Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №400/3276/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року

м. Київ

справа №400/3276/25

адміністративне провадження № К/990/48881/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року (суддя - Максютенко О.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (головуюча суддя - Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Єщенко О.В.)

у справі № 400/3276/25

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьолова В`ячеслава Юрійовича, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Снігура Владислава Валерійовича,

третя особа: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції,

про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною вимогу поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьолова В.Ю. , спеціальний жетон № 0160940, висловлену в усній формі 02 жовтня 2024 року на його адресу, пред`явити військово-обліковий документ або інший документ, який посвідчує особу;

- визнати протиправною вимогу поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Снігур В.В. , спеціальний жетон № 0160945, що висловлена в усній формі 02 жовтня 2024 року на його адресу, пред`явити військово-обліковий документ або інший документ, який посвідчує особу;

- визнати протиправним адміністративне затримання, застосування кайданків, примусове доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення особистого огляду та речей, вчинене 02 жовтня 2024 року поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьоловим В.Ю. , спеціальний жетон № 0160940, згідно з протоколом АЗ № 100892 про адміністративне затримання від 02 жовтня 2024 року за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

- визнати протиправною обробку його персональних даних, вчинену 02 жовтня 2024 року поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьоловим В.Ю. , спеціальний жетон № 0160940;

- стягнути з поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьолова В.Ю. , спеціальний жетон № 0160940 на його користь моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, заподіяну 02 жовтня 2024 року протиправною вимогою пред`явити військово-обліковий документ або інший документ, який посвідчує особу, протиправним адміністративним затриманням, застосуванням кайданків, примусовим доставленням до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведенням особистого огляду та речей, протиправною обробку його персональних даних;

- стягнути з поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Снігур В.В. , спеціальний жетон № 0160945 на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень, заподіяну 02 жовтня 2024 року протиправною вимогою пред`явити військово-обліковий документ або інший документ, який посвідчує його особу;

- стягнути з поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьолова В.Ю. , спеціальний жетон № 0160940, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Снігур В.В. , спеціальний жетон № 0160945 на його користь судові витрати по справі пропорційно до задоволених вимог.

2. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року, позовну заяву повернуто позивачу.

3. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою позивача.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме: не подав клопотання про поновлення строку звернення до суду та не сплатив судовий збір. Саме тому суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Суд зазначив, що позивач оскаржує дії працівників поліції стосовно свого затримання, які мали місце 02 жовтня 2024 року, при цьому з позовною заявою звернувся до суду 02 квітня 2025 року через систему «Електронний суд», тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, передбаченого статтею 286 КАС України.

7. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 308/12685/14-а, відповідно до якої факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: частини другої статті 122, частин першої-другої статті 286 КАС України.

9. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що факт відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що у цій справі предметом спору є дії суб`єктів владних повноважень, якими порушено права, свободи та законні інтереси позивача поза межами процедури притягнення до адміністративної відповідальності, що не пов`язані з оскарженням рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому строк звернення до суду повинен застосовуватись загальний, встановлений частиною другою статті 122 КАС України - шість місяців. Враховуючи, що оспорювані дії суб`єктів владних повноважень були вчинені 02 жовтня 2024 року, а позовну заяву подано 02 квітня 2025 року, шестимісячний строк не пропущений.

10. ОСОБА_1 стверджує, що позовна вимога про визнання протиправним затримання, застосування кайданків, примусове доставлення, проведення особистого огляду та речей може стосуватись притягнення до адміністративної відповідальності в контексті приписів статті 286 КАС України за умови, якщо вона заявлена одночасно з вимогою про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення). В інших випадках позовна вимога про визнання протиправним затримання, застосування кайданків, примусове доставлення, проведення особистого огляду та речей не стосується притягнення до адміністративної відповідальності.

11. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд дослідити застосування в подібних правовідносинах частини другої статті 122, частини першої-другої статті 286 КАС України в контексті строку звернення до адміністративного суду у разі, якщо оскарження дій суб`єктів владних повноважень не пов`язано із оскарженням рішення (постанови) суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та сформувати відповідний висновок на предмет чи застосовується десятиденний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 286 КАС України.

12. Також у касаційній скарзі зауважено, що висновок судів про несплату судового збору є безпідставним та спростовується матеріалами справи, оскільки на виконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року позивачем подана платіжна інструкція від 27 травня 2025 року. У свою чергу, суд апеляційної інстанції не перевірив факт сплати судового збору.

13. На думку скаржника, суд першої інстанції, з висновками якого помилково погодився суд апеляційної інстанції, неправильно вирішив питання строку звернення до суду та повернув позовну заяву за відсутності підстав для застосування статті 123 КАС України. Вказане є істотним порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконних судових рішень судів попередніх інстанцій, якими порушено гарантоване частиною першою статті 55 Конституції України право на судовий захист, здійснюється незаконне перешкоджання доступу до правосуддя та подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві зазначив, що позивач не навів жодних об`єктивних причин, які б виправдовували невиконання вимог суду першої інстанції щодо усунення недоліків, а тому, на думку представника відповідача, оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам процесуального права.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (ухвала про повернення позовної заяви), та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

17. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач неусунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року, тому наявні підстави для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

18. Верховний Суд частково погоджується із цим висновком з огляду на таке.

19. Пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

20. Відповідно до частин третьої, шостої статті 163 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

21. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Судом зазначено, що позивач в порушення вимог КАС України, не виклав обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, не надав доказів, що підтверджують вказані обставини, не виконав вимоги пунктів 6-10 частини п`ятої статті 160 КАС України. До позову не додано всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. В позовній заяві не зазначено та не надано відповідні докази щодо органу, який здійснював розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, що необхідно для подальшої оцінки процесуальних дій працівників поліції при адміністративному затриманні та складанні протоколу про адміністративне затримання відповідно статті 267 КУпАП. Також у позові не зазначено причин пропуску строку звернення до суду та відсутня заява про поновлення строку на звернення адміністративного суду. Крім того, суд звернув увагу позивача на суб`єктний склад відповідачів у справі. Зазначив, що позивач не сплатив судовий збір за подання позову.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 27 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву у новій редакції на виконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року.

23. Судом першої інстанції встановлено, що позивач лише частково усунув недоліки позовної заяви. Водночас вимоги ухвали щодо усунення недоліків позивач не виконав в повному обсязі, а саме: не сплатив судовий збір, не надав до суду заяву про поновлення строку на звернення адміністративного суду та не зазначив причини пропуску такого строку.

24. Однак, за перевіркою матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , подаючи до суду першої інстанції позовну заяву в новій редакції від 27 травня 2025 року на усунення її недоліків, додав до неї платіжну інструкцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27 травня 2025 року №0.0.4388058098.1, яка свідчить про сплату позивачем судового збору за подання цього позову.

25. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви в частині несплати судового збору.

26. Водночас, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення позову, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині строку звернення до суду.

27. Так, судами встановлено, що позивач оскаржує дії працівників поліції стосовно свого затримання 02 жовтня 2024 року, однак із позовною заявою звернувся до суду через систему «Електронний суд» 02 квітня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого статтею 286 КАС України.

28. В касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що він звернувся до суду в межах шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України. На думку позивача, позовні вимоги про визнання протиправним дій працівників поліції щодо затримання особи, застосування кайданків, примусового доставлення, проведення особистого огляду та речей не стосується притягнення до адміністративної відповідальності, а тому десятиденний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 286 КАС України не може бути застосований.

29. Проте, Верховний Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими.

30. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

31. При цьому, частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

32. Згідно з частинами першою, другою статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

33. Отже, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

34. У цій справі позивач вважає протиправними дії працівників поліції, які полягали в усній вимозі пред`явити військово-обліковий документ (інший документ, який посвідчує особу,) у затриманні позивача, застосування до нього кайданків, примусового доставлення, проведення особистого огляду та речей.

35. Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення, на підставі та в порядку, визначених законом.

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

36. Згідно зі статтею 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; обмеження пересування особи, транспортного засобу.

37. Частиною другою статті 32 Закону № 580-VIII встановлено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

38. Згідно з частиною першою статті 45 Закону № 580-VIII поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

39. Частиною третьою статті 45 Закону № 580-VIII визначено, що спеціальними засобами є, зокрема, застосування кайданків, примусова зупинка транспорту.

40. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 580-VIII поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

41. З матеріалів справи вбачається, що за результатом вчинення відповідачами вказаних заходів 02 жовтня 2024 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 632 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

42. Отже, враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що предметом оскарження у цій справі є застосування до позивача працівниками поліції превентивних та спеціальних заходів, які є заходами реагування на поведінку позивача, яку надалі кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Тому доводи позивача про те, що позовні вимоги у цій справі не стосуються адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

43. Окрім того, Верховний Суд наголошує, що в ухвалі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року суд вказав, що позивач у позовній заяві не зазначив причини пропуску строку звернення до суду та не надав заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, а тому позовна заява залишена без руху. Однак, позивач, подаючи до суду позовну заяву у новій редакції, вказаного недоліку не усунув.

44. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

45. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, який підтримав суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки ним не усунуто в повному обсязі недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2025 року.

46. При цьому Верховний Суд наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку щодо несплати позивачем судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

47. Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, оскільки не встановив наявність платіжної інструкції, а суд апеляційної інстанції не виправив ці порушення, оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом виключення з їх мотивувальної частини посилання на невиконання скаржником вимог щодо сплати судового збору.

48. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

49. Оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення у відповідній частині з неправильним застосуванням норм процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

50. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції в ухвалі від 16 травня 2025 року в резолютивній частині зазначив, що залишає без руху прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 , зазначивши при цьому в ухвалі недоліки позовної заяви в цілому.

51. Однак, такий висновок є помилковим, оскільки згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

52. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №400/3276/25 змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №400/3276/25 посилання на невиконання скаржником вимог щодо сплати судового збору.

В іншій частині ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №400/3276/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду