягом з адмінпрактики про притягнення ОСОБА_1 22.01.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова ЕНА № 6550663 від 22.01.2026, штраф сплачено 07.02.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.03.2026; відеозаписом події, що мала місце 01.03.2026, який міститься на DVD-диску, доданому до матеріалів справи, та іншими матеріалами справи.

За наведених фактичних обставин справи судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, повно та всебічно досліджених під час розгляду адміністративного матеріалу.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст. ст. 33, 36, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Єщенко